Справа № 159/4192/25
Провадження № 2/159/1466/25
02 грудня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.,
секретаря судового засідання Конашук М.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представниці відповідача Крупінської Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Ковельводоканал» Ковельської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, пені, інфляційних збитків та трьох річних,
В червні 2025 року Комунальне підприємство «Ковельводоканал» Ковельської міської ради звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, пені, інфляційних збитків та трьох річних.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 користувався послугами УВКГ "Ковельводоканал" з централізованого водопостачання та водовідведення у період з 01.02.2016 по 30.09.2021. Відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати за спожиті комунальні послуги належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги за період з 01.02.2016 по 30.09.2021, яка відповідно до розрахунку становить 14 532, 96 грн. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Пунктом 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги»" передбачено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг. У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу (ст. 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги). Згідно умов договору, пеня встановлена у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. На підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення в розмірі 14532, 96 гривень та пеню за несвоєчасне здійснення платежів в розмірі 2686, 48 гривень. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_2 інфляційні збитки в розмірі 11231, 48 гривень та 3% річних в розмірі 2206,43 гривень.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
22.07.2025 судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою відповідача.
10.09.2025, 07.10.2025 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Розпорядженням керівника апарату Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2025, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи №159/4192/25 у зв'язку зі звільненням судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_3 з посади судді.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.10.2025 справу прийнято до провадження суддею Чалим А.В.
17.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця відповідача зазначила, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки період за який позивач просить стягнути заборгованість не охоплюється позовною давністю, що є підставою для відмови в позові. Вважає, що позовна заява викладена з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України. Вважає, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував надання ним послуг відповідачем. Просить суд застосувати до позовних вимог строки позовної давності та відмовити в їх задоволенні.
28.11.2025 судове засідання відкладено до ухвалення та оголошення судового рішення.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, просить справу розглядати у її відсутності.
В судовому засіданні відповідач та його представниця позовні вимоги не визнали, просили суд застосувати до позовних вимог строки позовної давності.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Положеннями статті 7 та статті 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.
Судом встановлено, що КП «Ковельводоканал» Ковельської міської ради надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
За наявними матеріалами справи, відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Даний факт не заперечується і самим відповідачем у справі.
Отже, між сторонами у справі виникли відносини, які породжують цивільні права та обов'язки, оскільки КП «Ковельводоканал» Ковельської міської радинадає послуги з водопостачання та водовідведення у зазначене вище житлове приміщення.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлові комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених ст. 625 ЦК України ( постанова Верховного Суду України від 16.12.2025 у справі №6-2023цс15).
На обґрунтування розміру заборгованості відповідача перед позивачем за надані комунальні послуги позивач надає суду: розрахунковий лист за період з вересня 2020 по серпень 2023; розрахунковий лист за період з лютого 2016 по серпень 2020; розрахунок інфляційних нарахувань, 3% річних та пені за несвоєчасну сплату житлово-комунальних послуг за період 02.2016 - 08.2020.
Згідно наданих розрахунків загальна сума заборгованості складає 30657, 35 гривень, з яких: 14532, 96 гривень - заборгованість за надані послуги; 2686, 48 гривень - пеня; 11231, 48 гривень - інфляційні збитки; 2206, 43 гривень - 3% річних.
Вказані розрахунки заборгованості є чіткими та зрозумілими, містять усю необхідну інформацію щодо періоду виникнення боргу та його розміру.
Щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, то суд виходить з наступного.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із частиною 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що у відповідача утворилася заборгованість зі сплати за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2016 по 30.09.2021.
Отже, з урахуванням статті 257 ЦК України, позивач вправі був звернутися до суду з позовом до відповідачів за захистом свого порушеного права з вимогами про стягнення заборгованості, яка утворилася з 01.02.2016, у строк не пізніше 01.02.2019, позов подано 20.06.2025.
Зважаючи на те, що відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд застосувати позовну давність, то суд вважає за необхідне на підставі частини 3 статті 267 ЦК України застосувати трирічний строк позовної давності.
Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із наступними змінами і доповненнями) встановлено з 12.03.2020 до 31.10.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено.
Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено.
За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Із даним позовом КП «Ковельводоканал» Ковельської міської радизвернулося до суду 20.06.2025, однак враховуючи, що пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України перебіг строку позовної давності продовжено на строк дії карантину, внесені до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зміни набули чинності з 02.04.2020, відповідно не є пропущеним строк позовної давності щодо платежів, строк сплати яких станом на 02.04.2017 не завершився.
Таким чином, за наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення за період з 02.04.2017 по 30.09.2021 є правомірними, оскільки подані в межах позовної давності.
Стаття 258 ЦК України передбачає спеціальну позовну давність, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню пеня за несвоєчасне здійснення платежів нарахована починаючи з 01.05.2019.
Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_2 інфляційних збитків, 3% річних та судового збору, суд зазначає.
В позовній заяві відсутні обґрунтування правомірності звернення з даною вимогою саме до відповідачки ОСОБА_2 . Позивачем не доведено того факту, що остання є власником квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , або там проживає, та, відповідно, є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, які позивач доставляє у зазначене вище житлове приміщення. Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно із вимогами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задовольняються частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 280-285, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Ковельводоканал» Ковельської міської ради заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за період з 02.04.2017 по 30.09.2021 та пеню в загальному розмірі 10 291 (десять тисяч двісті дев'яносто одну) гривню 19 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Ковельводоканал» Ковельської міської ради сплачений судовий збір при поданні позову до суду, що становить 878 (вісімсот сімдесят вісім) гривень 12 копійок.
Позивач: Комунальне підприємство «Ковельводоканал» Ковельської міської ради, місцезнаходження: вул. Геологів, 2, м. Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 05500871.
Представник позивача: Воробей Оксана Володимирівна, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю №1177 від 01.11.2019.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: Крупінська Наталія Леонідівна, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю №653 від 25.04.2016.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:А. В. ЧАЛИЙ