Справа № 159/7273/25
Провадження № 2/159/2296/25
02 грудня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого судді - Смалюха Р.Я.,
за участю
секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - не з'явився,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про збільшення розміру аліментів,
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач або ОСОБА_3 ) в якому просить збільшити розмір аліментів, стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 4000,00 грн., щомісячно на кожну дитину, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення старшою дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Ковельського міськрайонного суду від 13.04.2020, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі по 1300 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з 13.03.2020 і до досягнення дітьми повноліття. Розмір аліментів, які стягуються з відповідача не достатній для задоволення мінімальних потреб дітей. Крім того вважає, що відповідач має достатню фінансову можливість щодо сплати аліментів у більшому розмірі. Просить збільшити розмір аліментів та в подальшому стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі по 4000 грн. на кожну дитину щомісячно.
Свої вимоги мотивує положеннями статей 192, 180, 181, 182 Сімейного кодексу України (далі - СК України) щодо можливості збільшення у судовому порядку розміру аліментів, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
У відзиві відповідач вимоги позивача визнав частково, не заперечує проти збільшення розміру аліментів та просить стягнення з нього аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі по 2000 грн. на кожну дитину щомісячно.
Додатково повідомив суд, що зараз він проходить військову службу під час мобілізації. Крім того у нього на утриманні є ще одна неповнолітня дитина, у зв1язку з чим позов визнає частково. Також зазначає, що обов'язок утримувати неповнолітніх дітей покладається на обох батьків. Просить врахувати зазначені обставини та позов задовольнити частково.
Ухвалою від 16.10.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено 28.11.2025.
У судове засідання 28.11.2025 прибув позивач, який позовні вимоги підтримала повністю, також прибув представник відповідача, який позовні вимоги визнав частково - в межах 2000,00 грн на місяць на кожну дитину.
Представник відповідача повідомив, що відповідач хоча й перебуває на військовій служб не заперечує проти розгляду справи за його відсутності.
Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з'явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.
У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 28.11.2025 суд перейшов до стадій прийняття судового рішення у справі та повідомив присутніх, що повний текст судового рішення буде проголошений у судовому засіданні 02.12.2025.
Вивчивши матеріали справи, обґрунтування та пояснення сторін, суд зазначає таке.
Копіями свідоцтв про народження № НОМЕР_1 від 05.03.2015 та № НОМЕР_2 від 20.09.2016 доводиться та обставина, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.04.2020, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1300 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 13.03.2020 і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення суду набрало законної сили та звернуто до виконання.
Неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані та проживають з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 11.09.2024.
Довідкою форми 5 № 4012 від 04.11.2025 підтверджується, що ОСОБА_3 проходить військову службу під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 .
Копією свідоцтва про народження від 10.01.2012 підтверджується, що відповідач є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Копією листа від 08.10.2025 Ковельського відділу Державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області підтверджується відсутність у відповідача заборгованості за аліментами по виконавчих провадженнях, які перебувають на примусовому виконанні у виконавчій службі.
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері сімейних правовідносин щодо збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 51Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Отже, обов'язок із забезпечення належного рівня життя дітей покладений в рівній мірі як на батька так і на матір.
Аліменти є важливим механізмом, який гарантує виконання батьками свого обов'язку забезпечувати дитину всім необхідним для її добробуту: соціальними благами, якісним харчуванням, житлом, розвагами, захистом та піклуванням. Правовий зв'язок між батьками та дитиною базується на її походженні й не залежить від наявності чи відсутності шлюбу між батьками.
Відтак, обов'язок утримувати дитину зберігається незалежно від сімейного стану батьків, чи перебувають вони у шлюбі між собою, чи шлюб розірваний, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, є правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивач в обґрунтування збільшення розміру аліментів посилається на те, що на день звернення до суду із даним позовом розмір стягуваних з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі на сьогодні не є достатнім для забезпечення необхідного рівня життя дітей, крім того вказує на те, що вона проживає у сільській місцевості, дохід отримує від сезонних робіт, а відповідач має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі, ніж було визначено раніше.
Відповідач у поданому відзиві вказує, що він перебуває на військовій службі та не заперечує проти збільшення розміру аліментів в розмірі до 2000 грн. на кожну дитину щомісячно.
Підстава для індексації розміру аліментів передбачена ч.2 ст.184 СК України.
Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Вказана вище правова позиція зазначена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 (справа 643/11949/19, провадження№ 61-2698св21).
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становтиь 3196 грн.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Отже, аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно.
Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд зауважує, що закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям у розмірі, необхідному для забезпечення належного та достатнього рівня життя дитини та її всебічного розвитку. Водночас, обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Під час визначення розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статті 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Суд враховує, що у відповідача також на утриманні перебуває ще одна неповнолітня дитина.
Враховуючи пріоритетність інтересів дітей, на користь яких стягуються аліменти, визначений законом і збільшений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, істотні зміни матеріального становища позивача у зв'язку із збільшенням витрат на навчання, харчування та їх виховання, суд приходить до висновку, що слід збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача встановивши розмір аліментів наближений до розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей належить задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 2500,00 грн частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Суд роз'яснює, що сторони не позбавлені можливості, у разі зміни матеріального стану звернутися до суду з позовом про збільшення або зменшення розміру аліментів.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили, а тому в частині стягнення аліментів з моменту звернення до суду до задоволення не підлягає.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача підлягають стягненню на підставі ст.141 ЦПК України судові витрати в дохід держави в розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 235, 258, 259 ЦПК України, ст.192 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.04.2020 у справі № 159/1215/20 та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі, в розмірі по 2500,00 гривень на кожну дитину щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону, проте не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1211,20 грн. судового збору.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 )
Відповідач - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ).
Повне судове рішення складене 02.12.2025.
Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ