про встановлення нового строку подання звіту
02 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/6373/23-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув звіт військову частину НОМЕР_1 про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 600/6373/23-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить:
встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 600/6373/23-а;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 20.07.2022 по 15.11.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.09.2025 заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 600/6373/23-а до 31.10.2025.
На виконання зазначеної вище ухвали суду від 04.09.2025, військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 600/6373/23-а.
Ухвалою суду від 13.11.2025 призначено до розгляду звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі №600/6373/23-а у відкритому судовому засіданні на 12.11.2025.
Учасники справи, у судове засідання призначене 12.11.2025 учасники справи не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 382-2 КАС України, суд вважає, що відсутні перешкоди для розгляду звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі 600/6373/23-а, за відсутності учасників справи.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 600/6373/23-а, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абз. 3 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України також взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у п. 43 рішення у справі “Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене ст. 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них.
На підставі аналізу ст. ст. 3, 8, ч. 1 та 2 ст. 55, ч. 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, а також ст. ст. 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, від 01.02.2022 у справі 420/177/20, від 18.05.2022 справі №140/279/21, від 14.08.2023 у справі № 480/279/21, від 08.09.2023 у справі № 640/21223/20 та від 20.12.2023 у справі № 400/2839/22.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 14, 370 КАС України та ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Суд також зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів.
Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п.п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Суд звертає увагу, що процесуальним законом встановлений певний порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень (колегіальний орган), відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов'язком.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021 у справі № 9901/598/19.
Необхідно також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
З матеріалів справи видно, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду 21.06.2024 у справі № 600/6373/23-а, яке набрало законної сили 23.07.2024, адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 20.07.2022 по 15.11.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 20.07.2022 по 15.11.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Як вбачається із поданого звіту, відповідач зазначає, що на виконання судового рішення Чернівецького адміністративного суду від 21.06.2024 у справі 600/6373/23-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 були вжиті наступні заходи: військовою частиною НОМЕР_2 були направлені заявки на Центральне фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 на фінансування для виплат грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» від 09.09.2024 року № 3718, від 05.10.2024 року №4158, від 07.11.2024 року №4752, від 06.12.2024 року № 5286, від 08.01.2025 року № 143, від 07.02.2025 року № 730, від 06.03.2025 року №1304, від 08.04.2025 року №1981, від 07.05.2025 року №2779, від 06.06.2025 року №3717, від 07.07.2025 року №4466, від 07.08.2025 року №5212, від 08.09.2025 року №5769.
У звіті також відповідач зазначав, що фінансування статті видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» станом на 06.10.2025 року відсутнє, для виконання рішення суду по справі № 600/6373/23-а від 21.06.2024 року, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім'ям під час дії воєнного стану», виходячи із розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 20.07.2022 по 15.11.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
У звіті наголошено, що Військова частина НОМЕР_1 виконає в повній мірі вищевказане рішення суду, щойно надійде фінансування з Державного бюджету України.
Суд констатує, що з урахуванням рішення суду у даній справі, у звіті військова частина НОМЕР_1 вказує на відсутність фінансування, при цьому доказів нарахування позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 20.07.2022 по 15.11.2022, до суду не надає.
Під час розгляду звіту, судом встановлено, що відповідач не надав до суду доказів на які посилається у звіті про вжиття заходів з метою виконання рішення суду, зокрема:
- заявки на Центральне фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 на фінансування для виплат грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» від 09.09.2024 року № 3718, від 05.10.2024 року №4158, від 07.11.2024 року №4752, від 06.12.2024 року № 5286, від 08.01.2025 року № 143, від 07.02.2025 року № 730, від 06.03.2025 року №1304, від 08.04.2025 року №1981, від 07.05.2025 року №2779, від 06.06.2025 року №3717, від 07.07.2025 року №4466, від 07.08.2025 року №5212, від 08.09.2025 року № 5769;
- докази відсутності фінансування видатків на виконання судових рішень;
- докази виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду 21.06.2024 у справі № 600/6373/23-а, яке набрало законної сили, в частині нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 20.07.2022 по 15.11.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Отже, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 600/6373/23-а, яке набрало законної сили 23.07.2024, не виконано військовою частиною НОМЕР_1 та не надано доказів, які свідчили б неможливість його виконання, а також не надано доказів на підтвердження заходів, які вживаються ним для виконання рішення суду.
На підставі аналізу ст. ст. 3, 8, ч. 1 та 2 ст. 55, ч. 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р (II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 14, 370 КАС України.
Позаяк рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 не виконано, причин, які б перешкоджали виконанню рішення судом не встановлено та їх існування відповідачем не доведено, керуючись ч. 2 ст. 121 КАС України, суд вважає за необхідне продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для подання безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 600/6373/23-а.
Вимоги до звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення встановлено ст. 382-2 КАС України. Так, ч. 2 цієї статті кодексу встановлено, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (ч. 3 ст. 382-2 КАС України).
Згідно приписів ч. 3 ст. 382-1 встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За наведених вище обставин, суд продовжує військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 600/6373/23-а до 20.12.2025.
У відповідності до ч. 1, 2, 3 та 8 ст. 382 - 3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Враховуючи наведені положення норм процесуального права, суд роз'яснює військовій частині НОМЕР_1 , що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України. Неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, є підставою для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, який в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечив виконання судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 243, 248, 256, 370, 382, 382-1, 382-2 КАС України, суд, -
Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для подання до Чернівецького окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 600/6373/23-а до 20.12.2025.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький