про повернення позовної заяви
02 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5293/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали позову військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,-
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової академії (м. Одеса) (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) з такими позовними вимогами:
стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 56442,42 грн.
Ухвалою суду від 11.11.2025 даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Для усунення недоліків позовної заяви запропоновано позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду.
На виконання вказаної ухвали, представником позивача подано заяву, в якій просив поновити строк звернення до суду, оскільки з 23.10.2025 (дата отримання претензії) по теперішній час від відповідача не отримано коштів у рахунок існуючої заборгованості або письмової заяви про відстрочку чи розстрочку сплати вказаної суми.
Враховуючи отримання претензії відповідачем 23.10.2025 через засоби поштового зв'язку, строк звернення до суду слід відраховувати від завершення строку на добровільне відшкодування (10 днів з моменту отримання претензії), тобто з 02.11.2025. Таким чином позовну заяву подано у визначений строк.
Розглянувши вказану заяву позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Предметом даного позову є стягнення з позивача витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 56442,42 грн.
Отже спірні відносини стосуються проходження відповідачем публічної служби, а тому у цьому випадку застосовується місячний строк звернення, встановлений ч.5 ст.122 КАС України.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, відповідач здобував освіту у Військовій академії (м. Одеса). Зокрема, на підставі наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 26.07.2016 №398 відповідача зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до Військової академій та на підставі наказу начальника Військової академії від 26.07.2016 №42-РС призначено на посаду курсанта, а наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 27.08.2018 №178 відповідача призначено на посаду курсанта першого курсу навчання. Також відповідно до наказу №201, відповідача з 31.08.2016 зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами.
Наказом начальника Військової академії від 28.04.2017 №28-РС солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів "через небажання продовжувати навчання" та направлено його до Центру забезпечення навчального процесу Військової академії (м. Одеса) у розпорядження командира військової академії НОМЕР_1 для подальшого проходження строкової військової служби.
Разом з тим, з цим позовом до суду позивач звернувся лише 06.11.2025, тобто з пропуском місячного строку звернення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України, про що свідчить штамп Чернівецького окружного адміністративного суду.
Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Аналогічний підхід до правозастосування указаних норм при вирішенні подібних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №340/685/19, від 10.10.2019 у справі №140/721/19, від 28.05.2021 у справі №320/7233/19, від 23.03.2023 у справі №420/24331/21, від 06.04.2023 у справі №400/4280/20, від 11.05.2023 у справі №400/4281/20.
Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
В поданій заяві про поновлення строку позивач вказує, що оскільки відповідач не відшкодував витрат за навчання у 10-денний строк після отримання ним вимоги 23.10.2025, то позов подано в межах строку звернення до суду.
Суд не погоджується з такими доводами з огляду на таке.
Вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, Верховний Суд у справах №560/1389/20 (постанова від 21.012021), №420/9694/20 (постанова від 21.12.2021), дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.
Відповідна правова позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 18.10.2024 у справі №160/19633/23.
Дійсно, згідно п.7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964) у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Втім суд наголошує, що відповідач ознайомився із сумою про відшкодування витрат на навчання саме з довідки-розрахунку від 28.04.2017. Зокрема, з довідки-розрахунку від 28.04.2017 №1/55/405 вбачається, що ОСОБА_1 28.04.2017 ознайомився з довідкою-розрахунком щодо визначення суми витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, та був згоден з такою сумою, що підтверджується підписом відповідача та відповідною позначкою "згоден" на такій довідці-розрахунку.
Тобто позивач протягом восьми років з квітня 2017 року (дати ознайомлення відповідача із довідкою-розрахунком) був обізнаний про невиконання відповідачем вимоги про відшкодування витрат на навчання, про що також свідчить повторне направлення вимоги-пропозиції про порядок та строки відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі від 17.10.2025 №192/69707037, в якій вже визначено порядок та строки відшкодування.
Звернення позивача до відповідача із вимогою про відшкодування витрат на навчання 17.10.2025 не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Також, суд критично оцінює, доводи позивача, що ним з дотриманням трьохрічного строку, а саме в квітні 2020 року вже подавався позов до відповідача про відшкодування витрат, оскільки постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №521/6974/20 скасовано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі за адміністративним позовом Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі. Адміністративний позов Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі залишено без розгляду.
У вказаному рішенні в справі №521/6974/20 суд, вказував, що позов до Малиновського районного суду міста Одеси подано Військовою академією (м. Одеса) засобами поштового зв'язку лише 27 квітня 2020 року, тобто через 3 роки після прийняття відповідних наказів про відрахування курсанта. Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що даний позов подано із суттєвим (тривалим - 3 роки) пропуском строку на звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України, і матеріали справи не містять доказів в обґрунтування поважності причин, які об'єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на судовий захист. У цій справі, початок перебігу строку не може бути пов'язаний з відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати, оскільки позивач не визначив такого терміну, при цьому, за встановлених обставин, останній протягом трьох років, а станом на дату відкриття провадження Чернівецьким окружним адміністративним судом 6 років, був обізнаний про невиконання відповідачем вимоги про відшкодування витрат на навчання, проте не було вчинено дій щодо встановлення строку для відшкодування витрат.
Невстановлення військовою академією (м. Одеса) будь-якого строку, свідчить про пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень у здійснені захисту прав, невжиття ним активних дій для дотримання місячного строку звернення, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України, що обраховується з моменту закінчення терміну добровільного виконання (що мало ним усвідомлюватися).
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі №420/20386/23.
Таким чином, суд зазначає, що до правовідносин, які склались у цій справі, потрібно застосовувати місячний строк для звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, в межах адміністративної справи №521/6974/20, позивачем також подано адміністративний позов (27.04.2020) до суду з пропуском строку, який передбачено приписами ч.5 ст.122 КАС України та не наведено поважних причин для його поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Враховуючи наведене суд вважає, що твердження, на які позивач посилається у своїй заяві, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку, оскільки дотримання строку звернення до суду, в даному випадку, залежали виключно від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, і не пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, тобто є неповажними.
Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч. 2 ст.123 цього Кодексу.
Згідно ч. 1. ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суд -
1. В задоволенні заяви про визнання поважними причин пропуску позивачем звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, - відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску Військовою академією (м. Одеса) строку звернення до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат.
3. Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат повернути позивачу.
4. Роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.О. Григораш