02 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/34/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
У проваджені суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
У позові позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 08.05.2024 по 06.12.2024 (включно).
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 08.05.2024 по 08.11.2024, але не більше як за шість місяців.
Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Як встановлено п. 3 ч. 1 ст. ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Виходячи зі змісту цієї норми, достатньою та необхідною правовою підставою для залишення позову без розгляду є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність не завершеного розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Суд зазначає, що тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Законодавцем чітко врегульовано правила і порядок, у відповідності до якого виключається можливість одночасного розгляду спору різними суддями (судами), або можливість вибору позивачем судді, і передбачено безальтернативний обов'язок суду у такому разі відмовити у відкритті провадження у справі або повернути позов, залишити його без розгляду.
Необхідно зауважити на тому, що тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Суд звертає увагу, що предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких витікає право вимоги позивача, на яких позивач їх засновує.
При зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 916/1764/17 вказав, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо тотожності спору у даній справі з справою № 600/3191/24-а, оскільки в наведеній справі інші підстави позову.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 5, 240, 248 КАС України, суд, -
У задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький