про повернення позовної заяви
01 грудня 2025 року Справа № 580/12393/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії
06.11.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії та виплаті позивачу пенсії по інвалідності без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи із дня ухвалення Другим Сенатом Конституційного Суду України Рішення №2-р(II)/2024 від 20.03.2024;
зобов'язання відповідача провести з урахуванням раніше виплачених сум перерахунок та виплату позивача пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 20.03.2024;
зобов'язання відповідача при перерахунку здійснити позивачу виплату втрати пенсії за період з березня 2024 року до дати виплати заборгованості по пенсії у повному розмірі.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач обмежив пенсію виплачував у розмірі 23610,00 грн без урахування Рішення Конституційного Суду України Рішення №2-р(II)/2024 від 20.03.2024 та виплаті пенсії по інвалідності без обмеження десятьма прожитковими мінімумами.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв'язку з цим ухвалою від 12.11.2025 суд залишив її без руху.
25.11.2025 позивач подав до суду заяву вх.№58510/25 (далі - Заява), в якій просив вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання адміністративного позову та поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду зі вказаним адміністративним позовом. Вказав, що лише після отримання листа-відмову позивачем, виник спір щодо відмови у проведенні нарахування та виплати позивачу пенсії, а тому за таких обставин строк для подання позову пропущено з поважних причин.
Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені.
Суд на виконання ч.5 ст.242 КАС України врахував висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Суд, аналізуючи норми ст.122 КАС України, зазначив, що з дня отримання виплати особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась із заявою про надання їй відповідної інформації. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Тому відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18). Отримання позивачем листа відповідача від 25.02.2025 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Отже, для соціальних судових спорів строк звернення до суду обчислюється з дати отримання відповідної суми коштів. Від висновку щодо обчислення строку з дати відповіді на звернення особи - Верховний Суд відступив.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначене є обов'язком, а не правом суду. Оскільки висновок у зазначеній справі стосується ст.122 КАС України та сформульовано для застосування судами у всіх категоріях соціальних спорів, обставини ухвалення рішення Верховним Судом у справах, що мали інші, аніж у цій, фактичні обставини, не мають правового значення. Тож відсутні підстави не враховувати актуальні висновки Верховного Суду щодо застосування ст.122 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Отже, позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Право звернення до суду не є абсолютним та підлягає легальним обмеженням, наприклад, застосуванням процесуальних строків, які забезпечують дотримання стабільності правовідносин, які зі спливом стану стали узгодженими.
Позивач не довів, що мав перешкоди своєчасно звернутися до суду та вказані обставини стали перешкодою належному судовому захисту його прав. Викладені у Заяві доводи не стосуються об'єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду. Тобто, за змістом не містить посилань на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду. Тому не підлягає задоволенню.
Позивач не вказав аргументів щодо поважності причин пропущеного строку на звернення до суду. Його Заява полягає виключно в не погодженні з висновками суду. Такі твердження позивача, зважаючи на вказані вище висновки Верховного Суду, безпідставні, оскільки позивач не надав жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку. Крім того позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Викладені в Заяві доводи не стосуються об'єктивних факторів, а отже, необґрунтовані. Посилання на надмірний формалізм не обґрунтовані, оскільки мета процесуальних строків забезпечення принципу верховенства права, складовою якого є стабільність правовідносин, які протягом достатньо тривалого часу не піддавалися сумніву його учасниками та стали узгодженими за відсутності поважних причин пасивної поведінки.
Недоліки позову не усунені позивачем.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.
Тому наявні підстави повернути позовну заяву.
Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.
Керуючись ст. ст. 2-20, 122-123, 160-161, 168-171, 243, 248, 259-263 КАС України, суддя
1. Відмовити у задоволенні заяви вх.№58510/25 від 25.11.2025 ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.
2. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити позивачу.
3. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяАнжеліка БАБИЧ