02 грудня 2025 року Справа № 580/9641/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/9641/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
26.08.2025 вх. №43203/25 представник позивача - адвокат Каверін С.М. (ордер серії ВС №1328901) у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, викладеного ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №580/11943/24;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №580/11943/24.
20.11.2025 суд залишив позовну заяву для усунення недоліків, на виконання ухвали позивач надав 25.11.2025 за вх.№58666/25 заяву та зазначив, що станом на 25.11.2025 позивач не звертався до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №580/11943/24, а також повідомив, що рішення суду у справі №580/11943/24 не зверталося до примусового виконання. У справі № 580/9641/25 позовні вимоги хоч і пов'язані з оскарженням дій ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), вчинених на виконання рішення суду у справі №580/11943/24, але за результатами вчинення таких дій між сторонами у справі виникли спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги, у тому числі матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача. Встановлення належності відповідачів й обгрунтування позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (Висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 червня 2021 року у справі № 11-104сап21 дійшла висновку, що вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, що є основою для висновку суду.
Усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права у звязку із виконанням судового рішення у вирішеній справі щодо НАРАХУВАННЯ і ВИПЛАТИ, позаяк утримання здійснюється перед виплатою податковим агентом.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Обов'язковою ознакою дій (бездіяльності) та рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Судовий контроль у справі щодо нарахування і виплатити ОСОБА_1 здійснюється у справі №580/11943/24, рішення з відміткою про набрання законної сили до позовної заяви у додатках не надане.
За змістом п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/15623/19.
Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 171, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково три днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: обґрунтування змісту і характеру порушеного права позивача/ окреслення протиправного втручання відповідачем у яке право і з якої дати допущено обраним відповідачем; надання копії рішення у справі №580/11943/24; доказів здійснення судового контролю у вирішеній справі №580/11943/24 та про хід виконавчого провадження.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала складена, підписана 02.12.2025.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА