"06" грудня 2007 р.
Справа № 2/75.
За позовом Приватного підприємства "Дністер"
до Вадул-Сіретської митниці
про відшкодування майнової шкоди - 65848грн.
Суддя Скрипничук І.В.
Представники:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Семенюк О.Ю. - представник за довіреністю № 27/12/1-1196 від 27.03.2007р.
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Дністер", с. Салгани Білгород-Дністровського району Одеської області, звернулося з позовом до Вадул-Сіретської митниці, ст. Вадул-Сірет Глибоцького району Чернівецької області, про стягнення 40848грн. матеріальної шкоди, понесеної внаслідок внесення в касу відповідача коштів 13.03.2007 року, як складський збір за зберігання напівпричепів та 25000грн. моральної шкоди.
Відповідач позовні вимоги заперечує посилаючись на те, що нормативно-правовими актами, які регулюють порядок передачі на склад митниці та отримання зі складу товарів і транспортних засобів, нарахування митних зборів за їх перебування, окрім нині діючого Митного кодексу України, є статті 47, 85, 86, 87 та глава 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні збори" Митного кодексу України 1991 року та Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1997 року № 65 "Про ставки митних зборів" із змінами і доповненнями (далі Постанова).
Частиною 1 ст. 377 Митного кодексу України від 2002 року визначено, що транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів при порушенні митних правил через митний кордон України, вилучаються та згідно п. 8 ст. 168 Митного кодексу України вилучені товари і транспортні засоби можуть зберігатися на складах митних органів (інші місця для зберігання вилучених предметів відсутні та законодавством не передбачені).
Згідно із пунктом 10 додатку Постанови кабінету Міністрів України від 27.01.1997 року № 65, за зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов'язковій передачі митниці для зберігання справляють митні збори за кожен день зберігання: перші 10 календарних днів - 0,1%, а кожний наступний календарний день - 0,5% від загальної вартості товарів та інших предметів.
Конституцією України (ст. 67) встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Постанови апеляційного суду Чернівецької області, що надійшли 01.03.2007 року за вх. № 2083-11/27 та № 2082-11/27 не містили жодних вказівок Вадул-Сіретській митниці щодо видачі транспортних засобів без сплати митних зборів, так як відповідно до Закону України від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" в редакції від 22.02.2006 року, встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
02.03.2007 року при зверненні до митниці із постановами суду гр. Гунченку О.В., заступником начальника відділу Служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності Бондар І.Ф., видано видаткові накладні № 185 та № 186 на отримання зі складу митниці транспортних засобів та надано роз'яснення, із посиланням на законодавчу базу, щодо відшкодування витрат по справі та сплати митних зборів за зберігання напівпричепів. Громадянин Гавриличенко І.П. в митницю взагалі не звертався.
Так як гр. Гунченко О.В. та гр. Гавриличенко І.П. звернулися на склад митниці за отриманням напівпричепів 13.03.2007р., то Вадул-Сіретською митницею в день звернення і було видано ці транспортні засоби зі складу.
Того ж дня, згідно з уніфікованими митними квитанціями МД-1 № 345848 та № 345847 від 13.03.2007року, Вадул-Сіретською митницею отримані кошти в сумі 40728грн. від гр. Гунченка О.В. та Гавриленка І.П. були перераховані за платіжним дорученням № 781 від 14.03.2007 року на рахунок Державного бюджету України, відкритий в Управлінні державного казначейства Глибоцького району.
Податки, обов'язкові платежі та інші доходи державного бюджету (в даному випадку митні збори) зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.
Відповідно до наказу Державного казначейства України та Держмитслужби України від 05.12.2006 року № 322/1082 "Про внесення змін до Порядку взаємодії та обміну інформацією між органами Державного казначейства України та органами Державної митної служби України в процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами, що контролюються митними органами", затвердженого спільним наказом Державного казначейства України та Держмитслужби України від 31.07.2002 року № 150/417, передбачено, що митні платежі, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, не пізніше наступного робочого дня зараховується митними органами на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства.
Твердження позивача про те, що Вадул-Сіретською митницею незаконно стягнуто з ПП "Дністер 40728грн. та 120грн. за проведення експертизи транспортних засобів, не відповідає дійсності, так як ПП "Дністер" не сплачувало на розрахунковий рахунок платіжними чи іншими розрахунковими документами будь-які кошти. Це підтверджується квитанціями МД-1 та постановами Глибоцького районного суду від 22.01.2007 року, якими громадян Гавриличенка І.П. та Гунченка О.В. визнано винним. Згідно ст. 385 Митного кодексу України, саме винних осіб зобов'язано відшкодувати витрати митниці по справі в сумі 60грн. з кожного. Оскільки Апеляційним судом Чернівецької області постанови Глибоцького районного суду не скасовані, змінені тільки в частині, що стосується конфіскованих транспортних засобів, відповідно винні в порушенні митних правил особи зобов'язані сплатити митні збори за зберігання транспортних засобів на складі митниці, передбачені законодавством.
Слід зауважити, що видача підприємством під звіт гр. Гавриличенку І.П. та Гунченку О.В. коштів не може бути підставою для пред'явлення позову до Вадул-Сіретської митниці, оскільки ПП "Дністер" з митницею в жодних відносинах не перебувало.
У процесі розгляду справи, судом винесено ухвалу від 12.06.2007 року про здійснення провадження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 року ухвалу господарського суду Чернівецької області від 12.06.2007 року скасовано і справу передано на розгляд господарському суду Чернівецької області.
Ухвалами господарського суду Чернівецької області від 23.05.2007 року, 25.10.2007 року, 14.11.2007 року розгляд справи було відкладено та зобов'язано позивача забезпечити участь свого представника в судовому засіданні.
Проте, представник позивача тричі в судове засідання не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про час і місце засідання суду.
У судовому засіданні, яке відбулося 28.11.2007 року оголошено було перерву до 06.12.2007 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази, суд в с т а н о в и в .
Так, 24 грудня 2006 року посадовими особами відповідача було складено протокол про порушення митних правил № 0957/40401/2006 на громадянина Гунченка Олександра Васильовича та № 0958/40401/2006 на громадянина Гавриличенка Ігоря Павловича, які перебувають з позивачем в трудових відносинах і працюють водіями вантажних автомобілів.
Вказані водії виконувати планову роботу визначену контрактом № 250 та договором № 0337.
22 січня 2007 року постановами Глибоцького районного суду Чернівецької області водії ПП "Дністер" були визнані винними у вчиненні адміністративного порушення передбаченого ст. 352 Митного кодексу України, накладено на них стягнення, які перераховані в постановах суду, і конфісковано в дохід держави напівпричіп марки Траілмобіле, 1998 року випуску, шасі № Р003973, р/н 25241ОА, вартістю 46584,23грн. та напівпричіп марки Ламберет, 1997 року випуску, шасі № VM31 VFS3ESIR0405, р/н ВН4060ХХ, вартістю 66548грн.
Працівники позивача, Гунченко О.В. та Гавриличенко І.П. оскаржили зазначені постанови Глибоцького районного суду до апеляційного суду Чернівецької області.
28 лютого 2007 року постановами апеляційного суду Чернівецької області постанови Глибоцького райсуду від 22.01.2007 року було змінено та виключено з постанов Глибоцького райсуду рішення про конфіскацію напівпричепа марки Траілмобіле та напівпричепа марки Ламберет.
Зазначені транспортні засоби зобов'язано повернути Гунченку О.В. та Гавриличенку І.П.
13 березня 2007 року по квитанціях № 345848 та № 345847 Гавриличенком І.П. та Гунченком О.В. оплачено в касу відповідача відповідно 23957,61грн. та 16770,32грн., всього 40728грн., що підтверджується оригіналами квитанцій, як складський збір за зберігання на складі митниці напівпричепів марки Траілмобіле, 1998 року випуску та марки Ламберет 1997 р. випуску.
Суд вважає, що правових підстав для задоволення позову немає.
Нормативно-правовими актами, що регулюють порядок передачі на склад митниці та отримання зі складу товарів і транспортних засобів, нарахування митних зборів за їх перебування, окрім діючого Митного кодексу України, є статті 47, 85-87 та глава 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні збори" Митного кодексу України 1991р. та постанова Кабінету Міністрів України № 65 від 27.01.1997 р. "Про ставки митних зборів" із змінами і доповненнями. Дію зазначених документів продовжено Законом України від 20.12.2006р. "Про державний бюджет України на 2006 рік" до набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі.
Вилучені напівпричепи відповідно до ст. 377 Митного кодексу України та згідно п. 8 ч. 1 ст. 168 Митного кодексу України зберігалися на митному складі Вадул-Сіретської митниці та були видані позивачу.
Відповідно до Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Держмитслужби України № 835 від 05.12.2003р., відповідачем для зберігання транспортного засобу на складі митниці був складений перелік документів визначений зазначеним Порядком, серед яких є експертна оцінка № 14 та № 15 від 29.01.2007р., при цьому, ринкова вартість двох напівпричіпів становить 105406грн.
Згідно із п. 10 додатку постанови Кабінету Міністрів України № 65 від 27.01.1997 р. "Про ставки митних зборів" за зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов'язковій передачі митниці для зберігання справляються митні збори за кожний день зберігання: перші 10 календарних днів - 0,1 відсотка, а за кожний наступний календарний день - 0,5 відсотка від загальної вартості товарів та інших предметів.
Загальна вартість товарів та предметів визначається на підставі пп."г" п. 4 Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1724 від 26.12.2001р., із змінами і доповненнями.
Постанова апеляційного суду Чернівецької області від 28.02.2007 року не містить жодних вказівок митниці щодо видачі напівпричепів без сплати митних зборів, а оскільки згідно Закону України "Про систему оподаткування" митні збори за зберігання товарів і транспортних засобів на складі митниці є обов'язковим платежем, а тому, при зверненні позивача до митниці 01.03.2007 р, було нараховано 40728грн. за зберігання напівпри-чепів.
Вартість зберігання напівпричепів на складі митниці була повністю сплачена позивачем, що підтверджується уніфікованими митними квитанціями про сплату складського збору за зберігання напівпричепів у сумі 40728грн.
Таким чином, нарахування відповідачу складського збору за зберігання на складі митниці напівпричепів у сумі 40728грн. здійснено митними органами правомірно з урахуванням чинного законодавства.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 25000грн., то вони також задоволенню не підлягають, оскільки не встановлено винних дій відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 82, 84 ГПК України, с у д -
У позові відмовити.
Суддя І.В.Скрипничук