01 грудня 2025 року Справа № 640/1879/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №640/1879/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2019 року №0000104303 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що на підставі акта перевірки від 29.12.2018 №4268/28-10-43-01/33695095 та відповіді на заперечення від 17.01.2019 №2379/10/28-10-43-03-11.
Свої вимоги мотивує тим, що у банка відсутнє зобов'язання надсилати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття поточного/вкладного (депозитного) рахунку фізичній особі; жодна норма чинного законодавства не зобов'язує банк для здійснення видаткових операцій за рахунком фізичної особи отримувати від контролюючого органу повідомлення про взяття рахунку фізичної особи на облік; чинне законодавство розмежовує за правовим статусом: фізичну особу, фізичну особу - підприємця, самозайняту особу, юридичну особу; операції, що здійснюються за відкритим банківським рахунком залежать від правового режиму банківського рахунку, а тому, за рахунком, відкритим фізичній особі, не можна проводити операції, пов'язані з діяльністю суб'єкта господарювання.
Оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням до позивача застосовано штрафну санкцію саме щодо операцій, які проводилися фізичними особами, адже рахунки № 262543095001, № 262565934302, № 262066856701, № 262084682902 - відкриті саме фізичним особам, що підтверджується Договором карткового рахунку № РС30950-01 від 19 жовтня 2015 р., Договором карткового рахунку № РС59343-02 від 04 липня 2016 р., Договором поточного рахунку № 68567 від 04 серпня 2016 р., Договором Поточного рахунку № 46829 від 07 квітня 2017 р. та опитувальними листами фізичних осіб.
Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 11 вересня 2017 року № 89, рахунок за номером 2620 має назву - «Кошти на вимогу фізичних осіб».
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, рахунок за номером 2625 має назву - «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток».
Пунктом 4.7 Інструкції № 492 передбачено, що кошти за поточним рахунком фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, використовуються відповідно до порядку, установленого для використання коштів за поточними рахунками суб'єктів господарювання.
Отже, за рахунком, відкритим фізичній особі, не проводяться операції, пов'язані з діяльністю суб'єкта господарювання.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін в адміністративній справі.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с.76-77), в якому у задоволенні позову просить відмовити, оскільки під час проведення перевірки ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» складено акт 29.12.2018 №4268/28-10-43-01/33695095 (надалі - Акт), в якому встановлено порушення: несвоєчасне повідомлення контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків платників податків, наведених в Додатку №1 до акту перевірки та в додатку до Наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень».
Під час проведення перевірки контролюючому органу надано документи, дослідивши які, встановлено, факти несвоєчасного повідомлення контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків платників податків та здійснення видаткових операцій за окремими рахунками до отримання повідомлення контролюючих органів про взяття таких рахунків на облік у контролюючих органах, перелік яких наведено в Додатку №1 до відповіді на заперечення ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» від 17.01.2019 №2379/10/28-10-43-03- 11.
Отже, слід дійти висновку, що актом перевірки встановлено факт відкриття/закриття рахунків фізичними особами-підприємцями; неповідомлення банком контролюючий орган про факт відкриття/закриття рахунків фізичними особами-підприємцями, що є порушенням п.69.2 та п.69.4 ст.69 ПК України.
На підставі висновків акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.01.2019р. №0000104303.
Зазначає, що ПК України не містить в собі умов, при яких банк звільняється від відповідальності через те, що фізична особа не повідомила його про свій статус як підприємця.
Тому, на думку представника контролюючого органу, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
Ухвалою від 06.09.2019р. у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у загальному позовному провадженні відмовлено.
Представником позивача подана відповідь на відзив (а.с.88-92), згідно з якою обов'язок направляти до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків фізичних осіб не передбачений жодною нормою законодавства України.
Окрім цього, відкриваючи/закриваючи рахунок саме фізичній особі, яка має відповідний режим рахунку, банк не зобов'язаний перевіряти, чи зареєстрована ця фізична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як фізична особа - підприємець, адже рахунок відкривається саме фізичній особі і операції за цим рахунком не будуть стосуватися будь - якої господарської діяльності, а тому така перевірка не на що не впливає і всі свої дані фізична особа самостійно зазначає в опитувальному листі.
Режим рахунків № 262543095001, № 262565934302, № 262066856701 та № 262084682902 фізичних осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не дозволяє використовувати їх для здійснення господарської діяльності (операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності).
Правилами надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів - фізичних осіб у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», затвердженими рішенням Правління ПАТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» № 18/03-1 від 18.03.2015 р. (в редакції від 02.09.2015р.), (невід'ємною частиною цих Правил є Договір карткового рахунку, Договір поточного рахунку), а саме, п. 5.4.1. передбачено обов'язок Клієнта не використовувати Рахунки, що відкриваються в межах ДКО, у тому числі Договорів про надання банківського продукту, для здійснення операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності (якщо режим використання таких Рахунків не дозволяє це), чи для здійснення заборонених чинним законодавством України операцій.
Оскільки банк відкривав/закривав рахунки фізичним особам, то він не зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про факт відкриття/закриття рахунків фізичним особам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Щодо посилання представника відповідача на те, що банк не звільняється від відповідальності внаслідок того, що фізична особа не повідомила його про свій статус як підприємця, представник товариства зазначає, що згідно з п. 69.7. ст. 69 ПКУ фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки.
Представник відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (а.с.109), відповідно до яких позивачем подавалася інформація про відкриття/закриття рахунків: №262543095001; №262565934302; №262066856701; №262084682902, однак, з пропущенням законодавчо встановлених строків (п.69.2 ст.69 ПК України).
В подальшому, на виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 року № 2825-IX адміністративну справу передано на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 справу №640/1879/19 передано на розгляд судді Осіповій О.О.
Ухвалою від 24.03.2025р. справа прийнята до провадження, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Замінено відповідача у справі - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39440996) на правонаступника Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, Київ, м. Київ, Україна, 02068, код ЄДРПОУ 44082145).
Представником Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подано відзив на позовну заяву (а.с.149-151), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, аналогічних тим, що були викладені у відзиві Офісу великих платників податків ДФС (а.с.76-77).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що мають бути задоволені, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» з питання дотримання податкового законодавства в частині своєчасності повідомлення контролюючого органу про відкриття/закриття рахунків.
Під час перевірки встановлено факти несвоєчасного повідомлення контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків платників податків та здійснення видаткових операцій за окремими рахунками до отримання повідомлення контролюючих органів про взяття таких рахунків на облік у контролюючих органах, перелік яких наведено в Додатку №2 до акта перевірки, який наявний в матеріалах справи.
08.01.2019р. ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» подало заперечення на акт перевірки від 29.12.2018 №4268/28-10-43-01/33695095, за результатами розгляду яких Офіс великих платників податку ДФС надав відповідь від 17.01.2019р. №2379/10/28-10-43-03-11, якою повідомив про прийняття рішення щодо відповідності висновків акту перевірки вимогам законодавства та викладення додатку 2 до акту у новій редакції, наведеній у Додатку №1 до відповіді на заперечення.
На підставі висновків акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.01.2019р. №0000104303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 124145грн.88коп.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями пункту 69.1 статті 69 Податкового кодексу України передбачено, що банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації, та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") чи інформації з цього реєстру, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків.
Згідно з пунктом 69.2 статті 69 Податкового кодексу України банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.
У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов'язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені цим пунктом.
Пунктом 69.3 статті 69 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від фінансової установи про відкриття рахунка зобов'язаний направити повідомлення про взяття рахунку на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку на облік із зазначенням підстав у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 69.5 статті 69 Податкового кодексу України порядок подання та форма і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з відповідними державними органами, які регулюють діяльність фінансових установ.
Міністерством фінансів України видано наказ від 18.08.2015 № 721, яким затверджено Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів.
Так, згідно із пунктом 1 Розділу 2 Порядку № 721 Національний банк України, банки та інші фінансові установи (далі - фінансові установи) у день відкриття/закриття рахунку платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет (далі - засоби телекомунікаційного зв'язку) на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України. При цьому, цим Порядком №721 визначено послідовність дій банків та інших фінансових установ при наданні повідомлень про відкриття або закриття рахунків (далі - Повідомлення) платників податків - юридичних осіб, у тому числі відкритих через їх відокремлені підрозділи, та самозайнятих фізичних осіб (далі - платники податків) до контролюючих органів, в яких обліковуються платники податків, та відкриття або закриття банками власних кореспондентських рахунків, а також форму і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік.
З аналізу зазначених норм вбачається, що законодавець зобов'язує банки та інші фінансові установи повідомляти контролюючий орган при відкритті поточних та інших рахунків платникам податків - лише юридичним та самозайнятим особам (тобто, фізичним особам-підприємцям).
Зазначені положення кореспондуються з пунктом 1.13 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, в якому передбачено обов'язок банку у встановленому законодавством України порядку надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття, поточного/вкладного (депозитного) рахунку такого клієнта: юридичної особи - резидента; відокремленого підрозділу; іноземного представництва, яке відповідно до законодавства України зобов'язане сплачувати податки і збори; інвестора (оператора) за угодами про розподіл продукції відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції"; фізичної особи - підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
У додатках до акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій контролюючим органом наведено інформацію щодо кожного рахунку, по якому позивачем вчинено порушення пунктів 69.2, 69.4 статті 69.4 Податкового кодексу України. Зазначена інформація викладена у вигляді таблиці із зазначенням дати операції, дати отримання повідомлення контролюючим органом, типу операції, номера рахунку платника та валюти рахунку.
Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 затверджено План рахунків бухгалтерського обліку банків України, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.
Зазначеним Планом банківські рахунки систематизуються за характеристикою та призначенням рахунків для відображення інформації за типовими операціями. Тобто, кожній групі рахунка присвоюється відповідний код, за яким можна охарактеризувати призначення рахунку та суб'єкта, що відкриває таких рахунок.
Так, у розрахунку штрафних санкцій контролюючим органом наводяться банківській рахунки з наступними кодами:
2620, який має назву - "Кошти на вимогу фізичних осіб",
2625 - "Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток",
2630 - "Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб",
2600 - "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання",
2651 - "Короткострокові вклади (депозити) небанківських фінансових установ",
2610 - "Короткострокові вклади (депозити) суб'єктів господарювання",
2605 - "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток",
2642 - "Кошти виборчого фонду місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатних виборчих округах",
2650 - "Кошти на вимогу небанківських фінансових установ",
2604 - "Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання",
2605 - "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток",
2615 - "Довгострокові вклади (депозити) суб'єктів господарювання",
2602 - "Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання".
Тобто, відповідно до Плану рахунків до рахунків фізичних осіб належать рахунки з кодом 2620, 2625, 2630, а отже, при відкритті/закритті таких рахунків банк не має обов'язку повідомляти про такі дії контролюючий органом.
Разом з тим, стосовно інших рахунків, які відкриті на вимогу суб'єктів господарювання, то, враховуючи викладені вище положення, банк зобов'язаний повідомляти контролюючий орган про здійснення операцій відкриття/закриття за цими рахунками.
Тобто податкове законодавство чітко розмежовує, що рахунки, відкриті для фізичних осіб, та рахунки, відкриті для фізичних осіб-підприємців, мають різний режим використання.
За такими рахунками, що мають назву «Кошти на вимогу фізичних осіб", "Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток" та "Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб", фізичні особи не мають права здійснювати господарській операції, а тому у банку відсутній обов'язок повідомляти про відкриття їх контролюючий орган.
Як вбачається із копії розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (а.с.33), на позивача накладено фінансові санкції за неповідомлення контролюючий орган про відкриття/закриття рахунків саме фізичних осіб, оскільки в переліку рахунків наявні рахунки з кодами, режим використання яких не належить до суб'єктів господарювання: «2625» (Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток") та «2620» ("Кошти на вимогу фізичних осіб").
Таким чином, оцінюючи прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення за критеріями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.01.2019р. №0000104303 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 1921грн.00коп.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2019 року №0000104303 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83Д, код ЄДРПОУ 33695095) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, Київ, м. Київ, Україна, 02068, код ЄДРПОУ 44082145) суму сплаченого судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова