про повернення позовної заяви
28 листопада 2025 року Справа № 480/8246/25
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури, Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Попівської об'єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Сумської обласної прокуратури, Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Попівської об'єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Сумської обласної прокуратури, яка виразилася у не здійсненні дій щодо перереєстрації прав власності на квартиру АДРЕСА_1 .
2. Визнати протиправною бездіяльність Фонду державного майна України, яка виразилася у не здійсненні дій в межах своїх повноважень щодо передачі квартири АДРЕСА_1 із державної власності у комунальну власність Попівської об'єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області.
3. Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка виразилася у не прийнятті відповідного акту в межах своїх повноважень щодо передачі квартири АДРЕСА_1 із державної власності у комунальну власність Попівської об'єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області.
4. Зобов'язати Сумську обласну прокуратуру здійснити дії щодо перереєстрації прав власності на квартиру АДРЕСА_1 .
5. Зобов'язати Фонд державного майна України здійснити дії в межах своїх повноважень щодо передачі квартири АДРЕСА_1 із державної власності у комунальну власність Попівської об'єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області.
6. Зобов'язати Кабінет Міністрів України прийняти відповідний акт в межах своїх повноважень щодо передачі квартири АДРЕСА_1 із державної власності у комунальну власність Попівської об'єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області.
7. Зобов'язати Попівську об'єднану територіальну громаду Конотопського району Сумської області прийняти квартиру АДРЕСА_1 до комунальної власності.
Ухвалою суду від 30 жовтя 2025 року вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення йому копії ухвали шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду, та надати докази поважності причин його пропуску.
На виконання даної ухвали позивач надав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що понад десяти років безуспішно намагається захистити своє право на житло та вирішити питання передачі квартири АДРЕСА_1 з державної у комунальну власність Попівської ОТГ. У липні 2025 року повторно звернувся до відповідачів. У відповідях державних органів зазначено, що прокуратура квартиру на баланс не приймала та рішень щодо неї не ухвалювала; Фонд держмайна повідомив про передачу квартири прокуратурі у 2010 та 2016 роках; Попівська ОТГ фактично проігнорувала звернення; Офіс Генерального прокурора вказав на відсутність повноважень щодо управління житловим фондом і передачі квартири. Отримані відповіді свідчать, що спір неможливо вирішити позасудово, а бездіяльність органів влади продовжує порушувати його права. З цих підстав просить поновити строк звернення до суду та надати доступ до правосуддя.
Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про усунення недоліків та надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом, зазначеним представником позивача, суд повідомляє наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Із матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що позивач був обізнаний про обставини не передання спірної квартири у комунальну всласність ще у 2022 році, оскільки позивач вже намагався захистити свої права у судовому порядку.
Так, у постанові від 26.10.2022 року у справі №577/779/21, Верховний суд зазначив, що віднесення спірної квартири до статусу службової підтверджено також і листом Прокуратури Сумської області від 03 квітня 2020 року №13/2-3425-20, а також листом Кузьківської сільської ради Конотопського району Сумської області від 30 липня 2020 року №269/02-25. При цьому, як вбачається з листа Прокуратури Сумської області, остання мала намір клопотати до Кузьківської сільської ради щодо передачі у комунальну власність трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , однак для підготовки відповідного клопотання ОСОБА_2 слід надати копії документів на вказану квартиру, які були нею отримані відповідно до розписки, складеної 07 квітня 2016 року.
У цій справі Верховний суд дійшов висновку, що передача квартири АДРЕСА_1 з державної власності в комунальну власність територіальної громади мала здійснюватися на підставі відповідного акту Кабінету Міністрів України.
Однак, зі спірними правовідносинами позивач звернувся до суду наприкінці жовтня 2025, майже через три роки.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
При цьому, процес отримання позивачем тих чи інших документів, з метою використання таких як доказів при зверненні до суду з позовом, не змінює момент з якого позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав та свобод.
Так, отримання позивачем листа відповідача від 31.07.2025 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав діями відповідача, а свідчить лише про час, коли останній почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Суд наголошує, що в будь-якому випадку, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова Верховного Суду від 02.12.2021 у справі №640/20314/20).
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.01.2025 у справі №480/11349/23.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у пункті 42 постанови від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд зазначає, що, незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на його підтвердження, позивач у поданому клопотанні не навів поважних причин, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які він посилається, не свідчать про існування об'єктивних перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист в межах такого строку.
Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи також не містять.
Таким чином, доводи, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, є безпідставними, а тому ним було пропущено шестимісячний строк звернення до суду, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.
За таких обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а підстави, наведені у заяві про поновлення цього строку, не є поважними, тому позовну заяву слід повернути.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури, Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Попівської об'єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя О.О. Осіпова