02 грудня 2025 року Справа № 480/2574/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2574/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
1. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повних 25 років календарної служби.
2. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомогу при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повних 27 років календарної військової служби з врахуванням проведеної виплати.
3. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року без встановленням базового місяця - січень 2008 року;
4. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року враховуючи базовий місяць - січень 2008 року та з врахуванням раніше проведеної виплати.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідно до наказу від 19.12.2024 №1568-ОС позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років. В той же час, з даного наказу вбачається, що календарна вислуга років становить 27 років 03 місяці 03 дні. Таким чином, на думку позивача, при нарахуванні одноразової грошової допомоги відповідачем протиправно не враховано період проходження ним строкової служби, та як наслідок, не в повному обсязі нарахована та виплачена одноразова грошова допомога, що є порушенням його прав на соціальний захист.
Також під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_2 позивачу не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме у період з з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року без застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було задоволено заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до Сумського окружного адміністративного суду із даним позовом, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
Крім того даною ухвалою витребувано у НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України інформацію про те, чи здійснювалася позивачу виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, а також розрахунок належної позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з зазначенням базових місяців.
На виконання вимог суду, представником відповідача було надано суду через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що позивач звільнений з військової служби наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 1423-ОС від «27» листопада 2024 року. На підставі наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 1568-ОС від «19» грудня 2024 року позивачу нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років. При цьому пунктом 5 глави 9 Розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яка затверджена наказом МВС від 25.06.2018 №558, яка зареєстрована в Мінюсті від 23 липня 2018 р. за № 854/32306 (далі - Інструкція 558) визначено, що строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб». А відтак, відповідачем при нарахуванні календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні цілком правомірно не враховано строкову службу позивача.
Щодо нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року без встановленням базового місяця - січень 2008 року, представник відповідача, зокрема, зазначив, що при звільненні з військової служби позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2026 по 28.02.2028, що підтверджується розрахунковим листом за січень 2025 року, базовий місяць при нарахуванні використовувався - травень 2015 року (а.с. 84-88).
Позивачем було надано суду відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами представника відповідача. викладеними у відзиві на позовну заяву (а.с. 97-104).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до витягу з розрахунку вислугу років, позивач:
- з 15.05.1997 по 29.10.1998 року проходив строкову військову службу (вислуга років 01 рік 05 місяців 14 днів);
- з 01.03.1999 по 20.12.2024 проходив військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України (а.с. 94-95).
Відповідно до витягу із наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.12.2024 року №1568-ОС позивача, звільненого з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 27.11.2024 № 1423-ОС за підпунктом “б» (за станом здоров'я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», із правом носіння військової форми одягу, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення з 20.12.2024 року (а.с. 30).
Згідно даного наказу, вислуга років станом на 20.12.2024 року становить: календарна - 27 років 03 місяці 03 дні; пільгова - 09 років 04 місяці 25 днів. Всього - 36 роки 07 місяців 28 днів (а.с. 30).
Водночас у даному наказі зазначено про виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років.
Відповідно до розрахункового листа за січень 2025 року, позивачу індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року була нарахована та виплачена у січні 2025 року із застосуванням базового місяця травня 2015 року (а.с. 92-93). Про даний факт також зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с. 88).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в подальшому - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно із ст. 1 Закону № 2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктом 2 статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно із абз. абз. 1, 2 п. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби: зокрема, за станом здоров'я;
У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, крім тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги (абз. 23 п.п. 3 п. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII).
Частиною 6 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу» (в подальшому - Закон № 2232-ХІІ), визначено такі види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (в подальшому - Інструкція № 558), главою 9 розділу V якої визначено порядок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Згідно із п.п. 1 п. 1 глв. 9 розд. V Інструкції № 558, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби: за станом здоров'я;
Відповідно до п. 4 глв. 9 розд. V Інструкції № 558, у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, визначена пунктами 1, 2 цієї глави, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, крім тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (п. 5 глв. 9 розд. V Інструкції № 558).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (в подальшому - Постанова № 393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “ж» і “з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Пунктом 4 Постанови № 393 визначено, що період строкової військової служби зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а періоди, що зараховуються на пільгових умовах, - для визначення розміру пенсії.
Відповідно до абз. 8 п. 10 Постанови № 393, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та осіб, зазначених в абзаці дев'ятому цього пункту, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно із абз. 10 п. 10 Постанови № 393, строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Вказані вище нормативно-правові акти передбачають, що військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Також вказані вище нормативно-правові акти однозначно передбачають, що така допомога виплачується одноразово та за кожний повний календарний рік служби.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 15.05.1997 по 29.10.1998 року проходив строкову військову службу (вислуга років 01 рік 05 місяців 14 днів); з 01.03.1999 по 20.12.2024 проходив військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України (а.с. 94-95).
При цьому, відповідно до витягу із наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.12.2024 року №1568-ОС, календарна вислуга років позивача станом на 20.12.2024 року складає 27 років 03 місяці 03 дні.
Проте, позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення лише за 25 повних років служби, про що зазначено у вище вказаному наказі.
При цьому, при виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, відповідачем не було враховано період проходження позивачем строкової військової служби, про що зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Суд зазначає, що за положеннями статті 15 Закону № 2011-XII та пункту 10 Постанови № 393 виплата одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям строкової служби не передбачена, а отже, при звільненні із строкової військової служби позивач не набув права на виплату такої допомоги та її не отримував, тому за приписами абзацу двадцять третього підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII цей період попередньої військової служби (строкової військової служби) мав бути врахований відповідачем при виплаті одноразової грошової допомоги під час звільнення позивача з військової служби.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 р. по справі №360/1197/24, постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 р. по справі №480/6473/24.
А відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повних 25 років календарної служби; зобов'язання НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 27 повних календарних років, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року без встановленням базового місяця - січень 2008 року; зобов'язання НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року враховуючи базовий місяць - січень 2008 року та з врахуванням раніше проведеної виплати, суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно з положеннями ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу першого - п'ятого пункту 1-1 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла до 01.12.2015 року) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до абз. 1 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла до 01.12.2015 року) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Згідно з абзацом 3 пункту 10-1 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла до 01.12.2015 року) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (пункт 10-2 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла до 01.12.2015 року)).
Отже, Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття “базовий місяць». Базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата (грошове забезпечення) зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Таким чином до 01 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати (грошового забезпечення), а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
З 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку № 1078 обумовлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Пунктом 10-2 Порядку № 1078 встановлено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник. Разом з цим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Аналогічна позиція суду викладена в постановах Верховного Суду від 24.03.2023 року по справі № 420/21241/21 та від 27.07.2023 року по справі № 380/813/22.
Таким чином порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:
- до 01 грудня 2015 року був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок будь-якої її постійної складової;
- після 01 грудня 2015 року є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
Суд зауважує, що дотепер посадові оклади військовослужбовців визначалися постановами Кабінету Міністрів України. У період спірних правовідносин (2017-2018 роки) таких постанов було дві.
На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі Постанова № 1294).
Пунктом 13 постанови № 1294 визначено, що остання набирає чинність з 01 січня 2008 року.
Отже, внаслідок незмінності до 01 березня 2018 року посадових окладів військовослужбовців, місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) у межах спірних правовідносин за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 включно є січень 2008 року.
Відповідно до розрахункового листа за січень 2025 року, позивачу індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року була нарахована та виплачена у січні 2025 року із застосуванням базового місяця травня 2015 року (а.с. 92-93). Про даний факт також зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с. 88).
При цьому матеріали справи не містять доказів в підтвердження зміни розміру посадового окладу позивача з січня 2016 року по лютий 2018 року.
Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року є січень 2008 року, в якому постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а не травень 2015 року.
При цьому суд вважає безпідставними твердження представника відповідача, що нарахування індексації грошового забезпечення, у тому числі визначення базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень військової частини, як платника грошового забезпечення, в якому військовослужбовець проходить службу, оскільки дискреційними повноваженнями є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві і застосуванням слова “може».
Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 року по справі № 400/1118/21.
А відтак, відповідачем було протиправно не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 27.06.2024 року у справі № 580/602/22, від 08.11.2024 року у справі № 200/16532/21, від 03.06.2025 року по справі № 600/1889/24-а
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повних 25 років календарної служби.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (Військову частину НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 27 повних календарних років, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року без застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (Військову частину НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек