02 грудня 2025 рокум. Рівне№460/13210/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 05.06.2025 року за № 140 в частині відмови надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абз.11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII ( в редакції станом на 14.05.2024 року на момент подачі заяви про надання відстрочки); зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.05.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції станом на 14.05.2024 року) та прийняти відповідне рішення.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає про те, що 14.05.2024 він звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII), оскільки дружина позивача є особою з інвалідністю ІІІ групи, до якої долучив підтверджуючі документи.
Позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив йому у наданні відстрочки, оскільки на момент звернення з заявою про надання відстрочки норми статті 23 Закону мають імперативний характер і не передбачають, що право на відстрочку повинно підтверджуватись рішенням будь-якого органу владу, тобто військовозобов'язані, які мають правовий статус осіб, зазначених у статті 23 Закону №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (мають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації) на підставі Закону, а тому підтвердження такого їх статусу не потребує прийняття додаткового рішення органом державної влади чи органом місцевого самоврядування. Зауважує, що такий статус військовослужбовця підлягає лише відповідному оформленню. З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до суду з цим позовом задля відновлення порушеного права на отримання відстрочки ід призову під час мобілізації, та просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав до суду свій відзив, в якому на обґрунтування заперечень зазначив, що зміни до статті 23 Закону № 3543-XII, які стосуються скорочення переліку хвороб, були внесені у рамках оновлення нормативної бази, що супроводжувала прийняття Постанови КМУ №560 від 16.05.2024, яка затвердила новий порядок проведення призову під час мобілізації, зокрема: процедуру подання заяви на відстрочку; строки її розгляду; перелік документів; форму рішення ТЦК. Зауважує, що саме скорочення переліку хвороб не було здійснене безпосередньо через зміну тексту статті 23 - воно відбулося через оновлення медичних критеріїв, які визначають, хто може отримати відстрочку за станом здоров'я, разом з тим, загальний принцип адміністративного права полягає в тому, що органи влади застосовують норми, чинні на момент прийняття рішення, а не ті, які діяли на момент надходження звернення. З огляду на вказане вважає, що на момент розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки, відповідач діяв в межах норм чинного законодавства, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 30.07.2025 позивачем у паперовій формі шляхом направлення засобами поштового зв'язку, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 31.07.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 04.08.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та витребував у відповідача докази.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі подав 21.08.2025 свій відзив на позов до суду.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією із застосунку «Резерв».
14.05.2024 позивач подав до відповідача заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу на підставі абз. 11 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII. До вказаної позивач додав засвідчені копії таких документів: паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ; паспорта та ідентифікаційного коду дружини ОСОБА_2 ; свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 ; свідоцтва про шлюб; виписки до акта огляду МСЕК від 27.09.2013 року; пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ; довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 ; консультативного висновку лікаря-психіатра від 13.05.2024 року; рецепту на виписування лікарських засобів.
Зазначену заяву з додатками позивач надіслав цінним листом з описом вкладення засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на поштову адресу відповідача 14.05.2024.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року у справі №460/14022/24 вирішено: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 14.05.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 14.05.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти відповідне рішення.
З доданих позивачем до позовної заяви документів суд встановив, що за результатами розгляду заяви позивача від 14.05.2024 на виконання рішення суду від 14.04.2025 року у справі №460/14022/24, відповідач листом №01/4/2813 від 05.06.2025 повідомив, що протоколом від 05.06.2025 року № 140 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до абз. 11 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чинній на дату подачі заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи, однак з поданих позивачем документів вбачається наявність у дружини позивача III групи інвалідності, яка не входить до переліку підстав для надання відстрочки. Причина відмови: ураження опорно-рухового апарату (ОРА) не входить до переліку підстав для встановлення III групи інвалідності, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача у наданні йому відстрочки від призову під час мобілізації, що слугувало підставою для звернення до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 05.06.2025 року за № 140 в частині відмови надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абз.11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII ( в редакції станом на 14.05.2024 року на момент подачі заяви про надання відстрочки) та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.05.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ст. 23 Закону № 3543-XII та прийняти відповідне рішення.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу приписів статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон №3543-XII.
В статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Водночас статтею 23 Закону №3543-XII (у редакції чинній на момент звернення позивача з заявою від 14.05.2025) передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
4) жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
6) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;
7) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
8) усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
10) які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати;
11) опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
12) жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
13) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
14) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
15) інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, у вказаний період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
З аналізу вищезазначених норм слідує, що Законом №3543-XII визначений перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації є вичерпний та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб'єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.
У ході розгляду справи з наявних суд встановив, що позивач звернувся до голови відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як особа, яка має таке право відповідно до абзац 11 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, а саме як особа, яка має дружину із числа осіб з інвалідністю ІІІ групи.
На момент прийняття відповідачем спірного рішення, оформленого протоколом від 05.06.2025 №140, діяв Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).
Відповідно до пунктів 56 та 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини 1, пунктах 3, 4, 5 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, за результатами розгляду заяв, комісія у складі голови та членів комісії ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, яке оформляється протоколом.
Як слідує з матеріалів справи, комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 протоколом від 05.06.2025 №140 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.11 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, при цьому як відповідач зазначив у своєму листі від 05.06.2025 №01/4/2813 причиною відмови є те, що ураження опорно-рухового апарату (ОРА) не входить до переліку підстав для встановлення III групи інвалідності, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У вказаному листі відповідач також зазначив, що абзац 11 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, у редакції чинній на дату подачі заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи, водночас дружині позивача встановлена ІІІ група інвалідності, яка не входить до переліку підстав для надання відстрочки.
Однак, суд звертає увагу, що норма абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII (у редакції чинній на момент звернення позивача з заявою від 14.05.2024) викладена таким чином: «не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати», що свідчить про неправильне трактування відповідачем вказаної норми у редакції на момент звернення позивача з заявою про надання відстрочки.
При цьому, вказану норму можна умовно розділити на дві частини, а саме:
1) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю;
2) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати
Із наведеного слідує, що за умови наявності першої самостійної підстави інвалідність дружини/чоловіка, без визначення конкретної групи інвалідності (І, ІІ чи ІІІ) є передумовою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що свідчить про безпідставність доводів відповідача, що норма абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII (у редакції чинній на дату подачі заяви від 14.05.2024) надає право на відстрочку особі лише за наявності у дружини (чоловіка) І або ІІ групи інвалідності, оскільки така передумова стосується другої частини вказаної норми, а саме наявність інвалідності I чи II групи у одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка).
Суд наголошує, що відповідач у своєму листі, як на підставу для відмови позивачу у наданні відстрочки від призову під час прийняття спірного рішення, трактує норму абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII (у редакції чинній на дату подачі заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації) таким чином: не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи. Водночас як суд вже зазначив вище, абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII у вказаній відповідачем редакції викладена останнім невірно, при цьому наслідком такого помилкового тлумачення відповідача є акт правозастосування (відмова у задоволенні заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ст. 23 Закону №3543-XII), що порушує права позивача та в свою чергу свідчить про необгрунтованість відмови відповідача з таких підстав.
Враховуючи висновки суду щодо неправильного трактування відповідачем норми абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII (у редакції чинній на дату подачі заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації), внаслідок чого було прийнято спірне рішення відповідача, оформлене протоколом від 05.06.2025 року за №140, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання такого рішення відповідача, оформленого протоколом від 05.06.2025 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти серед іншого рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача необхідно керуватись принципом верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь- яких інших умов для цього.
Окрім того, відповідно до частини 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить висновку, що для відновлення порушених прав позивача належним способом захисту буде зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.05.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до висновку, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, яке оформлене протоколом від 05.06.2025 року за № 140, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 14.05.2024 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
6. Розподіл судових витрат.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його до вчинення певних дій, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформлене протоколом від 05.06.2025 року за № 140.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 14.05.2024 на підставі абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК