про повернення позовної заяви
01 грудня 2025 року м. Рівне №460/21699/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районні Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду засобами офіційної електронної пошти надійшли матеріали позовної заяви (скарги) ОСОБА_1 (далі - позивач) до Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районні Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про (дослівно):
"визнання протиправними дій Гощанської ВДВС у Рівненському районі Рівненської області та АТ "Ощадбанк";
зобов'язання відповідачів повернути незаконно списані кошти з мого соціального рахунку;
проведення перевірки службових осіб, які допустили грубе порушення закону".
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною другою статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України, документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За правилом абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Водночас, суд зауважує, що Закон України "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07.11.2018 на підставі Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 № 2155-VІІІ.
Отже, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 07.11.2018.
З урахуванням наведеного суд констатує, що електронний документ має силу оригіналу документу за наявності електронного цифрового підпису автора.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
В той же час абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
На підставі вимог Наказу Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" у всіх місцевих та апеляційних судах України запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд", у ході якого всім судам та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 у відповідній редакції.
Крім того, листом Державної судової адміністрації України від 23.01.2019 за № 15-1446/19 судам додатково роз'яснено, що отримані місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Тобто, альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником (окрім способу направлення засобами Укрпошти або особистої подачі в канцелярію суду), є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19 та від 10.01.2025 у справі № 620/5854/24.
Отже, суд зауважує, що надсилання до суду в електронному вигляді позовної заяви разом з додатками має здійснюватися з використанням підсистеми "Електронний суд", а не у спосіб надсилання позовної заяви на електронну адресу суду. При цьому, для можливості користування цим сервісом необхідно пройти процедуру ідентифікації та здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Іншими словами, позов, поданий на електронну пошту суду без використання підсистем ЄСІТС, не може вважатися належним способом звернення до суду.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21, звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Також, аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.09.2024 у справі № 759/14335/20 та від 20.03.2024 у справі №400/14570/23.
Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами:
в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом);
в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).
Іншого порядку та способу подання позовної заяви та засвідчення її своїм підписом не встановлено.
Як свідчать матеріали справи, позивач подала до суду позов в електронній формі, надіславши його на офіційну електронну поштову скриньку суду без використанням електронного цифрового підпису (матеріали позовної заяви (скарги) надійшли до суду у формі вкладення до електронного листа - один файл з розширенням "***.pdf" з назвою "Скарга на протиправні дії Гощанський ВДВС та АТ Ощадбанк").
Водночас, доказів формування і надіслання позивачем позовної заяви за допомогою підсистеми "Електронний суд" та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позов, із використанням підсистеми "Електронний Суд", позивачем суду не надано та в суду відсутні.
Вказане свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із позовною заявою (скаргою).
Згідно з імперативними вимогами пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню позивачеві з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України.
Одночасно, суд зазначає, що повернення адміністративного позову не позбавляє позивача можливості повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення в силу вимог частини восьмої статті 169 КАС України, тобто за належного оформлення і подання позовної заяви згідно із вимогами, встановленими КАС України
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 01.12.2025
Суддя Ольга ПОЛІЩУК