02 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13473/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/13473/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
01.10.2025 ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виготовленні і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ) довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для здійснення перерахунку і виплати з 01.07.2025 пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до ГУПФ довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", чинних положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (поновленої її реакції з 18.06.2025), діючих положень наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройний Сил України та деяким іншим особам", з урахуванням вимог окремого доручення (рішення) Міністра оборони України №183/уд від 16.01.2024 та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393" щодо визначення посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.04.2024 (чинного станом на 18.06.2025), на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які розраховуються від визначеного посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.04.2024 (чинного станом на 18.06.2025 з урахуванням незмінності такої норми Закону з 01.01.2025), зокрема, враховуючи надбавку за особливості проходження служби у відсотковому розмірі вже встановленому відповідачем від нового посадового окладу з урахуванням нового окладу за військовим званням і нової надбавки за вислугу років, надбавки за класну кваліфікацію у відсотковому розмірі вже встановленому відповідачем від нового посадового окладу, надбавку за таємність у відсотковому розмірі вже встановленому відповідачем від нового посадового окладу та премії у відсотковому розмірі, визначеному в окремому дорученні (рішенні) Міністра оборони України №183/уд від 16.01.2024 від нового посадового окладу для здійснення обчислення, перерахунку та виплати з 01.07.2025 його пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовує посиланням на те, що він отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 03.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до ГУПФ нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії відповідно до Постанови №704 станом на 18.06.2025 у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, внаслідок набрання 18.06.2025 законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Однак відповідач повідомив про відсутність підстав для оформлення нової довідки, що, на переконання позивача, порушує його право на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на щодо предмету спору, на стороні відповідача ГУПФ.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що у Збройних Силах України посадові оклади та оклади за військовим званням за відповідними посадами, визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у період з 01.01.2018 по 01.01.2025 не змінювалися. Рішення щодо перерахунку пенсій, призначених згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, не приймались. З приводу скасування судами за наслідками розгляду справи №320/29450/24 змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, то станом на 01.01.2025 рішення суду у справі №320/29450/24 не було ухвалене, а тому підстави для видачі спірної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 чи 18.06.2025 відсутні.
Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримує пенсію відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
03.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив скласти та направити до ГУПФ довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку основної пенсії з 01.07.2025.
Листом від 15.09.2025 №981/9/1/13142фп-77765 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для оформлення та надання такої довідки.
Не погодившись із правомірністю підстав відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації права на перерахунок призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення ч. 3 ст. 43 та ст. 63 Закону №2262-XII.
Так, приписами ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначена норма міститься у розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 зазначав, що аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений ст. 63 Закону №2262-XII. Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців».
Зазначені висновки Верховного Суду є застосовними до обставин цієї справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Порядок №45), згідно з пунктом 1 якого, пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
На підставі аналізу приписів вищенаведених нормативно-правових актів суд у контексті спірних правовідносин дійшов висновку про те, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Такий правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
У цій справі спірним є питання наявності/відсутності підстав для видачі позивачу нової довідки, складеної з урахуванням збільшених сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії внаслідок застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025.
У зв'язку з цим суд зазначає, що 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова №704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 також містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова №103), якою внесено зміни до Постанови №704, якими, зокрема, пункт 4 викладено у новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14" (п. 6 Постанови №103). Постанова №103 набрала чинності 24.02.2018.
Однак згодом постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, було визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким вносилися зміни до пункту 4 Постанови №704.
Тобто з 29.01.2020 (у зв'язку з втратою чинності пункту 6 Постанови №103) фактично відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції. Відповідно з 29.01.2020 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Втім 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704" (надалі - Постанова №481), пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, якими абзац перший викладено у такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пунктом 3 Постанови №481 установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Отже, з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) Кабінетом Міністрів України замість розрахункової величини "прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року" запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.
Відповідно, з 20.05.2023 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру сталої величини - 1762,00 грн, а не з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Оскільки станом на 01.01.2025 пункт 2 Постанови №481 був чинним та у передбаченому законом порядку не був скасований, то відповідач, як суб'єкт владних повноважень, був зобов'язаний керуватися саме цією нормою.
Тож з 01.01.2025 не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії військовослужбовців, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
При цьому підставою для втрати чинності нормативно-правовим актом у цілому або його окремими положеннями є, зокрема, скасування чи внесення змін до такого акту суб'єктом нормотворення або визнання його протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині в порядку адміністративного судочинства.
Отже, у випадку незгоди з нормативно-правовим актом, прийнятим Кабінетом Міністрів України на виконання приписів Закону №2011-ХІІ, належним та ефективним способом захисту буде оскарження відповідного нормативно-правового акту.
З відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що постанова №481 була предметом оскарження в адміністративному суді в раках судового провадження №320/29450/24.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 було визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24 залишено без змін.
За змістом приписів ч. 2 ст. 245 КАС України в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача, а саме: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.
При цьому скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Отже, у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права міститься у постановах Верховного Суду від 02.04.2018 у справі №814/396/17, від 18.04.2018 у справі №810/3687/16, від 20.08.2019 у справі №817/368/16, від 10.09.2019 у справі №826/3785/16, від 20.05.2020 у справі №817/57/17.
У постанові від 08.02.2022 у справі №1540/3828/18 Верховний Суд зазначав, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
За таких обставин пункт 2 Постанови №481 втратив чинність лише з 18.06.2025.
Тож обставина визнання нечинним пункту 2 Постанови №481 у судовому порядку не породжує для позивача юридичних наслідків у контексті спірних у цій справі правовідносин, оскільки станом на 01.01.2025 відповідні положення Постанови №481 були чинними, а тому підстави для перерахунку розміру грошового забезпечення, що передбачені ч. 3 ст. 43 та ст. 63 Закону №2262-XII, не виникли, так як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункова величина, встановлений на 01.01.2025, не змінювався.
З урахуванням вищевикладеного суд визнає заявлений позов необґрунтованим, у зв'язку з чим залишає його без задоволення.
За відсутності підстав для задоволення позову відсутні й підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/13473/25 - залишити без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ).
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34. м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун