02 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11656/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головка А.Б., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці , у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA806030/2025/000024/2 від 28.07.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806030/2025/000014 від 28.07.2025 року;
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA806020/2025/000025/2 від 28.07.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806020/2025/000107 від 28.07.2025 року;
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA806020/2025/000022/2 від 18.07.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806020/2025/000100 від 18.07.2025 року.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки надані ТОВ "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" документи, якими обґрунтовано заявлену митну вартість за першим методом визначення митної вартості товару - ціною договору, дозволяють у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни. Позивач вважає, що спірні рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті відповідачем необґрунтовано та з порушенням вимог Митного кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/11656/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" до Полтавської митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16.09.2025 року до суду надійшов відзив Полтавської митниці на позов, у якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що подані для митного оформлення документи не є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
09.01.2025 року між компанією "PACIFIC SEAFOOD GROUP" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" (покупець) укладений контракт № 2 (далі - Контракт), за умовами якого продавець зобов'язується протягом усього терміну дії Контракту здійснювати поставку, а покупець приймати та оплачувати продукцію, іменовану далі як Товар, на умовах, зазначених в Інвойсі для кожної партії.
Згідно пунктів 3.1 - 3.3 Контракту ціна за Товар, що є предметом купівлі - продажу зазначається в Інвойсі/Проформа - Інвойсі в доларах США. Ціна на Товар вказана на умовах поставки Інкотермс 2020. Загальна сума Контракту складається із сум всіх Інвойсів до даного Контракту.
Згідно пункту 4.1 Контракту умови оплати зазначаються в Інвойсі на кожну окрему партію Товару.
Відповідно до умов Контракту ТОВ "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" придбано у компанії "PACIFIC SEAFOOD GROUP" товар - заморожений морський окунь 300-500, без голови, з хвостом та заморожений морський окунь 500-800, без голови, з хвостом, в картонних коробках (carton); - минтай свіжоморожений (Theragra Chalcogramma), обезголовлений, з хвостом, розмір 400-600 згідно рахунків фактур (інвойсів): - №PSG21528-3A від 18.04.2025 року на суму 45045,00 USD; - № PSG21503 2/7 від 14.03.2025 року на суму 81900,00 USD; - PSG21528-2A від 17.04.2025 року на суму 45045,00 USD.
З метою митного оформлення поставки товару в режимі імпорту ТОВ "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" подано до митного органу електронні митні декларації: №25UA806020005649U5; №25UA806020005361U0; №25UA806030000731U0.
1. До ЕМД №25UA806020005649U5 декларантом надано: Сертифікат якості б/н від 18.04.2025; Пакувальний лист б/н від 18.04.2025; Рахунок - фактура (iнвойс) №PSG21528-3A від 18.04.2025; Автотранспортна накладна б/н від 23.07.2025; Сертифiкат про походження товару б/н від 23.04.2025; Транспортний документ від 22.07.2025; платіжні інструкції №42 від 09.06.2025, №5 від 17.02.2025, №55 від 08.07.2025; Контракт від 09.01.2025 №2; Рахунок фактура про надання транспортно- експедиційних послуг №325-0000377 від 24.07.2025; Довідка про транспортні витрати б/н від 24.07.2025; Страховий поліс №C50290/qCerts-129647 від 29.04.2025; Договір про надання послуг митного брокера № Т-П/ВС-118 від 29.11.2024; Договір (контракт) про перевезення № 22/07-2 від 22.07.2025; Контракт №EKS-25/03/01 від 01.03.2025; Лист №24/07-1 від 24.07.2025, Лист б/н від 24.07.2025, Лист б/н від 25.07.2025.
2. До ЕМД №25UA806020005361U0 декларантом надано: Сертифікат якості від 14.03.2025 б/н, Пакувальний лист від 14.03.2025 б/н, Рахунок-фактура (iнвойс) PSG21503 2/7 від 14.03.2025, Автотранспортна накладна від 15.07.2025 б/н, Сертифiкати про походження товару від 08.04.2025 б/н, транспортний документ від 10.07.2025, платіжна інструкція від 09.06.2025 №42, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.07.2025 №166, довідка від 15.07.2025 №15Л-2, Страхові поліси від 19.05.2025 № C50290/qCerts-131891, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 09.01.2025 №2, Договір про надання послуг митного брокера № Т-П/ВС-118 від 29.11.2024, Договір про перевезення від 09.07.2025 №09/07-2, Договір про перевезення від 17.01.2025 №17С-25, Контракт від 01.03.2025 №EKS-25/03/01, Лист від 17.07.2025 № б/н.
3. До ЕМД №25UA806030000731U0 декларантом надано: Сертифікат якості б/н від 17.04.2025; Пакувальний лист б/н від 17.04.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) № PSG21528-2A від 17.04.2025; Автотранспортна накладна б/н від 24.07.2025; Сертифiкат про походження товару б/н від 23.04.2025; Транспортний документ від 21.07.2025; платіжні інструкції №5 від 17.02.2025, №55 від 08.07.2025; Контракт від 09.01.2025 №2; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №176 від 24.07.2025; Довідка про транспортні витрати №25-Л від 25.07.2025; Страховий поліс № C50290/qCerts-129132 від 24.04.2025; Договір про надання послуг митного брокера № Т-П/ВС-118 від 29.11.2024; Договір (контракт) про перевезення №17С-25 від 17.01.2025; Договір (контракт) про перевезення №22/07 від 22.07.2025; Контракт №EKS-25/03/01 від 01.03.2025; Лист №№25/07-1 від 25.07.2025, Лист б/н від 28.07.2025.
Декларантом заявлено митну вартість товару, визначену за основним методом (за ціною договору).
За наслідками розгляду вказаних документів Полтавською митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу та прийняті рішення про коригування митної вартості: - №UA806030/2025/000024/2 від 28.07.2025 року; №UA806020/2025/000025/2 від 28.07.2025 року; - №UA806020/2025/000022/2 від 18.07.2025 року; та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; - №UA806030/2025/000014 від 28.07.2025 року; - №UA806020/2025/000107 від 28.07.2025 року; - № UA806020/2025/000100 від 18.07.2025 року.
Позивач не погодився із вказаними рішеннями відповідача та оскаржив їх до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Водночас частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Митного кодексу України).
За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Пунктами 5, 6, 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов Контракту ТОВ "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" придбано у компанії "PACIFIC SEAFOOD GROUP" товар - заморожений морський окунь 300-500, без голови, з хвостом та заморожений морський окунь 500-800, без голови, з хвостом, в картонних коробках (carton); - минтай свіжоморожений (Theragra Chalcogramma), обезголовлений, з хвостом, розмір 400-600 згідно рахунків фактур (інвойсів): - №PSG21528-3A від 18.04.2025 року на суму 45045,00 USD; - № PSG21503 2/7 від 14.03.2025 року на суму 81900,00 USD; - PSG21528-2A від 17.04.2025 року на суму 45045,00 USD.
Товар оплачений згідно платіжних інструкцій № 5 від 17.02.2025 року на суму 39000,00 USD, №42 від 09.06.2025 року на суму 83600,84 USD, № 55 від 08.07.2025 року на суму 55290,00 USD.
Рахунками - фактурами (інвойсами) підтверджено митну вартість товару риба: заморожений морський окунь по ціні 1,95 дол. США/кг.; минтай свіжоморожений по ціні 1,75 дол. США/кг.
Вказані рахунки - фактури (інвойси) підписані продавцем товару та містять необхідну інформацію про продаж товару.
Таким чином, вказані документи не містять розбіжностей та в них зазначено всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Згідно договорів на виконання перевезення вантажу, довідок від ТОВ "Аквапродлогістика", ТОВ "Пілігрім Захід" та компанії "Норднікс" декларантом включено до митної вартості товару транспортні витрати та вартість вантажно - розвантажувальних робіт.
Зазначені вище документи, на переконання суду, повністю підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
При цьому, суд враховує, що Контрактом визначено умови поставки товару - CIF порт Клайпеда, Литва (згідно "Інкотермс 2020").
У розумінні правил Інкотермс CIF (англ. Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), або Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.
З цього слідує, що в ціну фактично сплачену позивачем за товар вже включено вартість страхування до порту розвантаження - Клайпеда, Литва, а доказом виконання продавцем умов поставки CIF в частині страхування вантажу є страховий поліс, що надавався позивачем разом з митними деклараціями.
В подальшому страхування перевезення товару не здійснювалось, що підтверджується довідками про транспорті витрати № 25Л від 25.07.2025 року, від 24.07.2025 року, № 15Л-2 від 15.07.2025 року, які були надані декларантом.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про не підтвердження митної вартості задекларованого товару за першим методом з посиланням на ненадання коносаменту, оскільки вказаний документ не містить відомостей про ціну товару та обов'язковість його надання при митному оформленні товару не передбачена частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.
Стосовно доводів відповідача про те, що банківський платіжний документ не містить посилання на інвойс, суд зазначає, що платіжні інструкції в іноземній валюті містять у графі призначення платежу назву товару та посилання на Контракт від 09.01.2025 року № 2, що дозволяє повністю ідентифікувати зміст господарської операції, за яку компанії "PACIFIC SEAFOOD GROUP" позивачем перераховано кошти.
Банківські платіжні документи та рахунки - фактури (інвойси), в яких зазначена ціна товару, не суперечать одне одному.
Суд зазначає, що за наведених обставин сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не може ставити під сумнів числове значення ціни товару та правильність визначення митної вартості товару.
Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980.
Суд наголошує, що подані позивачем до митного оформлення документи у своїй сукупності дають змогу підтвердити митну вартість товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об'єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA806030/2025/000024/2 від 28.07.2025 року, №UA806020/2025/000025/2 від 28.07.2025 року, №UA806020/2025/000022/2 від 18.07.2025 року не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, прийняті без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Враховуючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті з тих же підстав, що і рішення про коригування митної вартості товарів, зважаючи на аналіз судом обставин, пов'язаних із визначенням митної вартості товару, суд дійшов висновку, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806030/2025/000014 від 28.07.2025 року; - №UA806020/2025/000107 від 28.07.2025 року; - № UA806020/2025/000100 від 18.07.2025 року є необґрунтованими, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" (вул. Зінківська, 51/2, м. Полтава, 36009; код ЄДРПОУ 44797285) до Полтавської митниці (вул. А.Кукоби, 28, м. Полтава, 36022; код ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806030/2025/000024/2 від 28.07.2025 року, №UA806020/2025/000025/2 від 28.07.2025 року, №UA806020/2025/000022/2 від 18.07.2025 року.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806030/2025/000014 від 28.07.2025 року, №UA806020/2025/000107 від 28.07.2025 року, № UA806020/2025/000100 від 18.07.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" витрати на сплату судового збору у розмірі 18168,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко