01 грудня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/16170/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 01.12.2025 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 25.11.2025 №9, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2025 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період та за наслідками її розгляду надати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, чий близький родич - рідний брат загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
01.12.2025 позов за результатами автоматизованого розподілу переданий судді Кукобі О.О.
Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову, у якій просив заборонити ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівникам інших ТЦК та СП, Національної поліції України вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на військову службу під час мобілізації на особливий період до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі.
Мотивуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову позивач зазначив, що він є братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 10.10.2022 матрос ОСОБА_2 , бойовий медик взводу вогневої підтримки 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , загинув під час виконання бойових завдань в районі проведення бойових дій на території Донецької області.
Позивач зазначив, що 01.02.2024 він отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період як особа, чий близький родич - рідний брат, загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
22.11.2025 позивач вчергове звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про продовження відстрочки, однак рішенням комісії від 25.11.2025 йому відмовлено у наданні відстрочки, оскільки документально не підтверджений родинний зв'язок заявника із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Причини відмови, на переконання заявника, є надуманими, внаслідок чого він оскаржив рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.11.2025 до суду. Водночас, з огляду на продовження дії в Україні правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації, існує реальна загроза призову позивача на військову службу, що унеможливить захист його права на отримання відстрочки.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Суд розглянув подану заяву разом з доданими до неї матеріалами та дійшов такого висновку.
Частиною першою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зазначені вище підстави є оціночними, а тому при розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення в разі невжиття таких заходів.
У силу пунктів 2, 4 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
А відповідно до частини другої цієї статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідними наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Забезпечення позову - це фактично гарантія майбутнього виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідні заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.
Суд враховує, що в матеріалах справи наявна копія повідомлення від 26.11.2025 за вих.№1739/7893 за підписом Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким позивача повідомлено про розгляд його заяви про надання відстрочки та ухвалення рішення, оформленого протоколом від 25.11.2025 №9, про відмову у наданні відстрочки.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
За твердженням позивача, він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оскільки його рідний брат, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
У матеріалах позову наявні копії:
- паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , 21 січня 1990 року, м. Харків; на звороті російською: ОСОБА_3 , 21 января 1990 года, г. Харьков;
- свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , мовою оригіналу (рос.): ОСОБА_3 , 21 января 1990 г., г. Харьков, УССР, мать: ОСОБА_4 ;
- свідоцтва про народження (повторно) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , де матір'ю зазначена ОСОБА_5 ;
- свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , мовою оригіналу (рос.): ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , г. Харьков, УССР, мать: ОСОБА_4 ;
- паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , село Куликівка Полтавського району Полтавської області; на звороті російською: ОСОБА_4 . На сторінці 7 паспорта громадянина України містяться записи про дітей, зокрема: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- лікарського свідоцтва про смерть від 12.10.2022 №5706, за яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер у м. Бахмут Донецької області внаслідок військових дій;
- сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 12.10.2022 вих.№1/8505 гр. ОСОБА_4 про загибель ОСОБА_2 ;
- довідки військової частини НОМЕР_2 від 19.01.2023 №119 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, за змістом якої матрос ОСОБА_2 дійсно в період з 12.09.2022 по 20.09.2022, з 20.09.2022 по 09.10.2022, з 10.10.2022 по 10.10.2022 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
- витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.10.2022 №287, яким матроса ОСОБА_2 , бойового медика взводу вогневої підтримки 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення;
- витягу з протоколу засідання 12 Регіональної ВЛК від 19.01.2023 №217, за змістом якого: травма і причина смерті матроса ОСОБА_2 , ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Отож наявні у розпорядженні суду матеріали справи з достатньою переконливістю свідчать, що між сторонами виник спір, розгляд якого підсудний Полтавському окружному адміністративному суду.
Надані позивачем разом з позовною заявою документи з достатньою переконливістю свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойових завдань в районі проведення бойових дій на території Донецької області.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 21.10.2025 №4643-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 20.10.2025 №794/2025 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації", затвердженого Законом України від 21.10.2025 №4644-IX, продовжено з 5 листопада 2025 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Таким чином, наразі строк дії на території України воєнного стану та проведення загальної мобілізації продовжено до 05:30 03.02.2026.
У силу частини дев'ятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (...) - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
З аналізу зазначених норм слідує, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
За своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується, в тому числі, виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії, і за усталеною судовою практикою не підлягає оскарженню, оскільки є реалізованим.
Таким чином, суд дійшов висновку, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
При цьому суд враховує висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних відносинах, викладений у постанові від 11.04.2024 у справі №520/7954/22.
Фактично, у разі задоволення позову в цій справі, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме - доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення позовних вимог. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Суд розуміє, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у цьому випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Водночас невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача та забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівникам інших ТЦК та СП, Національної поліції України вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , на військову службу під час мобілізації на особливий період до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі №440/16170/25.
Суд звертає увагу на приписи статті 156 КАС України, відповідно до яких ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 2, 5, 150-156, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/16170/25 задовольнити.
Заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівникам інших ТЦК та СП, Національної поліції України вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , на військову службу під час мобілізації на особливий період до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі №440/16170/25.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
Позивач (заявник, стягувач): ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач (боржник): ІНФОРМАЦІЯ_2 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_7 ; АДРЕСА_2 ).
Допустити ухвалу до негайного виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Олександр КУКОБА