02 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14411/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зниження пенсії та застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ;
- здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної в порядку Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням рішення суду від 20.08.2014 у справі №554/11449/14-а, з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» №509 від 18 червня 2014 року, взявши за основу заробітну плату за вересень місяць 1986 року, яка складала 1928,93 крб., з подальшим нарахуванням та виплатою пенсії згідно проведеного розрахунку та з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених індексацій та доплат до пенсії, підвищення або надбавки до пенсії, та з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, щостаном на 28.02.2024 року, розмір пенсії з надбавками склав 57707,70 грн. та до виплати з обмеженням максимальним розміром складало - 23610,00. Разом з тим, згідно перерахунку пенсії від 13.06.2025 року розмір пенсії з надбавками складає 28600,95 та виплачується з пониженням згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 - 25842,48 грн. в той час коли розмір попередньо нарахованої пенсії складав 57 707,70 грн. Таким чином, всуперечвимогам верховенства права, відповідачем протиправно зменшено розмір пенсійної виплати позивача.
2. Стислий зміст заперечень відповідача.
Відповідач надав відзив на позовну заяву суду, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
3. Заяви, клопотання учасників справи.
31.10.2025 до суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків.
4. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 позовна заява залишена без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі представнику позивача, за період з 01.01.2025 по 19.04.2025; в іншій частині прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження, витребувані документи від відповідача; розгляд справи призначений судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач є пенсіонером, отримує пенсію у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 у справі № 554/11449/14-а зобов'язано Управління пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1 , відповідно до поданої ним заяви про перерахунок пенсії від 19 червня 2014 року з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» № 509 від 18 червня 2014 року за період роботи з 9 серпня по 22 листопада 1986 року: - за серпень 1986 року - 894,91 крб., в тому числі збережений середній заробіток 158,40 крб., оплата праці за дні роботи в зоні 484,98 крб., премія за роботу в зоні небезпеки в розмірі 60 % - 251,53 крб.; - за вересень 1986 року - 1928,93 крб., в тому числі збережений середній заробіток 232,32 крб., оплата праці за дні роботи в зоні 1109,70 крб., премія за роботу в зоні небезпеки в розмірі 60 % - 586,91 крб.; - за жовтень 1986 року - 232,32 крб., в тому числі збережений середній заробіток 232,32 крб.; - за листопад 1986 року 232,32 крб., в тому числі збережений середній заробіток 147,84 крб., взявши за основу заробітну плату за вересень місяць 1986 року, яка складала 1928,93 крб. з подальшим нарахуванням та виплатою пенсії згідно проведеного розрахунку.
Згідно з протоколом від 28.02.2024 позивачу проведений перерахунок пенсії. Розмір пенсії з надбавками складала 57707,70 грн. Проте обмежена виплата максимальним розміром - 23610,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №440/11299/24, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної в порядку Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без обмеження її максимального розміру, з урахуванням 80% втрати професійної працездатності та нарахованих сум, з 20 березня 2024 року.
З 01.01.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №440/11299/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.01.2025 здійснено перерахунок пенсії позивача. Розмір пенсії з надбавками складає з 01.03.2025 складає 28600,95 грн.
10.09.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 01.10.2025 повідомило позивачу, що зобов'язань для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за один місяць рішенням суду від 20.08.2014 у справі № 554/11449/14-а не покладалося. З огляду на вищезазначене, переглянуто обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 18.06.2014 №509 НГВУ “Полтаванафтогаз» ПАТ “Укрнафта» з урахуванням заробітної плати за 4 місяці роботи в зоні відчуження з 09.08.1986 по 22.11.1986. Розмір пенсійної виплати з урахуванням вимог Постанови №1 з 20.03.2024 склав 27100,95 грн, з 01.03.2025 - 28600,95 грн.
Відповідно до протоколів перерахунку пенсії позивача від 13.06.2025 та від 16.07.2025 відсутнє обмеження пенсії позивачу максимальним розміром, рішення суду у справі №440/11299/24 виконується відповідачем.
Позивачем у підставах та обставинах позову не зазначені доводи щодо порушеного права, яке корелюється із позовними вимогами: зобов'язати позивача виплачувати пенсію з урахуванням проведених індексацій та доплат до пенсії, підвищення або надбавки до пенсії.
Таким чином, судом не встановлене із матеріалі справи, які індексації, доплати, підвищення, надбавки до пенсії не виплачуються позивачу та з якого моменту порушене право позивача у цій частині, тобто судом не встановлене порушення права на обгрунтування заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплачувати пенсію з урахуванням проведених індексацій та доплат до пенсії, підвищення або надбавки до пенсії.
Позивач, вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо обмеження розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з 01.01.2025 та щодо перегляду обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 18.06.2014 №509 НГВУ “Полтаванафтогаз» ПАТ “Укрнафта», звернувся до суду з вказаним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Щодо перегляду відповідачем з 20.03.2024 обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 18.06.2014 №509 НГВУ “Полтаванафтогаз» ПАТ “Укрнафта».
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як передбачено статтею 15 Закону № 796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно із частиною першою статті 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 54 Закону № 796-ХІІ).
Приписами статті 57 Закону № 796-ХІІ обумовлено, що визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).
Згідно із пунктом 1 Порядку №1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктом 2 Порядку №1210 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті пенсії.
Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ /надалі Указ № 64/2022/, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до статті 1 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII /надалі - Закон № 796-XII/, Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Статтею 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України","Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналізуючи обставини правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд виходить з наступного.
Щодо перегляду відповідачем з 20.03.2024 обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 18.06.2014 №509 НГВУ “Полтаванафтогаз» ПАТ “Укрнафта».
Відповідно до матеріалів справи пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та розрахована, виходячи із заробітної плату за вересень місяць 1986 року, яка складала 1928,93 крб. з подальшим нарахуванням та виплатою пенсії згідно проведеного розрахунку відповідно до довідки, виданої ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» №509 від 18 червня 2014 року, що постановлено Октябрським районним судом м. Полтави у постанові від 20.08.2014 у справі № 554/11449/14-а.
Згідно з протоколом від 28.02.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії з надбавками складала 57707,70 грн. Проте обмежена виплата максимальним розміром - 23610,00 грн.
При цьому, заперечень щодо обчислення розміру пенсії, виходячи із даних про заробітну плату позивача, що містяться у довідці, виданої ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» №509 від 18 червня 2014 року, пенсійним органом не викладено.
Зазначені дії відповідача були оскаржені позивачем у судовому порядку та рішенням Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 440/11299/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату раніше призначеної позивача пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження її максимальним розміром.
Відповідач зазначає, що рішенням суду - постановою Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 20.08.2014 у справі № 554/11449/14-а - не зобов'язаний відповідача обраховувати розмір пенсії позивача на підставі розміру заробітної плати у вересні 1986 року зазначеного у довідці виданої ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» №509 від 18 червня 2014 року.
У той же час, у постанові Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 20.08.2014 у справі № 554/11449/14-а ухвалене натсупне:
"23 листопада 2011 року постановою Кабінету Міністрів України № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктом 7 цього Порядку визначено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються, виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3).
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2013 року було скасовано рішення Управління № 264 від 31 травня 2013 року, яким відмовлено у перерахунку пенсії позивачу, згідно раніше виданої довідки № 417 від 18 квітня 2013 року та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 Цю постанову ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року було залишено без змін (а. с. 17-20, 21-23).
На підставі викладеного, керуючись статтями 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пунктом 7 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року пунктом 17 «Правил подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджених Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Управління пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві № 485 від 24 липня 2014 року, яким відмовлено у перерахунку пенсії позивачу згідно довідки про заробітну плату № 509 від 18 червня 2014 року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до поданої ним заяви про перерахунок пенсії від 19 червня 2014 року з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» № 509 від 18 червня 2014 року за період роботи з 9 серпня по 22 листопада 1986 року:
- за серпень 1986 року - 894,91 крб., в тому числі збережений середній заробіток 158,40 крб., оплата праці за дні роботи в зоні 484,98 крб., премія за роботу в зоні небезпеки в розмірі 60 % - 251,53 крб.;
- за вересень 1986 року - 1928,93 крб., в тому числі збережений середній заробіток 232,32 крб., оплата праці за дні роботи в зоні 1109,70 крб., премія за роботу в зоні небезпеки в розмірі 60 % - 586,91 крб.;
- за жовтень 1986 року - 232,32 крб., в тому числі збережений середній заробіток 232,32 крб.;
- за листопад 1986 року 232,32 крб., в тому числі збережений середній заробіток 147,84 крб., взявши за основу заробітну плату за вересень місяць 1986 року, яка складала 1928,93крб. з подальшим нарахуванням та виплатою пенсії згідно проведеного розрахунку."
У постанові Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 20.08.2014 у справі № 554/11449/14-а ухвалене:
"здійснити перерахунок пенсії позивачу взявши за основу заробітну плату за вересень місяць 1986 року, яка складала 1928,93крб. з подальшим нарахуванням та виплатою пенсії згідно проведеного розрахунку."
Суд у вказаній справі прийшов до такого висновку на підставі пункту 7 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року, статтей 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначена постанова Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 20.08.2014 у справі № 554/11449/14-а залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду за нововиявленими обставинами.
Відповідач виконував дане рішення суду більше десяти років.
Суд зазначає, що редакція норм пункту 7 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року, статтей 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі яких суд дійшов висновку "здійснити перерахунок пенсії позивачу взявши за основу заробітну плату за вересень місяць 1986 року, яка складала 1928,93крб. з подальшим нарахуванням та виплатою пенсії згідно проведеного розрахунку" - не змінилась.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Ейрі проти Ірландії констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового (Airey v. Ireland №6289/73). Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі Кйартан Асмундсон проти Ісландії (Kjartan Аsundsson v. Iceland № 60669/00). Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
У пункті 21 рішення від 03.06.2014 у справі Великода проти України (заява №43331/12) щодо частин скарг заявниці стосовно невиконання рішення суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавства, Європейський суд з прав людини констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 1 листопада 2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19.01.2010, і таким чином для скарги немає підстав.
Цим же рішенням Європейський суд з прав людини підтвердив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Аналогічний висновок зроблений в рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011.
Таким чином Європейський суд з прав людини у рішення від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" (заява №43331/12) дійшов висновків, що у випадку зміни законодавства рішення суду не може бути обов'язковим, якщо таке рішення мотивоване нормами законодавства, які зазнали.
У той же час у цій справі, законодавство, на підставі якого ухвалена постанова Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 20.08.2014 у справі №554/11449/14-а не зазнало змін, більше того у рішення суду визначений конкретний місяць - вересень 1986 року - з якого має обраховуватись пенсія позивачу. Це рішення суду було предметом апеляційного переггляду двічі, і за нововиявленими обставинами залишене без змін.
Суд не може надавати нові висновки щодо іншого рішення суду, яким встановлені певні юридичні факти.
Таким чином суд застосовує принцип "правової визначеності", на підставі висновків рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України», заява № 29979/04, рішення від 20.01.2012, пункти 70, 71. Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119). Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначене, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 440/11299/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.01.2025 здійснено перерахунок пенсії позивача. Розмір пенсії з надбавками складає з 01.03.2025 складає 28600,95 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 01.10.2025 повідомило позивачу, що зобов'язань для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за один місяць рішенням суду від 20.08.2014 у справі № 554/11449/14-а не покладалося. З огляду на вищезазначене, переглянуто обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 18.06.2014 №509 НГВУ “Полтаванафтогаз» ПАТ “Укрнафта» з урахуванням заробітної плати за 4 місяці роботи в зоні відчуження з 09.08.1986 по 22.11.1986. Розмір пенсійної виплати з урахуванням вимог Постанови №1 з 20.03.2024 склав 27100,95 грн, з 01.03.2025 - 28600,95 грн.
Отже, відповідно до наведених мотивів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено перерахунок пенсії позивача із врахуванням аробітної плати за 4 місяці роботи в зоні відчуження з 09.08.1986 по 22.11.1986.
Відповідно до п. 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; 3) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отже, саме на відповідача було покладено обов'язок, при призначенні пенсії позивачу, щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Наведені висновки були сформовані Верховним Судом, зокрема у постановах від 13.02.2020 у справі № 607/14668/16-а, від 27.03.2020 у справі № 607/4451/16-а, від 22.08.2022 у справі №540/1748/19.
Разом з тим, відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для перерахунку пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на перерахунок та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Так, згідно зі ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; 3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання; 6) застосовувати фінансові санкції та нараховувати пеню, передбачені законом, та умовами договорів з установами та організаціями, що здійснюють виплату пенсій; 7) стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків; 8) отримувати безоплатно від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій; 9) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 10) у разі виявлення порушень порядку, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до контролюючих та правоохоронних органів; 11) укладати договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; 12) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Отже, підставою для перегляду рішення про перерахунок пенсії є виявлення в пенсійній справі документів, які містять неточності, виправлення та/або у яких відсутні відповідні записи, а також виявлення порушень законодавства, обумовлених повідомленням особою недостовірних відомостей чи надання документів, що містять недостовірні відомості, на підставі яких здійснювалось призначення пенсії.
Так, розмір пенсії позивача був обчислений, виходячи із відомостей про заробітну плату позивача, наведених у довідці про заробітну плату виданої ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» № 509 від 18 червня 2014 року на підставі розміру заробітної плати у вересні 1986 року, згідно із резолютивної частини постанови Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 20.08.2014 у справі №554/11449/14-а.
Відповідач не має права тлумачити через десять років по-іншому зазначене рішення суду, оскільки така поведінка порушує принцип правової визначеності, належного урядування та є суперечливою, тобто суперечить раніше прийнятим рішенням.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
Форма Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 №644.
Встановлено, що довідка, видана ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» № 509 від 18 червня 2014 року, містить необхідні відомості, що передбачені наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 №644.
Так, у ході судового розгляду встановлено, що позивачу здійснювалась виплата пенсії відповідно до ст. 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка була обчислена пенсійним органом, виходячи із заробітної плати за вересень місяць 1986 року, яка складала 1928,93 крб. з подальшим нарахуванням та виплатою пенсії згідно проведеного розрахунку відповідно до довідки, виданої ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» №509 від 18 червня 2014 року, що постановлено Октябрським районним судом м. Полтави у постанові від 20.08.2014 у справі № 554/11449/14-а.
Разом з тим, пенсійним органом не наведено вагомих підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу усупереч постанові суду від 20.08.2014 у справі № 554/11449/14-а.
Враховуючи викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 440/11299/24 з 20.03.2024 без обмеження максимальним розміром, безпідставно здійснило її розрахунок виходячи із заробітної плати за період з за 4 місяці роботи в зоні відчуження з 09.08.1986 по 22.11.1986.
До подібних висновків у подібних правовідносинах дійшов також Другий апеляційний адміністративний суд у справі №440/7830/25 від 21.11.2025.
Відповідно до норм статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, з урахуванням повернутої частини позовних вимог по 19.04.2025, суд, в порядку статті 9, статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо розрахунку з 20.03.2024 пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати за чотири місяці роботи в зоні відчуження з 09.08.1986 по 22.11.1986 на підставі довідки виданої ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» №509 від 18 червня 2014 року, без взяття за основу заробітну плату за вересень місяць 1986 року, яка складала 1928,93 крб., про що постановлено у постанові Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 20.08.2014 у справі №554/11449/14-а, та забов'язує здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням постанови Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 20.08.2014 у справі №554/11449/14-а, та висновків цього рішення суду.
Щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто особіпредставнику позивача, за період з 01.01.2025 по 19.04.2025; в іншій частині прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями.
Суд зазначає, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Тобто у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali).
Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" вважати загальними нормами (lex generalis).
На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено.
Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Враховуючи зазначене, а також численні висновки Конституційного Суду України, суд вважає, що у даному випадку обмеження пенсії позивача з 20.04.2025 шляхом застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року є неправомірним.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження її максимального розміру, суд зазначає, що відповідно до протоколів перерахунку пенсії позивача від 13.06.2025 та від 16.07.2025 відсутнє обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Одночасно, у відповідача залишається обов'язок виконувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 440/11299/24, яким, зокрема, зобов'язане Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної в порядку Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без обмеження її максимального розміру, з урахуванням 80% втрати професійної працездатності та нарахованих сум, з 20 березня 2024 року (з 20 березня 2024 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 стаття 67 Закону № 796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону № 3668-VIзі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами).
Отже, у цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки такі позовні вимоги є безпіставними.
Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної в порядку Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених індексацій та доплат до пенсії, підвищення або надбавки до пенсії, суд зазначає, що позивачем не конкретизовано у предметі і підставах позову, які саме індексації і доплати він просить суд зобов'язати здійснити відповідача при здійсненні перерахунку та виплати пенсії, з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» №509 від 18 червня 2014 року, взявши за основу заробітну плату за вересень місяць 1986 року, яка складала 1928,93 крб., з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Таким чином суд позбавлений можливості встановити конкретні порушення прав позивача відповідачем і зобо'язати останнього усунути їх.
Підстави та обставини позову не місять тверджень та доводів про конкретне порушене право позивача, а зводяться до узагальненого припущення, що такі порушення можуть мати місце.
Таким чином, підстави позову не корелюються із предметом позову у цій частині, а матеріали справи не встановлюють порушення подібних прав позивача, які зазначені у цій частині позовних вимог.
У цій частині позов задоволенню не підлягає, як необґрунтований.
Інші доводи сторін не змінюють висновків суду.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо розрахунку з 20.03.2024 пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати за чотири місяці роботи в зоні відчуження з 09.08.1986 по 22.11.1986 на підставі довідки виданої ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» №509 від 18 червня 2014 року, без взяття за основу заробітну плату за вересень місяць 1986 року, яка складала 1928,93 крб., про що постановлено у постанові Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 20.08.2014 у справі №554/11449/14-а.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з 20.04.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.04.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням постанови Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 20.08.2014 у справі №554/11449/14-а, та висновків цього рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза