02 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6669/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 84819,24 грн (вісімдесят чотири тисячі вісімсот дев'ятнадцять гривень 24 копійки) з єдиного податку з фізичних осіб на р/р UA658999980314090699000016662, отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Гадяч/18050400, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 84819,24 грн, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих платником податкових зобов'язань та донарахованої контролюючим органом пені.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Копію ухвали про відкриття провадження від 19.05.2025 ФОП ОСОБА_1 отримав 22.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 33/.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.03.2020 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області, Миргородська ДПІ (Миргородський район), про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 9/.
ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу подано:
- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І-й квартал 2024 року №9119073910 від 07.05.2024, якою визначено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 30675,00 грн (з урахуванням часткової сплати сума боргу становить 1749,60 грн);
- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І півріччя 2024 року №9200914262 від 18.07.2024, якою визначено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 13250,00 грн;
- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за три квартали 2024 року №9322460473 від 29.10.2024, якою визначено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 35934,77 грн;
- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2024 рік №9425257712 від 10.02.2025, якою визначено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 30680,40 грн.
На підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України контролюючим органом нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 3204,47 грн, а саме:
- 09.10.2024 по податковій декларації №9368334034 від 11.01.2024 за період з 20.05.2024 по 09.10.2024 у сумі 1414,93 грн;
- 18.10.2024 по податковій декларації №9368334034 від 11.01.2024 за період з 20.05.2024 по 18.10.2024 у сумі 543,31 грн;
- 01.11.2024 по податковій декларації №9368334034 від 11.01.2024 за період з 20.05.2024 по 01.11.2024 у сумі 360,24 грн;
- 01.11.2024 по податковій декларації №9119073910 від 07.05.2024 за період з 19.08.2024 по 01.11.2024 у сумі 104,57 грн;
- 14.11.2024 по податковій декларації №9119073910 від 07.05.2024 за період з 19.08.2024 по 14.11.2024 у сумі 781,42 грн.
Посилаючись на несплату відповідачем пені та грошових зобов'язань, визначених у наведених вище деклараціях, у строки, встановлені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За змістом підпунктів 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі - у редакції, чинній на час спірних правовідносин) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;
календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку - до 1 липня року, що настає за звітним;
якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:
при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до пункту 41.4 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що статусу податкового боргу набуває узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу подано:
- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І-й квартал 2024 року №9119073910 від 07.05.2024, якою визначено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 30675,00 грн (з урахуванням часткової сплати сума боргу становить 1749,60 грн);
- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І півріччя 2024 року №9200914262 від 18.07.2024, якою визначено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 13250,00 грн;
- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за три квартали 2024 року №9322460473 від 29.10.2024, якою визначено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 35934,77 грн;
- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2024 рік №9425257712 від 10.02.2025, якою визначено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 30680,40 грн.
На підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України контролюючим органом нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 3204,47 грн, а саме:
- 09.10.2024 по податковій декларації №9368334034 від 11.01.2024 за період з 20.05.2024 по 09.10.2024 у сумі 1414,93 грн;
- 18.10.2024 по податковій декларації №9368334034 від 11.01.2024 за період з 20.05.2024 по 18.10.2024 у сумі 543,31 грн;
- 01.11.2024 по податковій декларації №9368334034 від 11.01.2024 за період з 20.05.2024 по 01.11.2024 у сумі 360,24 грн;
- 01.11.2024 по податковій декларації №9119073910 від 07.05.2024 за період з 19.08.2024 по 01.11.2024 у сумі 104,57 грн;
- 14.11.2024 по податковій декларації №9119073910 від 07.05.2024 за період з 19.08.2024 по 14.11.2024 у сумі 781,42 грн.
Відтак, оскільки відповідачем у передбачений Податковим кодексом України строк грошові зобов'язання по вищевказаних деклараціях, а також донарахована у зв'язку з цим пеня, не сплачені, у відповідача виник податковий борг у загальній сумі 84819,24 грн.
23.04.2024 податковим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 0005516-1307-1631, яка направлена ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку та отримана останнім 02.05.2024.
Доказів оскарження податкової вимоги в судовому або адміністративному порядку сторонами у справі не надано.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 84819,24 грн підтверджується розрахунками податкового боргу та пені, довідкою про суму податкового боргу від 12.05.2025 та відомостями з інтегрованої картки платника податків.
Повноваження Головного управління ДПС у Полтавській області, як органу стягнення, на здійснення заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу, зокрема, шляхом стягнення податкового боргу з фізичної особи, визначені статтями 20, 41, 87 Податкового кодексу України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області про стягнення з відповідача податкового боргу.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зважаючи на те, що позивачем є суб'єкт владних повноважень, доказів на підтвердження понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не надано, тому суд не вбачає підстав для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з єдиного податку з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 84819,24 грн (вісімдесят чотири тисячі вісімсот дев'ятнадцять гривень двадцять чотири копійки) на р/р UA658999980314090699000016662, отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Гадяч/18050400, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол