. 01 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12729/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, в якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення 51сесії 8 скликання Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області № 43 від 23.07.2025 року "Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 »;
зобов'язати Оржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) від 22.07.2024 та виділити ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) площею 5,64 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області у цивільній справі № 543/183/22 від 14.09.2022 року за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009 площею 39,62га, яка розташована на території Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області;
зобов'язати Оржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в розмірі 5,64 умовних кадастрових гектарах за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009 площею 39,62га, яка розташована на території Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно та необґрунтовано відмовив у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, чим порушено його право передбачене Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток паїв", як власника частки (паю) на його виділення в натурі (на місцевості). Зауважує, що наявність обставин перебування невитребуваної частки (паю) в оренді для використання за цільовим призначенням також не є перешкодою для реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пай) власником такої земельної частки (паю), а договір про право оренди такої земельної ділянки припиняється одночасно з державною реєстрацією права власності на останню.
Ухвалою суду від 18.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12729/25 за позовом ОСОБА_1 до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 19.09.2025, відзиви на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, не надав.
За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
А відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАСУ України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 14.09.2022 року № 543/183/22 визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) загальним розміром 5,64 в умовних кадастрових гектарах в колективній власності бувшого КСП "Яблунево", що розташована на території Яблунівської сільської Ради Оржицького району Полтавської області (на даний час Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області), та яка належала ОСОБА_3 . Рішення суду набрало законної сили.
Маючи намір виділити земельну частку (пай) у натурі (на місцевості) у порядку ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ОСОБА_1 звернувся до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області з відповідною заявою від 05.06.2023. До вказаної заяви були додані документи, а саме: копія рішення Оржицького районного суду; паспорт громадянина України; довідка платника податків; копія Державного Акту на право колективної власності.
Рішенням від 19.07.2023 № 90, яке було ухвалене Оржицькою селищною радою за наслідками розгляду заяви від 05.06.2023, ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно КВЦПЗ-01.01), площею 5,64 в умовних кадастрових гектарах на території Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області. Розроблену технічну документацію із землеустрою зобов'язано подати до Оржицької селищної ради для розгляду та затвердження в установленому законом порядку.
Як зазначив позивач, враховуючи що відповідач у своєму рішенні не визначив (не встановив) межі конкретної земельної ділянки у натурі (на місцевості), до Оржицької селищної ради в інтересах ОСОБА_1 був направлений адвокатський запит для надання інформації про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, які знаходяться на території Яблунівського старостинського округу.
Листом від 11.01.2024 №02.2-01/1 Оржицька селищна рада надала перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, які знаходяться на території Яблунівської старостинського округу, з яких лише одна земельна ділянка кадастровий номер 5323688200:00:024:0009 площею 39,62га, за класифікацією видів цільового призначення земель, належить до земель: Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі Рішення Оржицької селищної ради від 19.07.2023 № 90 та отриманої інформації про наявність земельної ділянки на території Яблунівського старостинського округу, яка є комунальною власністю, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського в розмірі 5,64 у.к.г за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009 на території Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.
Рішенням Оржицької селищної ради 41 сесії восьмого скликання від 23 серпня 2024 №70 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 5,64 умовних кадастрових гектарів для товарного сільськогосподарського виробництва на території Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009, позивачу відмовлено.
Відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, Оржицька селищна рада керувалася вимогами ч.6 ст. 118 ЗК України та п. 21 Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 29.05.2009 та зазначила: "…відсутнє погодження землекористувача земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009 … ".
Позивач вважаючи рішення 41сесії 8 скликання Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області №70 від 23.08.2024 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 " протиправним, оскаржив його у судовому порядку.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.054.2025року ухваленим у справі № 440/2390/25, рішення 41сесії 8 скликання Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області №70 від 23.08.2024 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 » визнано протиправним та скасовано.
Вказаним рішенням суд зобов'язав Оржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.04.2023 про виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) площею 5,64 в умовних кадастрових гектарах відповідно до Рішення Оржицького районного суду Полтавської області у цивільній справі № 543/183/22 від 14.09.2022 року за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009 площею 39,62га, яка розташована на території Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду, сформульованих у даному рішенні.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025року виправлено описку у тексті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №440/2390/25 за позовом ОСОБА_1 до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, зазначивши дату заяви - "22.07.2024" замість "11.04.2023".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року роз'яснено Оржицькій селищній раді Лубенського району Полтавської області, що на виконання рішення суду в цій справі необхідно повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) від 22.07.2024 про виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) площею 5,64 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області у цивільній справі № 543/183/22 від 14.09.2022 року за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009 площею 39,62га, яка розташована на території Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду, сформульованих у даному рішенні.
23.07.2025 року Оржицькою селищною радою Лубенського району Полтавської області на засіданні 51 сесії 8 скликання повторно розглянуто заяву позивача від 22.07.2024 року про виділення земельної частки (паю) площею 5,64 в умовних кадастрових гектарах в натурі (на місцевості) та прийнято оскаржуване рішення №43 «Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 », яким позивачу в чергове відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 5,64 в умовних кадастрових гектарах за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009 площею 39,62га, яка розташована на території Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області з тої самої причини, що і попередній раз, а саме: "…відсутнє погодження землекористувача земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009 … "
Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами першою, другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Так, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 5,64 умовних кадастрових гектарів на підставі рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 14.09.2022 року по справі № 543/183/22, яким визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) загальним розміром 5,64 в умовних кадастрових гектарах в колективній власності бувшого КСП "Яблунево", що розташована на території Яблунівської сільської Ради Оржицького району Полтавської області (на даний час Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області), та яка належала ОСОБА_3 .
Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 5,64 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідач виходив з невідповідності поданих документів вимогам, визначеним частинами 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, з огляду на обставини відсутності погодження землекористувача земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009.
Між тим, підстави та особливості виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам Земельним кодексом України не врегульовано.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ №720/95), з метою забезпечення реалізації невідкладних заходів щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва та відповідно до частини другої статті 25 Конституційного Договору між Президентом України та Верховною Радою України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
У цьому ж пункті Указу зазначено, що паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
За змістом пунктів 2, 3, 5, 6 вищезгаданого Указу, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначає Закон України №899-IV від 05.06.2003 "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (надалі - Закон №899-IV).
Частиною першою статті 1 даного Закону встановлено, що право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
У свою чергу, за змістом частини першої статті 2 Закону №899-IV, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. При цьому, документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
З вищенаведеними приписами Закону №899-IV і Указу №720/95 узгоджуються й пункти 8, 16 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, які передбачають таке.
Члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.
Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.
Окрім цього, за змістом частин першої - третьої, п'ятої статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.
Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
Згідно з положеннями статті 3 Закону №899-IV, підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).
Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) закріплені у статті 5 Закону №899-IV, частиною першою якої передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Суд звертає увагу й на те, що Законом України від 10.07.2018 №2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності 01.01.2019, було внесено зміни, зокрема до статті 5 Закону №899-IV, за змістом якої повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) були надані лише сільським, селищним, міським радам.
Системний аналіз наведених вище правових норм, в контексті встановлених судом обставин цієї справи, дає суду підстави для формулювання висновку про те, що позивач, як володілець права на земельну частку (пай), посвідченого рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 14.09.2022 у справі №543/183/22, має гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості), подавши до селищної ради відповідну заяву.
У свою чергу така підстава для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки як відсутність погодження землекористувача земельної ділянки не передбачена Законом України №899-IV від 05.06.2003 "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону 899- IV нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк, визначений у договорі оренди земельної ділянки, але не довше, до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв'язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов'язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.
Враховуючи положення ст. 13 Закону 899- IV факт передачі земельної ділянки в оренду не є перешкодою для оформлення громадянином права власності на земельну частку (пай), оскільки закон таке право визначає пріоритетним у порівнянні з правом оренди.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення 51 сесії 8 скликання Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області №43 від 23.07.2025 року "Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " не ґрунтується на вимогах закону, у зв'язку з чим таке підлягає скасуванню як протиправне, а відповідна позовна вимога - задоволенню.
При цьому вимога позивача про зобов'язання відповідача саме надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в розмірі 5,64 умовних кадастрових гектарах за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009 площею 39,62га, яка розташована на території Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, задоволеною бути не може з огляду на те, що ці повноваження відносяться до виключної компетенції відповідача.
Натомість належним способом захисту порушених прав позивача у даному випадку є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) від 22.07.2024 про виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) площею 5,64 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області у цивільній справі № 543/183/22 від 14.09.2022 року за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009 площею 39,62га, яка розташована на території Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду, сформульованих у даному рішенні.
Відтак позов слід задовольнити частково.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на факт часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Оржицької селищної ради ради 1/2 судових витрат зі сплати судового збору, тобто 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (вул. Центральна, буд. 24, м. Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, ЄДРПОУ 21054106) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення 51 сесії 8 скликання Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області № 43 від 23.07.2025 року "Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ".
Зобов'язати Оржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) від 22.07.2024 про виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) площею 5,64 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області у цивільній справі № 543/183/22 від 14.09.2022 року за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323688200:00:024:0009 площею 39,62га, яка розташована на території Яблунівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду, сформульованих у даному рішенні.
В інший частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області частину судових витрат зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривен шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова