Справа № 420/14625/25
02 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання підготувати та направити подання для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третьої особи Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просив суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо підготування та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення ОСОБА_2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення ОСОБА_2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 8487 грн. 00 коп.
3. Судовий збір стягнути з відповідача.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
Позивач звертає увагу, що 02 липня 2024 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Пашичевою Г.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 1724. Відповідно до Договору я придбав квартиру АДРЕСА_1 . При нотаріальному посвідченні Договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 8487 гри. 00 коп., підтвердженням чого є квитанція від 02 липня 2024 року. Хоча житло позивачем придбалось вперше він мусив сплатити зазначений збір на вимогу нотаріуса. Так, як зазначене житло придбано вперше, 22 липня 2024 року позивачем подана перша заява до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про підготовку та здійснення подання до Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області для повернення йому збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло. Однак, відповідач за надуманими підставами надав йому відмову. Позивач категорично не погоджується із доводами відмови відповідача.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якої заперечує доводи відповідача та наголошує на задоволенні позовних вимог.
(б) Позиція Відповідача
30.05.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі. Представник зазначив, що позивач звернувся до Головного управління із зверненням та доданими документами щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Листом №1500-0506-8/85542 від 01.05.2025 Головним управлінням повідомлено позивача про відсутність підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Відсутність інформації в архівній складовій частині Державного реєстру прав - РПВН, не у всіх випадках є достовірним підтвердженням того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013. Також зазначаємо, що за надану інформацію в листі КП «Бюро технічної інвентаризації» № Внутр-231-2025 від 07.01.2025 стосовно ОСОБА_1 участі в приватизації, підприємство відповідальності не несе. Враховуючи зазначене, підстави для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8487,00 грн відсутні. Щодо вимоги позивача про зобов'язання направити до Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, Головне управління зазначає наступне. Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. З огляду на вищезазначене дії Головного управління є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства України. Головне управління не погоджується з позовною вимогою щодо стягнення на користь позивача суми судових витрат оскільки. Пенсійний фонд функціонує як самостійна фінансова структура, його кошти не входять до складу державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. У зв'язку з цим, стягнення з Головного управління судових витрат призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України та до порушення норм чинного законодавства.
ІІІ Процедура та рух справи
19.05.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що 02 липня 2024 року між позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Пашичевою Г.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 1724. Зазначене житло позивачем придбано вперше.
Відповідно до Договору позивач придбав квартиру АДРЕСА_1 .
При нотаріальному посвідченні Договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 8487 гри. 00 коп., підтвердженням чого є квитанція від 02 липня 2024 року.
Позивачем подана перша заява до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про підготовку та здійснення подання до Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області для повернення йому збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Разом з заявою позивач додатково додав інформацію, яку зміг остаточно отримати лише 09 квітня 2025: Відповідь заступника міського голови міста Чорноморська від 08.01.2025 року з додатками, у тому числі з довідкою КП «Бюро технічної інвентаризації» Чорноморської міської ради від 07.01.2025 року щодо невикористання мною житлових чеків та неприйняття участі у приватизації житлового фонду у період з 01.01.2013 року по 07.01.2025 року; Відповідь заступника міського голови міста Чорноморська від 24.02.2025 року з додатками, у тому числі з витягом з реєстру територіальної громади з посиланням на відсутність даних щодо реєстрації в період з передачі вулиці Молодіжненьській сільській раді з міста Чорноморська з 23.12.2005 року і направленням до Великодолинської селищної ради у якій на думку чиновників є інформація щодо реєстрації; Довідка Великодолинського селищного голови від 05.03.2025 року №03-24/572-25 про відсутність інформації про реєстрацію в с. Молодіжне всієї сім'ї позивача; Запит Чорноморському міському голові від 24.03.2025 року; Відповідь першого заступника міського голови міста Чорноморська від 24.02.2025 року про реєстрацію позивача з народження у місті Чорноморську.
01.05.2025 року відповідач листом надав відмову звернення позивача від 12.04.2025 року, в якій зазначив наступне: «Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек (стаття 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - РПВН) був запроваджений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року № 192 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно" та від 16 травня 2002 року № 661 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав власності на нерухоме майно". На момент запровадження реєстраторами РПВН були посадові особи бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ). У відповідності до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, право власності на нерухоме майно реєструвалося реєстраторами БТІ в РПВН шляхом внесення відповідного запису на підставі заяви власника, тобто носило необов'язковий заявницький характер. Заява про реєстрацію права власності подавалась до БТІ, яке здійснювало свою діяльність на території тієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт нерухомого майна. РПВН запроваджено в 2003 році, підключення БТІ до РПВН здійснювалось поступово, так як не були встановлені строки. До цього здійснення реєстрації права власності проводилось на підставі Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121. БТІ здійснювало реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в межах його зони обслуговування: населені пункти, у межах території яких БТІ мало право здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Отже єдиного загальнодержавного реєстру або інформаційної бази не існує. Таким чином, відсутність інформації в архівній складовій частині Державного реєстру прав - РПВН, не у всіх випадках є достовірним підтвердженням того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013. Також зазначаємо, що за надану інформацію в листі КП «Бюро технічної інвентаризації» № Внутр-231-2025 від 07.01.2025 стосовно Вашої участі в приватизації, підприємство відповідальності не несе. Враховуючи зазначене, підстави для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8487,00 грн. відсутні».
Позивач з доводами відмови, які наведені в листі не погоджується, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
IV. Джерела права та висновки суду
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон).
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Посилання відповідача на ненадання позивачем доказів придбання ним нерухомого майна вперше як на підставу для відмови позивачу в поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими, з огляду на наступне.
У постанові від 03.07.2018 у справі №819/33/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання нерухомого майна конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2018 року у справі № 819/976/17 та у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №607/14722/16-а.
Таким чином, враховуючи встановлені обставин справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787) визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії.
Абзацами 1 та 2 пункту 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до абз.5 пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог та, з урахуванням вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, вважає за доцільне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення ОСОБА_2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 8487 грн. 00 коп.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 слід задовольнити.
VI. Розподіл судових витрат
Позивач сплатив судовий збір у сумі 968,96 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в підготуванні та направленні подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення ОСОБА_2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення ОСОБА_2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 8487 грн. 00 коп.
4.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 : адреса; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області: адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012 ЄДРПОУ 20987385.
Суддя Оксана БОЙКО