Справа № 420/39551/25
02 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
02 грудня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. Кузьменка І.М. від 29.08.2024 по ВП № 75928092 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_2 виконавчого збору у розмірі 8000,00 грн.
Відповідно до п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Крім того, необхідно звернути увагу позивача на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У п.1 ч.2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. Кузьменка І.М. від 29.08.2024 по ВП № 75928092 про стягнення з ХЗВ ВСП ЗСУ виконавчого збору у розмірі 8000,00 грн.
Однак, до суду з даним позовом позивач звертається 27.11.2025, тобто з пропуском строку, передбаченим положеннями п.1 ч.2 ст. 287 КАС України.
Позивачем у змісті позову вказано, що 09.08.2025 представником позивача за довіреністю, проведено моніторинг відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження у відкритому доступі. Під час моніторингу виявлено відкрите ВП №75928092, яке перебуває на виконанні у відповідача. Постанову про відкриття позивач не отримував. На адресу відповідача направлено заяву про отримання постанови про відкриття ВП № 75928092. У відповідь на запит, відповідач надіслав постанову про відкриття.
Як вказує позивач, на електронну адресу відповідача направлено скаргу на дії державного виконавця у зв'язку з порушеннями державним виконавцем при виконанні рішення, норм пункту 10-2 Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про виконавче провадження». Станом на дату подання цієї позовної заяви відповідь на скаргу від відповідача не надходила, всі розумні строки для її розгляду.
Скарги позивача посадовими особами Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), по суті не розглянуто, своїми відповідями вони заперечили передбачене частиною другою статті 17 КАС України право сторони виконавчого провадження звернутися в порядку досудового регулювання для відновлення порушеного права, безпосередньо до органів ДВС.
Стосовно вказаного доводу позивача, суддя зазначає, що в якості додатків до позову позивачем додано копію листа відповідача від 12.08.2025 за вих.№19187, в якому Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначає, що перевіркою вихідної кореспонденції встановлено, що згідно реєстру направлення рекомендованого листа №02.09.2024 постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №75928092 від 29.08.2024 направлено на адресу позивача 02.09.2024. В подальшому направлений лист до Відділу не повертались.
Отже, суд критично оцінює доводи позивача щодо неотримання ним оскаржуваної постанови від відповідача у 2024 році.
Як вбачається з копії вказаного листа, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повторно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу для подальшого ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Окрім того, позивачем до позовної заяви додано копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області від 13.01.2025 за вих.№07-01-26/6-06/220, адресованого Начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з якого вбачається, що Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області 10.01.2025 з рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» здійснено безспірне списання виконавчого збору в розмірі 8000,00 грн., відповідно до заяви Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.09.2024 №18874 та постанови виданої Відділом примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.08.2024 ВП № 75928092 виконавчого листа виданого Одеським окружним адміністративним судом.
Таким чином, позивач з 13.01.2025 (дата листа Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області) вже був обізнаний стосовно наявності виконавчого провадження ВП № 75928092, навіть з урахуванням неотримання позивачем спірної постанови у 2024 році.
Також позивач у змісті позову просив вважати термін звернення до суду з даним позовом не пропущеним, оскільки позивачем після отримання платіжної інструкції №806 про сплату судового збору, не зволікаючи, на шостий день, звернувся з цим позовом до суду.
Як вбачається з додатків до позову, позивачем додано копію Рапорту, адресованого Начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому вказано про те, що 06.08.2025 Старшим стрільцем групи О та ППС взводу О та ППС роти ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_2 , як представником ІНФОРМАЦІЯ_4 за довіреністю, проведено моніторинг відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження у відкритому доступі. Під час моніторингу виявлено відкрите виконавче провадження №75928092, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
У вказаному рапорті прохалось про надання доручення помічнику начальника відділу - начальнику фінансово-економічної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо здійснення оплати судового збору за подачу позовної заяви у сумі 3028,00 грн за зазначеними у додатку реквізитами у термін до 25.08.2025 року.
Проте, суд критично оцінює вказану обставину, оскільки несплата судового збору не може вважатись поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Стосовно досудового врегулювання спору позивачем шляхом звернення до відповідача зі скаргами, суддя вказує про наступне.
Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, яка в постанові від 01.04.2020 р. у справі №9901/601/19 зазначила, що початок перебігу строку не може бути пов'язаним з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову. Тобто, окремі обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, а невжиття останнім активних дій протягом майже трьох місяців з часу винесення спірного рішення свідчить про пасивність поведінки у здійсненні захисту прав.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2020 року №826/14417/18 зазначено, що вчинення дій щодо врегулювання спору у досудовому порядку шляхом тривалого (2008 - 2018 роки) листування з дозвільними органами не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ця обставина не є непереборною та такою, що унеможливила своєчасне звернення до суду, зважаючи на негативні відповіді щодо порушених позивачками у зверненнях питань.
Відтак, суддя звертає увагу на те, що позивач щонайменше з 13.01.2025 року (дата листа Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області щодо здійснення безспірного списання коштів) обізнаний щодо наявності оскаржуваної постанови.
Разом з тим, здійснення моніторингу відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження у відкритому доступі та звернення зі скаргою на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №75928092 позивачем здійснено лише у серпні 2025 року.
Тобто, в даному випадку це свідчить про зволікання з боку сторони позивача та не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Однак, з позовом позивач до суду звертається лише 27.11.2025.
При цьому, у змісті позовної заяви, позивачем не наведено інших обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних непереборних причин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також надати відповідні докази.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ч.6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також з наданням відповідних доказів.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Керуючись ст.120, 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО