Справа № 420/40003/25
02 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових/службових осіб вчиняти дії пов'язані з передислокацією, та переміщенням солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в зону бойових дій чи до іншого місця служби або іншої військової частини до набранням законної сили судовим рішенням у відповідній адміністративній справі.
Обґрунтовуючи заяву позивач зазначає, що заборона вчиняти дії пов'язані з передислокацією, та переміщенням солдата позивача, в зону бойових дій чи до іншого місця служби або іншої військової частини забезпечить можливість виконання рішення суду. Невжиття таких заходів може створити загрозу життю позивача, якщо його буде відряджено до місця ведення бойових дій, що унеможливить виконання рішення та відновлення порушених прав.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, позовної заяви та доданих документів суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на такі обставини.
Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, вказаною правовою нормою установлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Перелік видів забезпечення позову визначений ст. 151 КАС України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Наведені у ст. 150 КАС України підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник припускає ймовірність відрядження його у зону ведення бойових дій для виконання бойових завдань у майбутньому. Суд вважає, що за відсутності наказів, зокрема про відрядження, відсутні реальні загрози ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду, а також відновленню порушених прав.
Варто зауважити, що заборона військовій частині де проходить службу позивач вчиняти будь-які дії щодо переміщення його по службі, може створити перешкоди діяльності такій військовій частині, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
Таким чином, на переконання суду, позивачем не доведено, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, як і не надано доказів на підтвердження наявності таких обставин. Позиція позивача ґрунтується на припущеннях, тобто на обставинах, які ймовірно можуть настати.
За таких обставин у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити, що не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду із відповідною заявою, належним чином умотивованою.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.Ф. Попов