Справа № 420/37427/25
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
02 грудня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вичинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо відмови у правильному обчисленні та перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щорічної індексації за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів підвищення: 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115, а також з урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується при обчисленні пенсії.
Ухвалою суду від 10.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з урахуванням висновків викладених в ухвалі суду, з копією позовної заяви для відповідача.
13.11.2025 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено уточнену позовну заяву, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо відмови у правильному обчисленні та перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01 березня 2020 року, з урахуванням щорічної індексації за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів підвищення: 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115, а також з урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується при обчисленні пенсії.
Ухвалою суду від 14.11.2025 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
01.12.2025 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій вона просить суду поновити строк звернення до адміністративного суду з поданим позовом. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що протягом тривалого часу виплати пенсії вона не володіла інформацією щодо нормативних підстав обчислення її розміру, застосованих коефіцієнтів підвищення, порядку індексації та показників середньої заробітної плати, на основі яких формується пенсійна виплата. Фактичне отримання коштів не надало їй доступу до юридично значимих даних, необхідних для формування правової позиції. Для з'ясування підстав виплат вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із письмовим запитом. Лише після отримання письмової відповіді вона змогла ознайомитися зі структурою нарахувань, порядком визначення базових показників та підтвердженими офіційними даними, що надали можливість сформулювати і обґрунтувати позовні вимоги. До отримання відповіді пенсійного органу вона не володіла необхідною нормативною та фактичною інформацією, а отже не мала можливості сформувати правову позицію щодо порушення прав у спосіб, придатний для судового захисту. Після отримання відповідних даних вона звернулася до суду у розумний строк та без умисного зволікання.
Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду, суд зазначає наступне.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 зауважив, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отож, оскільки пенсія є щомісячним платежем, суд дійшов висновку, що про порушення свого права на отримання пенсії у належному розмірі позивач мала довідатись після одержання пенсійної виплати за місяць, в якому мало бути проведено індексацію пенсії, тобто березень календарного року.
А тому, звернувшись до суду з цим позовом 05.11.2025 року, позивач пропустила визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду в частині вимог за період з 01.03.2020 року по 04.05.2025 року.
В заяві про поновлення строку звернення позивач вказує, що не володіла інформацією щодо нормативних підстав обчислення її розміру, застосованих коефіцієнтів підвищення, порядку індексації та показників середньої заробітної плати, на основі яких формується пенсійна виплата та лише після отримання письмової відповіді вона змогла ознайомитися зі структурою нарахувань, порядком визначення базових показників та підтвердженими офіційними даними, що надали можливість сформулювати і обґрунтувати позовні вимоги.
Суддя зазначає, що отримання позивачем листа-відмови ГУ ПФУ в Одеській області у здійсненні перерахунку пенсії у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19.
При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
А відтак, суд зазначає, що доводи викладені позивачем у заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог, є безпідставними.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
За таких обставин суддя вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 01.03.2020 по 04.05.2025, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України строку, без зазначення позивачем у заяві про поновлення строків поважних причин пропуску ним строку звернення до суду, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві в частині вимог за період з 01.03.2020 по 04.05.2025, тобто за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо відмови у правильному обчисленні та перерахунку пенсії; зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням щорічної індексації за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів підвищення: 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115, а також з урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується при обчисленні пенсії, за період з 01.03.2020 по 04.05.2025 - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В. Лебедєва