Справа № 420/37193/25
02 грудня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та зупинення провадження у справі,-
Київський інститут Національної гвардії України звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України, в якій просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт гр. України серії НОМЕР_2 , виданий 15.03.2011, орган, що видав: Хмельницький ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Київського інституту Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 44633214, р/р UA328201720313281002201189382, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням у Київському інституті Національної гвардії України у розмірі 1 430 433 (один мільйон чотириста тридцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 37 коп.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
25.11.2025 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, яке обґрунтовано тим, що складність даної справи полягає у характері спірних правовідносин та предметі спору, які потребують надання усних пояснень з метою з'ясування всіх обставин.
25.11.2025 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача - ОСОБА_1 у складі Національної гвардії України, яка є військовим формуванням, переведеним на воєнний стан.
Щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.ч.1,3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, наведених позивачем відсутні.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомлення сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо проведення розгляду справу з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача.
Щодо зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Національної гвардії України, яка є військовим формуванням, переведеним на воєнний стан.
Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.236 Кас України, суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п.3 ч.2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
В свою чергу п.1 ч.3 ст. 236 КАС України передбачено, що суд не зупиняє провадження у справі у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини другої цієї статті, якщо учасник справи веде справу через свого представника.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 12.11.2025 року № 1/101/6-3609, перебуває на військовій службі та працює у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України.
Також, суд звертає увагу, що у відповідача наявний представник - адвокат Бондаренко Ігор Олегович, який діє на підставі договору про надання правничої допомоги № 233/2025 від 24.10.2025 року та ордеру на надання правничої допомоги від 19.11.2025 року.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 має представника та зважаючи на те, що клопотання були подані саме представником, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи №420/37193/25 за правилами загального позовного провадження - відмовити.
2. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Бутенко