про повернення позовної заяви
01 грудня 2025 рокусправа № 380/23327/25
місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцварен» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, протиправними та скасування наказів, податкових повідомлень-рішень
до Львівського окружного адміністративного суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гольцварен» код ЄДРПОУ 43499024, місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Зелена, буд. 231 до Головного управління ДПС у м. Києві код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гольцварен» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2022 року»;
- визнати недійсними накази ГУ ДПС у м.Києві наказ №3742-п від 15.09.2022; наказ №4099-к від 28.09.2022;
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення №00398060704, 00398100704 від 26.12.2022 року, прийняті на підставі акту перевірки від 18.11.2022 №38825/26-15-07-04-04/43499024 « Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гольцварен» (код 43499024) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2022 року».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 27.11.2025 справу передано для розгляду судді Гулику А.Г.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 згаданого Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя, вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пункт 2 частини другої статті 45 КАС України визначає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (частина друга статті 45 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені згаданим Кодексом.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснення процесуальних дій (бездіяльності) зовні “схожі» на юридичні факти, з якими закон пов'язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об'єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частина перша статті 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому згаданим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Таке розуміння особливостей розмежування понять “предмет позову» і “підстава позову» висловлене Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 (справа №990/150/23).
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Суддя зазначає, що тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 11.04.2018 у провадженні 11-257заі18.
Суд звертає увагу, що предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких витікає право вимоги позивача, на яких позивач їх засновує.
Також, суддя вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/433/18.
Суддя встановив, що згідно з відомостями з комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду» у провадженні суду перебуває справа (головуюча суддя Мричко Н.І.) №380/23278/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гольцварен» до Головного управління ДПС у м.Києві.
Предметом позову у справі №380/23278/25 є такі позовні вимоги:
- визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Гольцварен» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2022 року»;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №00398060704, 00398100704 від 26.12.2022 року, прийняті на підставі акту перевірки від 18.11.2022 №38825/26-15-07-04-04/43499024 “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Гольцварен» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2022 року».
У той же час предметом позову у справі №380/23327/25 є такі позовні вимоги:
- визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гольцварен» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2022 року».;
- визнати недійсними накази ГУ ДПС у м.Києві наказ №3742-п від 15.09.2022 та №4099-к від 28.09.2022;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №00398060704, 00398100704 від 26.12.2022 року, прийняті на підставі акту перевірки від 18.11.2022 №38825/26-15-07-04-04/43499024 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гольцварен» (код 43499024) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2022 року».
Суддя, проаналізувавши підстави позову у справах №380/23327/25 та №380/23278/25
висновує, що такі є повністю тотожними (аналогічними).
Суддя, проаналізувавши предмети позовів у справах №380/23327/25 та №380/23278/25 висновує, що такі є також повністю тотожними (аналогічними). При цьому зазначення у позовній заяві у справі №380/23327/25 позовної вимоги про визнання недійсними наказів відповідача не свідчить про відмінність предмету спору, оскільки, по-перше, у позовній заяві не зазначено жодних підстав для визнання таких наказів недійсними, а, по-друге, суд не вбачає будь-яких об'єктивних перешкод для оскарження позивачем таких наказів у справі №380/23278/25.
Коригування представником позивача змісту позовних вимог не змінює тотожності (аналогічності) підстав та предмету позовів у справах №380/23327/25 та №380/23278/25.
Крім цього, у кожній позовній заяві у справах №380/23327/25 та №380/23278/25 представник позивача зазначає про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З'ясовані суддею обставини свідчать про те, що представник позивача зловживає своїми процесуальними правами у спосіб, визначений пунктом 2 частини другої статті 45 КАС України шляхом подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Частина третя статті 45 КАС України визначає, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З врахуванням викладеного, суддя висновує про зловживання процесуальними правами представником позивача, що є самостійною і достатньою підставою для повернення позовної заяви відповідно до частини третьої статті 45 КАС України.
Керуючись частиною третьою статті 45, статтями 243, 248, 256, 294 КАС України, суддя
повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцварен» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, протиправними та скасування наказів, податкових повідомлень-рішень особі, що подала її до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович