02 грудня 2025 рокусправа № 380/24171/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 12.09.2023 про скасування рішення ВПР та МР УМВС України у Львівській області від 22.09.2003 про оформлення набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.09.2023 року позивач отримав рішення про припинення громадянства, згідно якої рішенням Головного управління ДМС у Львівській області оформлено припинення громадянства України відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про громадянство України". Необхідною та обов'язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України» є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Вказані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України. В свою чергу, позивач намагався подати декларацію про відмову від іноземного громадянства, однак відповідачем йому було відмовлено у прийнятті. Однак, відповідач не вчинив дій, як суб'єкт владних повноважень задля з'ясування обставин, чому та за яких причин особа не надала довідку про вихід з громадянства рф. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 18.10.2023 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі №380/24171/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення
Ухвалою суду від 02.11.2023 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Службу безпеки України (Департамент контррозвідки Служби безпеки України) 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33; код ЄДРПОУ 00034074);
- Офіс Генерального прокурора (01011, м.Київ, вул.Різницька, 13/15; код ЄДРПОУ 00034051).
Ухвалою суду від 06.11.2023 заяву представника відповідача від 03.11.2023 про відвід судді Сподарик Н.І. в адміністративній справі № 380/24171/23 визнано необґрунтованою. Адміністративну справу № 380/24171/23 передано для вирішення питання про відвід судді відповідно до приписів статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 08.11.2023 у задоволенні заяви представника відповідача про відвід головуючої судді Сподарик Н.І. у справі №380/24171/23 відмовлено.
Ухвалою суду від 20.11.2023 заяву про відвід судді від 17.11.2023 залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 20.11.2023 заяву про самовідвід головуючої судді Сподарик Н.І. задоволено. Адміністративну справу №380/24171/23 передано для повторного автоматизованого розподілу справ в порядку ст. 31 КАС України.
Ухвалою від 27.11.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №380/24171/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служби безпеки України (Департамент контррозвідки Служби безпеки України), Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою від 02.12.2025 відмовлено у проведенні судово-психологічної експертизи.
Ухвалою від 02.12.2025 відмовлено у клопотанні про зупинення провадження у справі.
Від Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. 82860 від 31.10.2023) у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування вказує, що позивач набув громадянство України 22.09.2003 року та до 22.09.2004 року повинен був надати до органу міграційної служби підтвердження виконання зобов'язання взятого на себе, щодо припинення іноземного громадянства, в даному випадку громадянства - рф. При цьому, позивач був ознайомлений про те, що у разі невиконання ним поданого зобов'язання, громадянство України буде скасовано на підставі статті 21 Закону України "Про громадянство України". Натомість у встановлений законодавцем строк, зобов'язання не було виконане позивачем. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відповідь на відзив (вх. №21740ел від 13.11.2023), в якій наполягає на своїх вимогах, критично оцінюючи доводи відповідача наведені у відзиві.
Від Служби безпеки України на адресу суду надійшли пояснення (вх.№92542 від 30.11.2023) у яких заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказує, що у справі ОСОБА_1 відсутні будь-які документи, які підтверджують виконання ним взятих на себе зобов'язань згідно з вимогами законодавства України, яке регулює питання громадянства. Позивач ані до позовної заяви, ані до компетентних органів не подавав документів щодо результату розгляду його заяви про вихід з громадянства або хоча б доказів будь-яких його дій, спрямованих на отримання такої інформації протягом тривалого часу. Дана обставини спростовує твердження позивача про наявність нього дійсних намірів вийти з громадянства рф, виконання усіх залежних від нього дій, пов'язаних з реалізацією взятих на себе обов'язків згідно з поданим зобов'язанням. Враховуючи вищезазначене, у відповідача були всі підстави вважати, що вказаною особою в установленому порядку не оформлювався вихід з громадянства рф. Відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від представника Офісу Генерального прокурора на адресу суду надійшли пояснення у справі (вх.№93702 від 05.12.2023) у яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення (вх.521ел від 09.01.2024) у яких критично оцінює доводи третіх сторін та відповідача. Просить задовольнити позовні вимоги.
Від третьої особи -Офісу Генерального прокурора надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№ 9124 та вх.№9126 від 05.02.2024).
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Судом встановлено, що 14.08.2003 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДМС України у Львівській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, вказавши, що він перебуває в громадянстві рф, надавши також паспорт, закордонний паспорт, свідоцтво про народження, зобов'язання про припинення громадянства рф протягом одного року з моменту оформлення набуття громадянства України та довідку генерального консульства рф від 12.08.2003.
При цьому, разом із встановленим переліком документів, позивач подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, в якому зазначив про те, що:
- зобов'язується протягом одного року з моменту набуття громадянства України припинити громадянство рф;
- подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства рф;
- у разі неотримання з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства рф, зобов'язується подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави
За результатами розгляду поданих документів, 22.09.2003 року Головним управлінням ДМС України у Львівській області прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" та видано довідку №150 про реєстрацію особи громадянином України.
26.02.2004 ОСОБА_1 звернувся із заявою про видачу паспорта громадянина України у зв'язку з обміном.
09.09.2023 головним спеціалістом Яворівського відділу ГУ ДМС у Львівській області підготовлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.21 Закону України «Про громадянство України».
За результатом розгляду такого подання, 12.09.2023 Головним управлінням ДМС у Львівській області прийнято рішення про скасування рішення ВПР та МР УМВС України у Львівській області від 22.09.2003 про оформлення ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням у відповідності до ч.1 ст.8 ЗУ «Про громадянство України» на підставі ст.21 ЗУ «Про громадянство України».
25.09.2023 представником позивача отримано відповідь на адвокатський запит, у якій вказано інформацію про те, що 12.09.2023 прийнято рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України позивачу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керується таким.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України від 18.01.2001 № 2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-III).
Відповідно до статті 1 означеного Закону громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на принципі єдиного громадянства - громадянства держави Україна (пункт 1 частини першої статті 2 Закону № 2235-III).
Згідно з положеннями статті 1 Закону № 2235-III іноземець в разі набуття громадянства України зобов'язаний припинити іноземне громадянство подавши письмову заяву та протягом двох років повинен надати документ про припинення громадянства іншої держави.
У разі наявності у іноземця незалежних від нього причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, останній подає декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-ІІІ особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Згідно з положенням статті 17 вказаного Закону громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
За приписами статті 19 Закону № 2235-ІІІ підставами для втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону № 2235-ІІІ, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.
Тобто, ч. 1 вказаної статті містить норму, якою прямо передбачено, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України є, окрім іншого, факт невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (далі - Порядок № 215).
Відповідно до пункту 24 Порядку № 215 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає: а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); в) один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
- зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Відповідно до пункту 88 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:
а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;
б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
Відповідно до п. 96 Порядку №215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.
Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом «б» пункту 88 цього Порядку, надсилається до територіального органу Державної міграційної служби України.
Згідно з п. 97 Порядку №215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником.
Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
Суть спору полягає у визначенні правомірності скасування відповідачем рішення про набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням.
Як встановлено з матеріалів справи, Головним управлінням ДМС України в Львівській області було прийнято рішення від 22.09.2003 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України".
Згідно з положеннями статті 1 Закону № 2235-III іноземець в разі набуття громадянства України зобов'язаний припинити іноземне громадянство, подавши письмову заяву та протягом двох років повинен надати документ про припинення громадянства іншої держави.
У разі наявності у іноземця незалежних від нього причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, останній подає декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Відповідно до матеріалів справи, 14.08.2003 року позивач звернувся до Головного управління ДМС України у Львівській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, вказавши, що він перебуває в громадянстві рф, надавши також паспортний документ рф 08 01 № НОМЕР_1 , виданий 26.02.2002 року.
При цьому, разом із встановленим переліком документів, позивач подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, в якому зазначив про те, що:
- зобов'язується протягом одного року з моменту набуття громадянства України припинити громадянство рф;
- подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства рф;
- у разі неотримання з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства рф зобов'язується подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач був ознайомлений, що в разі невиконання ним поданого зобов'язання, громадянство України буде скасовано на підставі статті 21 Закону № 2235-III.
Суд звертає увагу на те, що, позивач набув громадянство України 22.09.2003 року та до 22.09.2004 року повинен був надати до органу міграційної служби підтвердження виконання зобов'язання взятого на себе, щодо припинення іноземного громадянства, в даному випадку громадянства - рф.
При цьому, за відомостями поданими прокурором, що містяться у матеріалах справи, у позивача за даними російської бази паспортів числиться діючим паспорт громадянина рф від 26.04.2002 0801 №516020.
Питання застосування норми права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі №280/7910/20, де судом звертається увага позивача на те, що якщо він і вважав наявність незалежної від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, то повинен був у будь-який спосіб повідомити про це відповідача.
Разом з тим, позивач не подав декларацію про відмову від іноземного громадянства в межах дворічного строку, як це прямо передбачено законодавством України.
При цьому, посилання позивача про те, що останній намагався подати декларацію про відмову від іноземного громадянства, однак відповідачем було відмовлено у її прийнятті, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки жодних доказів на підтвердження подання такої декларації або відмови у її прийнятті позивачем надано не було.
Таким чином, за встановлених обставин, суд приходить до висновку щодо наявності належних доказів та підстав для прийняття відповідачем оскарженого рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів існування законних підстав, передбачених статтею 21 Закону № 2235-ІІІ для скасування рішення про оформлення позивачу громадянства України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, код ЄДРПОУ 37831493), за участі третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог - Службу безпеки України (Департамент контррозвідки Служби безпеки України) (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33;код ЄДРПОУ 00034074), Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
2.Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна