про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2025 рокусправа № 380/20956/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши в письмовому провадженні питання щодо залишення позовної заяви без руху за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, у якій просить суд:
- визнати протиправним дії ГУ ДПС у Львівській області щодо реєстрації фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку із ставкою єдиного податку у розмірі 2% без сплати ПДВ (спрощена система оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) з 15.04.2022 ;
- зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області внести записи до реєстру платників єдиного податку стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , відповідно до яких фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 11.04.2022 по 31.07.2023 включно перебував на спрощеній системі оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, платником єдиного податку третьої групи із ставкою єдиного податку у розмірі 2% без сплати ПДВ, з 01.08.2023 по 03.07.2024 - перебував на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку третьої групи із ставкою єдиного податку у розмірі 5%;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області кошти у розмірі 119 767,56 грн, з яких 101 991,10 грн - розмір надмірно сплаченого податку з доходу фізичних осіб за період серпень 2023-липень 2024,13 303,19 грн - розмір безпідставно сплаченого військового збору за період серпень 2023 - липень 2024, 4 473,27 грн - розмір пені нарахований за період з 29.11.2024 по 18.03.2025;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 391,36 грн.
Ухвалою судді від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Державної податкової служби у Львівській області подало до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заяви вказує про те, що 11.04.2022 здійснено державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 на підставі поданої заяви №321967-11042022, що підтверджується внесенням запису до ЄДР №2010350000000136167. У заяві позивач обрав спрощену систему оподаткування (ІІІ група, ставка ЄП 5%). На підставі абз. 1 п. 299.5 ст. 299 та пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПК України контролюючим органом відмовлено у реєстрації позивача платником єдиного податку через наявність податкового боргу у сумі 9,74 грн. У зв'язку з відмовою та відповідно до ст. 16, 63 ПК України позивача з 11.04.2022 взято на облік як платника податків на загальній системі оподаткування. 14.04.2022 позивач подав повторну заяву №14227400 щодо застосування спрощеної системи оподаткування (ІІІ група, ставка ЄП 2%). За відсутності підстав для відмови позивача зареєстровано платником єдиного податку зі ставкою 2% з 15.04.2022. Оскільки позивач до 01.08.2023 самостійно не відмовився від застосування особливостей оподаткування, відповідно до пп. 9-1.1 п. 9-1 підрозділу 8 розд. ХХ ПК України він автоматично повернувся на систему оподаткування, що застосовувалась до переходу, - загальну систему. Статтею 122 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, що обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Позивач мав можливість отримати витяг з реєстру платників єдиного податку та вільний доступ до публічних реєстрів, а також фактично сплачував ПДФО та військовий збір у 2023- 2025 роках як платник загальної системи, що свідчить про його обізнаність щодо системи оподаткування. З огляду на викладене, перебіг шестимісячного строку слід обчислювати з 15.04.2022, а тому строк звернення до суду пропущено. Відповідно до ст. 123 КАС України позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивач не довів наявності об'єктивно непереборних причин пропуску строку. Правові позиції Верховного Суду та практика ЄСПЛ підтверджують необхідність дотримання строків звернення та недопустимість їх безпідставного поновлення. У зв'язку з цим адміністративний позов ОСОБА_1 у справі №380/20956/25 підлягає залишенню без розгляду.
Після відкриття провадження в ході розгляду справи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на наступне.
Розглянувши заяву про залишення позову без розгляду та дослідивши матеріали справи, суд при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, враховує таке.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає про те, що позивача взято на облік як платника податку спрощеної системи оподаткування 3 групи зі ставкою ЄП 2% до доходу з 15.04.2022. Виключення з реєстру платників єдиного податку було з 01.08.2023.
Також протягом 2024-2025 років позивач сплачував податок на доходи фізичних осіб та військовий збір як платник загальної системи оподаткування. Вчинення цих дій підтверджується поданою податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2023 рік, де визначено зобов'язання зі сплати ПДФО у розмірі 61 949,34 грн та ВЗ у розмірі 5 162,45 грн. Згідно з даними Інтегрованої картки платника податків за 2024 та 2025 роки позивач сплачував ПДФО та ВЗ за загальною системою оподаткування.
Проте позивач звернувся до суду з цим позовом лише 20.10.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 17.10.2025), тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення вказаного строку позивачем не подано.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не зернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частина друга статті 44 КАС України, частина перша статті 45 цього ж Кодексу вказують на те, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Ці норми конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи та їх представників діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Отже, учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
При цьому, поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків у відповідності до частини тринадцятої статті 171 КАС України. Недоліки позову повинні бути усунені позивачем протягом п'яти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати причини поважності пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович