02 грудня 2025 рокусправа № 380/14851/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , якими відмовлено у задоволенні вимог рапорту, ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» через сімейні обставини, а саме: необхідність здійснення постійного догляду за хворою матір'ю, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду та відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд (абзац 13 п. З частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за призовом під час мобілізації у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» через сімейні обставини, а саме: необхідність здійснення постійного догляду за хворою матір'ю, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду та відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд (абзац 13 п.З частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»).
Ухвалою від 24.07.2025 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовослужбовцем, військову службу проходить у ВЧ НОМЕР_1 .
Мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідності II групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ №608674 від 08.07.2024 та потребує постійного стороннього догляду, за рівнем обмеження життєдіяльності: обмежена до самообслуговування, обмежена у здатності до орієнтації, спілкування та контролювати свою поведінку що підтверджується висновком лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу №523 від 12.07.2024 виданим КНП Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» та висновком №605 протокол №141 від 30.07.2024 виданим КНП Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня».
05.06.2025 позивач подав рапорт на ім'я командира роти позначення дій противника школи колективної підготовки військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4, абзацу 13 п. 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» за сімейними обставинами, а саме - у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір'ю, що підтверджується відповідним медичним висновком ЛКК. Разом з рапортом надано медичний висновок ЛКК закладу охорони здоров'я, акт обстеження сімейного стану від 06.05.2025, нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 від 12 серпня 2024 року, з якої вбачається, що цією заявою мати підтверджує, що із числа військовозобов'язаних членів її сім'ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) заявник обирає мене - сина та усі необхідні документи (належно посвідченні копії документів), що підтверджують наявність родинних зв'язків, необхідність здійснення постійного догляду мною, як членом сім'ї у зв'язку із відсутністю інших членів сім'ї першого або другого ступеня споріднення, які б могли здійснювати такий догляд.
Листом від 19.06.2025 №1/6105 ВЧ НОМЕР_1 повідомила, що надані позивачем документи не є належним підтвердженням наявності зазначеної підстави для звільнення з військової служби. Оскільки встановлена наявність у його матері - ОСОБА_2 , інших членів сім'ї І ступеня споріднення - сина ОСОБА_3 1987 року народження. Потреба у постійному сторонньому догляді брата документами, долученими до рапорту на звільнення, не підтверджена та фактично відмовлено в задоволенні зазначеного рапорту.
Вважаючи таку відмову протиправною, просить суд задовольнити позов.
Відповідач отримав через електронний кабінет адміністративний позов 21.07.2025, ухвалу про відкриття провадження у справі - 24.07.2025, ухвалу про відмову у забезпеченні позову - 31.07.2025, заяву про уточнення позовних вимог - 02.09.2025.
Проте не скористався поданням відзиву.
Також суд констатує, що ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов'язав військову частину НОМЕР_1 надати до суду разом із відзивом на позовну заяву належним чином засвідчені копії рапорту та доданих до нього документів, який подавав ОСОБА_1 та за результатами розгляду якого було прийнято спірну відмову.
Проте відповідач не виконав вимоги ухвали суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу за наявними у ній доказами.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є військовослужбовцем, солдат, призваний на військову службу під час загальної мобілізації через введення 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні.
Військову службу проходить на посаді навідника танкового взводу роти позначення дій противника школи колективної підготовки військової частини НОМЕР_1 , зарахований у списки особового складу даної військової частини.
05.06.2025 ОСОБА_1 подав рапорт на ім'я командира роти позначення дій противника школи колективної підготовки військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4, абзацу 13 п. 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» за сімейними обставинами, а саме - у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір'ю, що підтверджується відповідним медичним висновком ЛКК.
Разом з рапортом надані наступні документи:
- паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданий Яворівським РВ УМВС України у Львівській області від 17.08.2005 та ідентифікаційний код військовослужбовця (нотаріальна копія);
- свідоцтво про народження ОСОБА_1 (нотаріальна копія);
- свідоцтво про народження ОСОБА_3 (нотаріальна копія);
- довідка Форми 5 від 01.04.2025 №789, видана ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що ОСОБА_3 із 28.11.2024 проходить службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- свідоцтво про смерть ОСОБА_4 (сестри позивача) серії НОМЕР_3 (нотаріальна копія);
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Яворівським РВ УМВС України у Львівській області від 17.08.2005 та ідентифікаційний код матері ОСОБА_2 (нотаріальна копія);
- свідоцтво про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_4 від 06.08.2024 (нотаріальна копія) між батьками позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- довідка МСЕК 12ААГ №608674 від 08.07.2024, видана Психіатричною МСЕК № 1 (нотаріальна копія), відповідно до якої ОСОБА_2 безтерміново встановлена друга група інвалідності;
- висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу №523 від 12.07.2024, виданий Яворівською центральною районною лікарнею про те, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду;
- висновок ЛКК №605 від 30.07.2024, виданий Яворівською центральною районною лікарнею про те, що ОСОБА_2 має інвалідність ІІ групи за психіатричним захворюванням та перебуває на обліку у психіатра (нотаріальна копія);
- нотаріальна заява матері ОСОБА_2 від 02.06.2025, зареєстрована у реєстрі за №663 про обрання для свого догляду ОСОБА_1 ;
- довідка про склад сім'ї від 16.04.2025 року №199 (копія);
- акт обстеження сімейного стану військовослужбовця від 06.05.2025 року, складений комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач листом від 13.06.2025 № 1/6105 повідомив позивачу наступне: «… Командуванням військової частини НОМЕР_1 було розглянуто Ваш рапорт про звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4, абзацу 13 пункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи П групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. За результатами розгляду документів, долучених до рапорту про звільнення з військової служби в якості підтвердження підстав для звільнення, встановлено наявність у Вашої матері - ОСОБА_6 , окрім Вас, інших членів сім'ї І ступеня споріднення - сина ОСОБА_7 , 1987 р.н. Потреба у постійному сторонньому догляді ОСОБА_7 документами, долученими до рапорту на звільнення, не підтверджена. Зважаючи на викладене у задоволені рапорту про звільнення з військової служби Вам відмовлено…».
Не погодившись із відмовою, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі, суд застосовує наступні правові норми.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Норми Закону № 2232-ХІІ суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На час розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
За змістом ч. 1, ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).
Статтею 24 Закону № 2232-ХІІ унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби. Відповідно абзацу першого до частини третьої цієї статті закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-ХІІ. У частині четвертій цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зокрема: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (пункт 1), під час воєнного стану (пункт 2).
Так, відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ (на який позивач послався у рапорті про звільнення) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: … 2) під час дії воєнного стану: … г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: … 3) під час дії воєнного стану: … необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Із аналізу наведених правових норм слідує, що для звільнення позивача з військової служби можливе за наявності у його матері інвалідності 1 або 2 групи та необхідність здійснювати за нею постійний догляд за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи.
Судом із матеріалів справи встановлено наступні обставини:
1) Для підтвердження його родинних зв'язків з ОСОБА_2 позивач надав наступні документи:
- паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданий Яворівським РВ УМВС України у Львівській області від 17.08.2005 та ідентифікаційний код військовослужбовця (нотаріальна копія);
- свідоцтво про народження ОСОБА_1 (нотаріальна копія);
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Яворівським РВ УМВС України у Львівській області від 17.08.2005 та ідентифікаційний код матері ОСОБА_2 (нотаріальна копія);
Із наведеного слідує та не заперечується відповідачем, що позивач є сином ОСОБА_2 .
2) Для підтвердження, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи (безстроково) та потребує догляду:
- довідка МСЕК 12ААГ №608674 від 08.07.2024, видана Психіатричною МСЕК № 1 (нотаріальна копія), відповідно до якої ОСОБА_2 безтерміново встановлена друга група інвалідності;
- висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу №523 від 12.07.2024 року, виданий Яворівською центральною районною лікарнею про те, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду;
- висновок ЛКК №605 від 30.07.2024 , виданий Яворівською центральною районною лікарнею про те, що ОСОБА_2 має інвалідність ІІ групи за психіатричним захворюванням та перебуває на обліку у психіатра (нотаріальна копія);
Із наведеного слідує та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи.
3) Для підтвердження необхідності здійснення за ОСОБА_2 ним постійного догляду позивач надав
- свідоцтво про народження ОСОБА_3 (нотаріальна копія);
- довідка Форми 5 від 01.04.2025 №789, видана ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що ОСОБА_3 із 28.11.2024 проходить службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- свідоцтво про смерть ОСОБА_4 (сестри позивача) серії НОМЕР_3 (нотаріальна копія);
- свідоцтво про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_4 від 06.08.2024 (нотаріальна копія) між батьками позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- нотаріальна заява матері ОСОБА_2 від 02.06.2025, зареєстрована у реєстрі за №663 про обрання для свого догляду ОСОБА_1 ;
- довідка про склад сім'ї від 16.04.2025 №199 (копія);
- акт обстеження сімейного стану військовослужбовця від 06.05.2025, складений комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відмовляючи у задоволенні рапорту, відповідач як на підставу відмови зазначив: «…встановлено наявність у Вашої матері - ОСОБА_6 , окрім Вас, інших членів сім'ї І ступеня споріднення - сина ОСОБА_7 , 1987 р.н. Потреба у постійному сторонньому догляді ОСОБА_7 документами, долученими до рапорту на звільнення, не підтверджена…».
Із приводу цього суд зауважує наступне.
Так за змістом підпункту «г» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону № 2232-XII (тут і ділі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідность здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Зі змісту наведеної норми слідує, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:
- відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
- інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Таким чином «відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.
Судом встановлено, що 05.06.2025 позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби у запас у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір'ю ОСОБА_2 , особою з інвалідністю IІ групи.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 є матір'ю позивача, особою з інвалідністю ІI групи, який потребує постійного стороннього догляду (довідка до акта огляду медико-соціально експертної комісії та висновок ЛКК). Згідно із свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_4 від 06.08.2024 ОСОБА_5 розлучений із ОСОБА_2 (мати позивача).
Відповідачем не заперечується, що єдиними родичами першого ступеня споріднення, які могли б здійснювати догляд за ОСОБА_2 є її два сини: ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_3 , які обоє проходять військову службу.
Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що брат позивача ОСОБА_3 звертався до керівництва ІНФОРМАЦІЯ_4 , де він проходить військову службу, із рапортом про звільнення його з військової служби на тій же підставі, яку позивач зазначив у своєму рапорті у спірних правовідносинах.
Також в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 від 12 серпня 2024 року, з якої слідує, що цією заявою вона підтверджує, що із числа військовозобов'язаних члені її сім'ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) заявниця обирає ОСОБА_1 , який доводиться їй сином .
Відповідно до ч. 5 ст. 241 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24 за аналогічних правовідносин сформулював наступну позицію:
«… 69. Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи, підтверджених відповідними доказами, щодо необхідності здійснення постійного догляду за хворим (батьком) ОСОБА_8 , особою з інвалідністю I групи, відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які б могли забезпечити та погодились здійснювати відповідний догляд, відсутності заяви іншого сина про звільнення з військової служби у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за батьком, визначення самим ОСОБА_8 (батьком) саме позивача для свого утримання (догляду), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про недоведення військовою частиною НОМЕР_5 правомірності свого рішення щодо відмови ОСОБА_9 у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII….
72. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відхиляє доводи скаржника про те, що проходження військової служби двома синами не підтверджує відсутності члена сім'ї першого ступеня споріднення, оскільки в контексті Закону № 2232-XII поняття «відсутність» охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов'язки з догляду через об'єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби тощо). Військова служба є такою обставиною, що унеможливлює фактичне здійснення догляду, оскільки військовослужбовці, з огляду на службові обов'язки, не можуть вільно розпоряджатися своїм місцеперебуванням, часом та виконувати функції, несумісні з проходженням військової служби.
73. У цьому випадку, хоча формально існує інший член сім'ї першого ступеня споріднення (брат позивача), його неможливість здійснювати догляд за батьком через проходження військової служби є не лише об'єктивною підставою, що унеможливлює виконання такого обов'язку, а й фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд.
74. Проходження військової служби накладає на військовослужбовця суворі обмеження щодо свободи пересування та виконання будь-яких додаткових обов'язків, не пов'язаних із військовою діяльністю. Відтак сама його фізична присутність в Україні не свідчить про можливість здійснення догляду за непрацездатним членом сім'ї.
75. З огляду на це, проходження військової служби братом позивача не може бути достатньою підставою для відмови у звільненні іншого військовослужбовця, оскільки такий член сім'ї не може взяти на себе фактичну опіку і здійснювати необхідний догляд.
76. Звільнення одного з військовослужбовців для забезпечення належного догляду за особою з інвалідністю I групи у цьому випадку є правомірним також з точки зору дотримання принципів соціальної справедливості та гарантій соціального захисту.
77. Отже, відмова у звільненні позивача за наявності в нього обов'язку щодо догляду за особою з інвалідністю та відсутністю іншої особи, спроможної реально забезпечити необхідний догляд особі з інвалідністю в ситуації, що склалася, суперечить принципам: державних гарантій соціального захисту (стаття 46 Конституції України); недопущення перешкод у реалізації прав людини (стаття 21 Конституції України); пріоритетності прав осіб з інвалідністю на отримання належного догляду (Закон № 875-XII).
78. Таким чином, при ухвалені рішення про звільнення військовослужбовця з військової служби повинно бути забезпечено належний баланс між інтересами держави та правами людини…».
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача у задоволення рапорту ОСОБА_1 .
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) звільнити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ) з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна