02 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2132/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОККП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,
03.11.2025 до Луганського окружного адміністративного суду поштою надійшла надіслана 01.11.2025 позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (далі - відповідач 1) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) (далі - відповідач 2), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не застосування з 29 січня 2020 року по 02 квітня 2021 року, при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки за період з 29.01.2020 по 02.04.2021 включно, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021-2022 роки, за період з 29.01.2020 по 02.04.2021 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо не застосування з 02 квітня 2021 року по 04 серпня 2025 року, при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки за період з 02.04.2021 по 04.08.2025 включно, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2025 роки, підйомну допомогу у 2021 році, за період з 02.04.2021 по 04.08.2025 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу за контрактом у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), далі по тексту - Відповідач 1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_5 ), далі по тексту - Відповідач 2.
29.01.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд постановою у справі № 826/6453/18 визнав протиправним та скасував пункт 6 Постанови № 103, який вносив зміни в п. 4 Постанови № 704.
Таким чином, з дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція п. 4 постанови № 704, яка була чинною до внесення вказаних змін, тобто з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З огляду на це, позивач звернувся до відповідачів на офіційну електронну адресу, зазначену на офіційному сайті Державної прикордонної служби України з вимогою перерахувати та виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням) з 29.01.2020 по 04.08.2025, матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020-2025 роки, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум.
Відповідно до листа Відповідача 1 від 16.10.2025 позивачу відповіді по суті не надано, тим самим вважає що йому відмовлено у задоволенні заявлених вимог.
Відповідно до листа Відповідача 2 від 21.10.2025 позивачу відмовлено в задоволенні заявлених вимог.
Ухвалою суду від 05.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строків звернення до суду. Позов залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання ухвали надати суду: - нову заяву про поновлення строку звернення до суду в частині вимог з 19.07.2022 по 31.07.2025 з доказами поважності причин його пропуску понад встановлений законодавством строк звернення до суду; - уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статті 160 КАС України.
Позивачем у позові зазначена адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Однак, місто Лисичанськ Луганської області з 03.07.2022 є окупованою територією.
Відтак, у суду відсутня можливість направлення кореспонденції на вказану адресу, а позивачем не виконано вимоги частини п'ятої статті 160 КАС України щодо зазначення актуальної адреси місця проживання чи перебування позивача.
Повідомлення про постановлення ухвали від 05 листопада 2025 року у справі № 360/2132/25 розміщено на веб сайті суду та направлено копію ухвали суду на електронну пошту позивача, зазначену у позовній заяві.
Станом на 02.12.2025 вказані в ухвалі суду від 05.11.2025 недоліки позивачем не усунуто.
Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного суду України (далі КАС України) визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Так, до 19.07.2022 строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівникові, зокрема, індексації грошового забезпечення, як складової оплати праці не обмежувався.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ), яким внесені зміни до діючого законодавства про працю, зокрема, частини першої і другої статті 233 КЗпП України викладено в наступній редакції (пункт 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX):
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати, зокрема, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.
Таким чином, після 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
В позовній заяві позивачем заявлені вимоги щодо нарахування та виплатити грошового забезпечення військовослужбовця за період з 29.01.2020 по 02.04.2021 включно та за період з 02.04.2021 по 04.08.2025 включно.
Отже позовні вимоги в частині з 29.01.2020 по 18.07.2022 подані з додержанням строку звернення до суду.
У свою чергу, грошове забезпечення є щомісячним платежем, отже в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує.
Відтак, з дня отримання грошового забезпечення особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно абзацу другого пункту 1.9. розділу І «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Разом з тим, позивач звернувся із позовом до суду для захисту своїх прав 01.11.2025 (дата направлення позовної заяви через відділення поштового зв'язку) тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду щодо період з 19.07.2022 до 31.07.2025.
Таким чином позовні вимоги в частині з 19.07.2022 по 31.07.2025 подано без додержання вимог, передбачених ч. 2 ст. 233 КЗпП України (поза межами трьох місячного строку).
Будь яких доказів, які вказують на своєчасне звернення до суду або вказують на поважність причин пропуску строку з 19.07.2022 по 31.07.2025 не надано.
З наведеного слідує, що позов в частині позовних вимог з 29.01.2020 до 18.07.2022 та з 01.08.2025 по 04.08.2025 подано із додержанням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та з дотриманням установленого законом строку звернення до суду, а в частині позовних вимог з 19.07.2022 до 31.07.2025, з порушенням встановленого строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період 19.07.2022 до 31.07.2025 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, підлягає поверненню позивачу, через пропуск строку звернення до суду.
Керуючись статтями 123, 169, 256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії повернути в частині позовних вимог:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо не застосування з 19 липня 2022 року по 31 липня 2025 року, при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки за період з 19.07.2022 по 31.07.2025 включно, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2025 роки, підйомну допомогу у 2021 році, за період з 19.07.2022 по 31.07.2025 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива