02 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4756/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 , подану ним до суду в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 01.05.2025 про звільнення з військової служби за станом здоров'я на підставі постанови ВЛК, оформленою Свідоцтвом про хворобу №55 від 28.04.2023. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 розглянути поданий ОСОБА_1 рапорт від 01.05.2025 про звільнення з військової служби за станом здоров'я відповідно до підпункту "б" пункту 3 частини 5 статті 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову служу" та прийняти відповідне рішення.
14.11.2025 рішення суду набрало законної сили.
24.11.2025 позивач, в порядку статті 383 КАС України, звернувся до суду із заявою, у якій просить:
- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України яка міститься в листі за №857/99/ВихЗПІ від 11.11.2025 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №340/4756/25;
- зобов'язати військову частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України належним чином виконати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 340/4756/25 та звільнити мене з військової служби за станом здоров'я.
В обгрунтування поданої заяви зазначає, що нa виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 відповідач надіслав йому на електронну пошту лист, у якому вказав на неможливість прийняття рішення про звільнення з військової служби, оскільки відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.01.2024 №10 старший лейтенант ОСОБА_1 вважається таким, що станом на 10.01.2024 не повернувся до військової частини НОМЕР_2 . Окрім того, до військової частини НОМЕР_1 не надходив оригінал або належним чином завірена копія свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного вважає наведену у листі №857/99/вихЗПІ від 11.11.2025 відмову відповідача прийняти рішення про звільнення його з військової служби на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.10.2025, протиправною.
Також вказує, що не звертався до органів державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення суду від 14.10.2025, оскільки відповідачем добровільно було вжито заходів, спрямованих на його виконання.
Відповідно до наказу голови Кіровоградського окружного адміністративного суду суддя Савонюк М.Я. з 24.11.2025 по 28.11.2025 перебував у щорічній відпустці.
Перевіривши вищевказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України. Так стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
За приписами частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до положень пунктів 7, 8 частини другої статті 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Частинами четвертою та п'ятою статті 383 КАС України установлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень державних виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі №807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі №260/636/19, від 18.12.2020 у справі №200/5793/20-а).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 зазначила, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Вказане свідчить про те, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.
Так, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону №1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
У той же час, у поданій до суду заяві позивач вказує, що не звертався до органів державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення суду від 14.10.2025 у справі №340/4756/25.
Суд наголошує, що механізм застосування статті 383 КАС України можливий тільки за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби. При цьому, суд не може підміняти собою орган виконавчої служби та перебирати на себе їх повноваження.
Отже, позивач звернувся до суду в порядку статті 383 КАС України передчасно, оскільки не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону №1404-VIII, тому його заява не відповідає вимогам пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України.
Поряд з цим, частина п'ята статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №9901/988/18.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог частини першої статті 383 КАС України, а тому, підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 167, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 , подану у порядку статті 383 КАС України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - повернути без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 02 грудня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК