02 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5519/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Приватної виробничої фірми «КЕТМІЯ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
Приватна виробнича фірма «КЕТМІЯ»(далі - позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486) №4352/11-28-09-01-01 від 16.06.2025 про припинення дії ліцензії №11080314202400065, наданої ПВФ "КЕТМІЯ" (ЄДРПОУ 20657771), на право роздрібної торгівлі пальним;
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486) №000073350902 від 12.06.2025 про застосування до ПВФ "КЕТМІЯ" (ЄДРПОУ 20657771) штрафних/фінансових санкцій в сумі 20000 грн., за порушення п. 230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України;
- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486) №55 від 25.07.2025 р. (вих. №55/11-28-13-02-04 від 25.07.2025 р.) про опис майна ПВФ "КЕТМІЯ" (ЄДРПОУ 20657771) у податкову заставу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відповідачем за результатами фактичної перевірки ПВФ "КЕТМІЯ" з питань дотримання вимог законодавства України у сфері обігу підакцизних товарів за адресою здійснення діяльності: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Паркова, буд.17, газова АЗС, встановлено порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), в частині не обладнання акцизного складу витратоміром - лічильником (в кількості 1 шт.) на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі; пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), в частині не проведення через реєстратор розрахункових операцій реалізації 34,12 літрів на загальну суму 1143,02 грн.
Зокрема, у Акті про результати фактичної перевірки №6152/11-28-09-01/20657771 від 16.05.2025 (далі - Акт перевірки) зазначено, що у період з 13.01.2025 по 28.01.2025 підприємством не було повірено паливнороздавальну колонку із серійним номером 200904, у зв'язку з чим акцизний склад (уніфікований номер 1008875) вважається необладнаним витратоміром - лічильником пального. Крім цього, під час зняття фактичних залишків пального на АГЗС, встановлено відмінність залишків пального між Х-звітом та фактичними залишками пального (з урахуванням відносної похибки вимірювання 0,5% для скрапленого газу), що складає перевищення на 34,12 літрів на загальну вартість 1143,02 грн.
У наступному на підставі Акта перевірки були винесені рішення №4352/11-28-09-01-01 від 16.06.2025 про припинення дії ліцензії №11080314202400065 ПВФ "КЕТМІЯ" на право роздрібної торгівлі пальним та податкове повідомлення - рішення №000073350902 від 12.06.2025 щодо нарахування штрафних санкцій ПВФ "КЕТМІЯ" на загальну суму 20000 грн за не проведення у встановлені законом строки повірки акцизного складу.
Вважає спірні рішення відповідача протиправними, оскільки з 13.01.2025 по 28.01.2025 можливість провести повірку витратоміру - лічильника була відсутня з причин неможливості виїзду спеціалізованої організації на об'єкт для проведення перевірки відповідності вимірювальних приладів акцизного складу у зв'язку з постійними повітряними тривогами та введенням графіків аварійного вимкнення постачання електроенергії.
Зазначає, що оскільки сума податкового боргу є неузгодженою, а податкова вимога не вручалася, рішення №55 від 25.07.2025 про опис майна у податкову заставу та Акт №34 опису майна від 28.07.2025 є передчасними.
Також не погоджується з визначенням контролюючим органом ступеня винуватості суб'єкта господарювання.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що у період з 08.05.2025 по 16.05.2025 проведено фактичну перевірку ПВФ «КЕТМІЯ» за адресою здійснення діяльності: Кiровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Підгайці, вул. Паркова, буд. 17, газова АЗС у присутності представника позивача.
Під час перевірки встановлено, що у період з 13.01.2025 по 28.01.2025 паливороздавальна колонка Астра-2-09 (серійний номер 200904) в кількості 1 шт. не була повірена згідно вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, тому акцизний склад (уніфікований номер 1009172) вважається необладнаним витратоміром-лічильником пального (паливороздавальною колонкою Астра-2-09 (серійний номер 200904) в кількості 1 шт.) в період з 13.01.2025 по 28.01.2025.
За результатами розгляду Акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025 №000073350902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20000,00 гривень та рішення від 16.06.2025 №4352/11-28-09-01-01 про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (роздрібну торгівлю пальним).
У зв'язку з виникненням у ПВФ «КЕТМІЯ» 25.06.2025 податкового боргу по сплаті податкових зобов'язань за кодом класифікації доходів бюджету 21081103 (адмiністративні штрафи та iнші санкцiї (надходження коштiв, контроль за справлянням яких закрiплений за ГУ ДПС) в сумі 99999,67 грн, 11.07.2025 сформована податкова вимога Форми «Ю» за № 0008716-1302-1128 з детальним розрахунком суми податкового боргу до податкової вимоги та направлена підприємству через електронний кабінет платника, яка доставлена позивачу 11.07.2025 о 14:19:09.
З урахуванням наявності у підприємства податкового боргу, ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу від 25.07.2025 №55, на підставі якого складений Акт опису майна від 28.07.2025 №34 згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційними номерами 3073108835040 та 2833009235060 із зазначенням суми податкового боргу на дату складання акту опису в розмірі 99999,67 гривень. Вартість майна при складанні акту не визначена у зв'язку з відсутністю відомостей щодо його балансової вартості або вартості згідно наявних даних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи викладене, вважає спірні рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.
Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії зі стягнення податкового боргу за рахунок коштів та продажу майна ПВФ "КЕТМІЯ" внесеного до податкової застави на підставі Рішення №55 від 25.07.2025 (вих. №55/11-28-13-02-04 від 25.07.2025) про опис майна у податкову заставу, до набрання законної сили судового рішення у справі.
Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
13.08.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви Приватної виробничої фірми "КЕТМІЯ" про забезпечення позову відмовлено.
15.08.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.08.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватна виробнича фірма «КЕТМІЯ» зареєстрована як юридична особа 05.10.1994, основним видом економічної діяльності підприємства є (за КВЕД) 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
На підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів та контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області прийнято наказ №671-п від 07.05.2025 про проведення фактичної перевірки ПВФ "КЕТМІЯ" за адресою фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об'єктів, або інших об'єктів власності (зокрема місць зберігання та/або відпуску підакцизних товарів): Кіровоградська обл., Кропивницький район, с. Підгайці, вулиця Паркова, буд. 17, газова АЗС, з 07.05.2025 тривалістю не більше 10 діб за період діяльності з 01.01.2025 по дату завершення перевірки (а.с. 97).
На підставі вказаного наказу та направлень від 07.05.2025 за 1477, №1483 та №1484 (а.с. 98-99) проведено фактичну перевірку ПВФ «КЕТМІЯ» за адресою здійснення діяльності платника податків: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Підгайці, вул. Паркова, буд. 17, газова АЗС.
За результатами складено Акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу підакзцизних товарів №6152/11-28-09-01/20657771 від 16.05.2025 (а.с. 11-13).
Перевіркою встановлено порушення:
- підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, в частині необладнання акцизного складу витратоміром-лічильником (в кількості 1 шт.) на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі;
- пункту 1 статті 3 Закону України від «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, в частині непроведення через реєстратор розрахункових операцій реалізації 34,12 літрів на загальну вартість 1143,02 грн.
Зазначено, що у період з 13.01.2025 по 28.01.2025 паливороздавальна колонка Астра-2-09 (серійний номер 200904) в кількості 1 шт. не була повірена згідно вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, акцизний склад (уніфікований номер 1009172) вважається необладнаним витратоміром-лічильником пального (паливороздавальною колонкою Астра-2-09 (серійний номер 200904) в кількості 1 шт.) у період з 13.01.2025 по 28.01.2025. Також, у ході перевірки під час зняття фактичних залишків пального на АГЗС встановлено відмінність залишків пального згідно Х-звіту та фактичними залишками пального. З урахуванням відносної похибки вимірювання 0,5% для скрапленого газу встановлено: перевищення залишків пального згідно Х-звіту над фактичними залишками пального (резервуар 1) на 34,12 літрів на загальну вартість 1143,02 грн., чим порушено пункт 1 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265-95.
Додатково вказано, що перед початком фактичної перевірки була проведена контрольна розрахункова операція. Зокрема, придбано 5,97 л скрапленого газу за ціною 33,50 грн/л. Загальна вартість придбаного пального склала 200,00 грн., при цьому видано фіскальний чек від 08.05.2025 № 495295034.
Додатки до акта перевірки: фіскальний чек від 08.05.2025 №495285034; Х-звіт № 495285039 від 08.05.2025 на 12 год 48 хв.; акт зняття залишків нафтопродуктів на газовій АЗС; свідоцтво про повірку (сертифікати відповідності) на рівноміри-лічильники та витратоміри-лічильники.
29.05.2025 позивач подав заперечення на Акт перевірки, у яких зазначив, що провести повірку витратоміру - лічильника у період з 13.01.2025 по 28.01.2025 було неможливо з об'єктивних причин за відсутності вини платника податків, оскільки організація, яка здійснювала повірку, не мала можливості виїхати на об'єкт для проведення перевірки на предмет відповідності вимірювальних приладів акцизного складу через постійній повітряні тривоги та введення аварійних графіків відключення електричної енергії. Крім цього, проведення фактичної перевірки не передбачає контролю за нарахуванням і сплатою податків згідно бухгалтерських документів (а.с. 14).
За результатами розгляду заперечень оформлено Висновок №113/11-28-09-02/20657771, згідно якого висновки, викладені в Акті перевірки залишено без змін (а.с. 81).
12.06.2025 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000073350902, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України застосовано до ПВФ "КЕТМІЯ" суму штрафних/фінансових санкцій у розмірі 20000 грн за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України (а.с. 26).
Також, 16.06.2025 прийнято рішення №4352/11-28-09-01-01 про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (роздрібну торгівлю пальним) у зв'язку із встановленням факту необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (крім випадків, встановлених абзацом дванадцятим підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, про що у встановленому порядку повідомлено податковий орган), встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки (п. 14 ч. 2 ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювания виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біостанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817-ІХ) (а.с. 27).
Судом також встановлено, що 11.07.2025 №0008716-1302-1128 ГУ ДПС у Кіровоградській області сформовано та направлено позивачу у його електронний кабінет податкову вимогу форми «Ю» на суму 99999,67 грн, яка ним отримана 11.07.2025 (а.с. 92).
25.07.2025 заступником начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області Сергієм Колотухою прийнято рішення №55 про опис майна ПВФ "КЕТМІЯ" у податкову заставу (а.с. 33).
28.07.2025 податковим керуючим на підставі рішення №55 від 25.07.2025 проведено опис наступного майна позивача: закінчений будівництвом об'єкт, будівля загальною площею 6,5 кв.м, за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Автолюбителів, буд. 1-Б; закінчений будівництвом об'єкт, виробничий будинок загальною площею 6,5 кв.м. Опис: Автозаправний пункт: А - операторська; 1 - модуль СВГ; Б - убиральня, за адресою: Кіровоградська обл., Новоукраїнський р., м. Помічна, вулиця Січових Стрільців, будинок 1 (а.с. 28).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав 437104752 від 28.07.2025 державним реєстратором Департамент надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради 28.07.2025 прийнято рішення 80102690 про державну реєстрацію податкової застави на належну ПВФ "КЕТМІЯ" будівлю за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вулиця Автолюбителів, будинок 1-Б (а.с. 29).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно із підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Отже, наведена норма дозволяє проведення фактичної перевірки на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Пунктом 80.7 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
За правилом пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Судом встановлено, що в наказі про проведення фактичної перевірки №671-п від 07.05.2025 вказано, що перевірка проводиться з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів та контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон №3817-IX.
Відповідно до частини 1 статті 72 Закону №3817-IX контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи ліцензування та інші органи в межах компетенції, визначеної законом. Контроль за дотриманням вимог щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв дистилятів, малих виробництв пива здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 затверджено Положення про Державну податкову службу України, яким установлено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом та обігом; здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом та обігом (пп. 27 п. 4).
За такого правового регулювання, суд вважає, що відповідач при здійсненні визначених законодавством функцій у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального правомірно провів спірну фактичну перевірку позивача, відповідно до приписів підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, позаяк норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 72 Закону №3817-IX покладені на відповідача.
Відтак у вказаному наказі наявний мінімально достатній обсяг інформації щодо підстави для проведення перевірки позивача.
Матеріалами справи також підтверджено, що копію наказу №671-п від 07.05.2025 та направлень від 07.05.2025 за №1477, №1483 та №1484 на проведення фактичної перевірки ПВФ "КЕТМІЯ" за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький район, с. Підгайці, вулиця Паркова, буд. 17, газова АЗС вручено представнику позивача (начальнику дільниці) Святокуш С.А. 08.05.2025 о 12 год. 45 хв., що засвідчено його підписом.
Перевірка була проведена в межах строку, визначеного в наказі, та завершена 16.05.2025.
Акт перевірки було вручено директору ПВФ "КЕТМІЯ" Шевченко О.В. 16.05.2025, що підтверджується її особистим підписом.
29.05.2025 позивач подав заперечення на Акт перевірки, які були розглянуті. Про результати такого розгляду також повідомлено представнику позивача.
Тобто, контролюючим органом було дотримано вимоги ПК України, які регламентують порядок проведення фактичної перевірки.
Стосовно виявлених під час проведення фактичної перевірки порушень, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України ).
Відповідно до 230.1.2. акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Згідно міжповірочних інтервалів законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за № 1417/29547) для рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі інтервал повірки складає 2 роки, для ПРК, які виконують функції витратомірів-лічильників - 1 рік.
Актом перевірки встановлено та позивачем не заперечується, що ПВФ «КЕТМІЯ» зареєстровано за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Підгайці, вулиця Паркова, буд. 17, акцизний склад з уніфікованим номером 1009172, на якому встановлено та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, витратомір Астра-2-09, серійний номер 200904 із датами повірки 12.01.2024, 29.01.2025. Тобто період з 13.01.2025 по 28.01.2025 паливороздавальна колонка Астра-2-09 (серійний номер 200904, яка виконує функцію витратоміра) не була повірена.
Відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах встановлена статтею 128-1 ПК України.
Згідно із пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.
При вирішенні цього спору слід враховувати, що положеннями пунктів 12 та 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України встановлено строки для виконання обов'язку платником податку для облаштування акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі та реєстрації таких в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також передбачено дату, з якої до таких платників застосовуються норми пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України.
У свою чергу, відповідальності за недотримання відповідного строку (не пізніше 1 січня 2020 року), тобто за несвоєчасне обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та їх реєстрацію у Єдиному державному реєстрі, нормами ПК України не передбачено.
Складом правопорушення, визначеного пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
У постанові від 19.01.2023 у справі №580/9246/21 Верховний Суд сформував правову позицію, яка зводиться до того, що застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, як передбачено диспозицією вказаної норми. Порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (передбачених підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України), якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України.
Як установлено судом й підтверджується матеріалами справи у ході перевірки податковим органом встановлено наявність на акцизному складі позивача витратоміра-лічильника Астра-2-09, серійний номер 200904 із датою повірки 29.01.2025.
Ураховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про безпідставність притягнення позивача до відповідальності передбаченої пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України, оскільки на момент фактичної перевірки обладнання було встановлено та зареєстровано.
Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 420/20864/23.
З огляду на викладене, враховуючи дослідженні докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку що податкове повідомлення - рішення Головного управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області №000073350902 від 12.06.2025 про застосування до ПВФ "КЕТМІЯ" штрафних/фінансових санкцій в сумі 20000,00 грн, за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно протиправності рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №4352/11-28-09-01-01 від 16.06.2025 про припинення дії ліцензії №11080314202400065, наданої ПВФ "КЕТМІЯ" на право роздрібної торгівлі пальним, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України регулює Закон України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біостанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817-ІХ).
У статті 1 Закону №3817-ІХ надано значення, зокрема таких термінів:
ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності;
роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден;
єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб'єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі наданих ліцензій
Відповідно до частини 5 статті 35 Закону №3817-ІХ відомості Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального можуть змінюватися/виключатися органом ліцензування:
1) за результатами розгляду заяви ліцензіата про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального;
2) за результатами прийнятого рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності з підстав, визначених частиною другою статті 46 цього Закону;
3) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно із частиною 6 статті 41 Закону №3817-ІХ ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Пунктом 14 частини 2 статті 46 Закону №3817-ІХ встановлено, що підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є факт необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (крім випадків, встановлених абзацом дванадцятим підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, про що у встановленому порядку повідомлено податковий орган), встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки.
Зі змісту спірного рішення №4352/11-28-09-01-01 від 16.06.2025 вбачається, що підставою для його прийняття було встановлення під час перевірки позивача факту необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (крім випадків, встановлених абзацом дванадцятим підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, про що у встановленому порядку повідомлено податковий орган), встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки.
Разом з тим, судом встановлено, що на час проведення перевірки податковим органом на акцизному складі позивача був наявний витратомір-лічильник у кількості 1 шт. із позитивним результатом повірки.
Вказані обставини не заперечуються відповідачем, адже в Акті перевірки зазначено, що згідно довідки розпорядника акцизного складу, розташовані на ньому резервуари та рівнеміри ПВФ "КЕТМІЯ" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарах, в тому числі в резервуарі 1009172 встановлено витратомір Астра-2-09, серійний номер 200904.
Вказаний витратомір має позитивний результат повірки від 29.01.2025.
Таким чином, ПВФ "КЕТМІЯ" здійснюється використання витратоміра з дотриманням вимог статті 230 ПК України, а саме резервуари фактично обладнані витратоміром, який зареєстрований в Єдиному реєстрі та має позитивний результат повірки.
Відтак, суд відхиляє доводи представника відповідача про правомірність спірного рішення з посиланням на порушення позивачем підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України щодо необладнання витратоміром на введених в експлуатацію резервуарах акцизного складу.
Щодо рішення відповідача №55 від 25.07.2025 про опис майна ПВФ "КЕТМІЯ" у податкову заставу, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).
Згідно з пункту 89.1.2. статті 89 ПК України право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пункт 58.2 статті 58 ПК України).
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, у платника податку виникає безумовний обов'язок зі сплати грошового зобов'язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов'язання у встановлений законом строк набуває статусу податкового боргу.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
З аналізу вказаних положень ПК України вбачається, що якщо платник податку не розпочав протягом 10 робочих днів що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення процедуру оскарження рішення, то рішення вважається узгодженим.
Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727, затверджено Порядок застосування податкової застави податковими органами (далі - порядок №586).
Пунктами 1 та 2 Розділу ІІ порядку №586 передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).
Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу IV Порядку №586 контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна.
Така реєстрація здійснюється щодо нерухомого майна - відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141, постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та наказу Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року №3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 листопада 2016 року за №1504/29634.
Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому статтею 93 глави 9 розділу II Кодексу.
Згідно з підпунктом 93.1.4 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання.
За правилами підпункту 93.2 статті 93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач на обгрунтування протиправності рішення №55 від 25.07.2025 про опис майна ПВФ "КЕТМІЯ" у податкову заставу, посилається на ненаправлення йому податкової вимоги та неузгодженість податкового боргу у зв'язку з триваючою процедурою оскарження податкових повідомлень - рішень, якими було визначено податкове зобов'язання ПВФ "КЕТМІЯ" в сумі 99999,67 грн.
Разом з тим, такі доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, адже судом встановлено, що 11.07.2025 №0008716-1302-1128 ГУ ДПС у Кіровоградській області сформовано та направлено позивачу у його електронний кабінет податкову вимогу форми «Ю» на суму 99999,67 грн, яка ним отримана 11.07.2025.
Докази оскарження вказаної податкової вимоги у матеріалах справи відсутні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові від 27.10.2022 у справі №240/9395/20 Верховний Суд дійшов такого висновку:
"Аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 ПК України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов'язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов'язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу II ПК України.
Отже, виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов'язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги.
Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону.
Проте обов'язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу.
Якщо ж таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції по вжиттю заходів з погашення податкового боргу, то воно в подальшому не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження".
Судом встановлено, що спірне рішення про опис майна в податкову заставу прийняте на підставі наявності в інтегрованій картці платника податку податкового боргу у розмірі 99999,67 грн, який виник на підставі сформованих та направлених позивачу податкових повідомлень-рішень вiд 11.06.2025 та від 12.06.2025.
Тобто, опис майна позивача у податкову заставу здійснено з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків по сплаті податкового боргу, що виник також з інших підстав, ніж спірне податкове повідомлення-рішення №000073350902 від 12.06.2025.
При цьому, у межах даної справи позивач оскаржує лише податкове повідомлення-рішенням, яким застосовано до позивача штрафні/фінансові санкції в сумі 20000,00 грн. Правомірність інших податкових повідомлень-рішень не належить до предмету розгляду у даній справі, тому суд не може надати оцінку законності їх прийняття, направлення та вручення. Відомості щодо їх подальшого оскарження у матеріалах справи також відсутні.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.
Обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 статті 77 КАС України обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.
З врахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що прийняття відповідачем спірного рішення про опис майна у податкову заставу здійснено ГУ ДПС у Кіровоградській області у межах повноважень та на підставі закону, тому підстави для його скасування відсутні.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність винесених податкового повідомлення - рішення №000073350902 від 12.06.2025 та рішення №4352/11-28-09-01-01 від 16.06.2025, у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 4844,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов Приватної виробничої фірми «КЕТМІЯ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області №000073350902 від 12.06.2025 про застосування до Приватної виробничої фірми "КЕТМІЯ" штрафних/фінансових санкцій в сумі 20000,00 грн
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області №4352/11-28-09-01-01 від 16.06.2025 про припинення дії ліцензії №11080314202400065 Приватної виробничої фірми "КЕТМІЯ" на право роздрібної торгівлі пальним.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, вулиця Велика Перспективна, 55, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь Приватної виробничої фірми «КЕТМІЯ» (код ЄДРПОУ 20657771, вулиця Виставкова Перша, будинок 1, смт Нове, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014) судовий збір у сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Приватна виробнича фірма «КЕТМІЯ» (код ЄДРПОУ 20657771, вулиця Виставкова Перша, будинок 1, смт Нове, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014).
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК