01 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2215/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., розглянувши у письмовому проваджені заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1
до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (адреса: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року позов задоволено частково. Зокрема:
- Визнано протиправним та скасовано наказ НОМЕР_4 окремого розвідувального батальйону (по особовому складу) від 15.02.2023 № 5-РС про зарахування у розпорядження командира НОМЕР_4 окремого розвідувального батальйону з 15 лютого 2023 року солдата ОСОБА_1 , заступника командира 5 групи спеціальної розвідки роти спеціальної розвідки, як такий що суперечить чинному законодавству.
- Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100 000.00 в місяць за час перебування у відпустці за станом здоров'я за рішенням військово-лікарської комісії після отримання тяжкого поранення, пов'язаного с захистом Батьківщини з 27.02.2023 по 24.03.2023 в сумі 76598,49 грн ( з урахуванням стягнутих податків);
- Стягнуто з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду за час перебування у відпустці за станом здоров'я за рішенням військово- лікарської комісії після отримання тяжкого поранення за рішенням військово- лікарської комісії після отримання тяжкого поранення, пов'язаного с захистом Батьківщини 27.02.2023 по 24.03.2023 року в сумі 76 598,49 грн ( з урахуванням стягнутих податків).
- Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди із розрахунку 100 000.00 в місяць в сумі 47064.52 грн ( з урахуванням стягнутих податків), яка нарахована наказом № 235 від 05.09.2023.
- Стягнуто з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду із розрахунку 100 000.00 в місяць в сумі 47064.52 грн ( з урахуванням стягнутих податків), яка нарахована наказом № 235 від 05.09.2023.
- Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди із розрахунку 100 000.00 в місяць за 16 днів перебування на стаціонарному лікуванні в Хірургічному відділенні №2 (отоларингологічні ліжка) з 12.09.23 по 27.09.23 в КНП «КОЛ КОР» після отримання тяжкого поранення, пов'язаного с захистом Батьківщини в сумі 52533.28 (з урахуванням стягнутих податків).
- Стягнуто з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду із розрахунку 100000.00 в місяць за 16 днів перебування на стаціонарному лікуванні в Хірургічному відділенні №2 (отоларингологічні ліжка) з 12.09.23 по 27.09.23 в КНП «КОЛ КОР» після отримання тяжкого поранення, пов'язаного с захистом Батьківщини в сумі 52533.28 грн (з урахуванням стягнутих податків).
- Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача з 05.10.2022 по 20.05.2023, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
- Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 67 днів (шістдесят сім) днів за 2022-2024 роки , грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, тривалістю 14 днів та грошової допомоги на оздоровлення із грошового забезпечення за останньою займаною посадою, і з врахуванням перерахованого щомісячного грошового забезпечення, та з урахуванням виплачених сум.
- Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 , після проведення перерахунків грошового забезпечення ОСОБА_1 , підготувати та подати до Пенсійного органу (в якому перебуває на обліку позивач) оновлені грошовий атестат, довідку (Додаток 8) про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та довідку (Додаток №1) про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для перерахунку пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 22 квітня 2025 року після перегляду Третім апеляційним адміністративним судом.
25 серпня 2025 року позивачеві видані 7 виконавчих листів у справі.
21 листопада 2025 року представник позивача через систему "Електронний суд" скерувала до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України.
Заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 340/2215/24 від 24.12.2024 р. та зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справі № 340/2215/24 від 24 грудня 2024 року, протягом 7 робочих днів з моменту постановлення ухвали.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю з огляду на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 КАС України).
Суд зауважує, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Разом з тим, звертаючись до суду з питання встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести вагомі аргументи в обґрунтування необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача ухилитись (ухилятись) від виконання.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов'язків та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Звертаючись до порушеного заявником питання про встановлення судового контролю в частині виконання рішення суду про стягнення на користь позивача сум грошових коштів, суд наголошує, що порядок стягнення таких коштів регулюється положеннями статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № № 4901-VI (далі -Закон № 4901-VI) з урахуванням положень статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ " (далі - Закон № 1404-VІІІ), оскільки боржником у справі є державний орган.
Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 1404-VІІІ рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів та бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Пунктом 3 Порядку № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій)).
Пунктом 6 Порядку № 845 визначено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає до органу Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунку (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвища, імені, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення;
- оригінал виконавчого документа;
- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції, тощо) який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Таким чином, судові рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються органами Казначейства .
Отже, виконання рішення суду в цій справі у частині стягнення коштів не залежить від самого відповідача-боржника.
За твердженням заявника, наразі виконавчі листи про стягнення про стягнення на користь позивача 52533 грн.28 коп, 76598 грн. 00 коп., 6000 грн. 00 коп. та 47064 грн. 52 коп. передані на виконання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Києва. Інформація про хід виконання відсутня.
Воднораз, суд зауважує, що Державна казначейська служба України не є стороною чи учасником адміністративної справи №340/2215/24, а за приписами частини першої статті 382 КАС України, суд може зобов'язати лише суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, зважаючи на приписи частини першої статті 382 КАС України, у суду відсутні правові підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт щодо виконання судового рішення в частині, виконання якої покладене на органи ДКС України.
Щодо іншої (зобов?язальної) частини рішення, суд звертає увагу, що обов'язковість судового рішення забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Так, 2 жовтня 2025 року державним виконавцем Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Козельською Діаною Олександрівною були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № 79230133, №79230944, № 79231454.
При цьому заявником не надано доказів того, що станом на час із заявою про встановлення судового контролю вичерпано заходи виконання судового рішення, визначені Законом України "Про виконавче провадження" .
Оскільки завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є саме виконавче провадження, яке здійснюється органами державної виконавчої служби, підстав для встановлення судового контролю наразі немає.
Підсумовуючи наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній адміністративній справі.
Керуючись статтями 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/2215/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду упродовж п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК