про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
02 грудня 2025 року м. Київ № 320/32918/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Національної служби здоров'я України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області щодо прийняття рішення про припинення дії декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, укладеної між пацієнтом ОСОБА_1 та сімейним лікарем КНП «ЦПМСД» Великодимерської селищної ради Даценко М.Й.;
- зобов'язати Національну службу здоров'я України внести зміни до Реєстру декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, в електронній системі охорони здоров'я шляхом поновлення дії декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, укладеної між пацієнтом ОСОБА_1 та сімейним лікарем КНП «ЦПМСД» Великодимерської селищної ради ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктами 1-2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 7 КАС).
За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, встановленими статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивачем зазначено у позовній заяві відповідачів: Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Національна служба здоров'я України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" від 19.10.2017 №2168-VIII надавачі медичних послуг - заклади охорони здоров'я усіх форм власності та фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів.
За приписами ч. 1-3 статті 9 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" у разі потреби у медичних послугах та лікарських засобах за програмою медичних гарантій пацієнт (його законний представник) звертається до надавача медичних послуг у порядку, встановленому законодавством; пацієнт (його законний представник) реалізує своє право на вибір лікаря шляхом подання надавачу медичних послуг декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Надавачам медичних послуг забороняється відмовляти у прийнятті декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та веденні пацієнта, зокрема, на підставі наявності у пацієнта хронічного захворювання, його віку, статі, соціального статусу, матеріального становища, зареєстрованого місця проживання тощо, крім випадків, передбачених законодавством; у разі неможливості обрання лікаря пацієнт має право звернутися до Уповноваженого органу або його територіальних органів за роз'ясненнями стосовно надавачів медичних послуг, пов'язаних з наданням первинної медичної допомоги, та забезпеченням пацієнту можливості реалізувати його право на вибір лікаря.
На думку суду, Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області не є суб'єктом владних уповноважень у спірних відносинах, оскільки не здійснює в спірних відносинах владно-управлінські функції та діяло як надавач послуг - заклад охорони здоров'я - суб'єкт господарювання.
Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує рішення КНП «ЦПМСД» Великодимерської селищної ради про припинення дії декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, укладеної між позивачем та сімейним лікарем КНП «ЦПМСД» Великодимерської селищної ради ОСОБА_2 .
Відповідно до глави 21 Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи Цивільного кодексу України регламентовано право на медичну допомогу.
Так, згідно з статтею 284 ЦК України фізична особа має право на надання їй медичної допомоги; фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років і яка звернулася за наданням їй медичної допомоги, має право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій; надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою.
Отже, позивач звернувся до суду за захистом своїх особистих немайнових прав щодо права на медичну допомогу.
Відповідно до частин 1, 6 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Враховуючи аналіз зазначених норм КАС України, суд зазначає, що визначений позивачем відповідач КНП «ЦПМСД» Великодимерської селищної ради не є суб'єктом владних повноважень, позаяк не здійснює у спірних відносинах владні управлінські функції та не надає адміністративні послуги, а діє як суб'єкт господарювання, тому заявлені вимоги до цього відповідача не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи їхніх посадових осіб, тобто між даними особами не існує публічно-правового спору, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства, а такий спір вирішується місцевими загальними судам в порядку цивільного.
Частиною 6 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки заявлений позов до КНП «ЦПМСД» Великодимерської селищної ради не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, то відповідно до частини 6 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження вимог до КНП «ЦПМСД» Великодимерської селищної ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд приходить до висновку, що попри участь у даному спорі суб'єкта владних повноважень, цей спір не є публічно-правовим та зважаючи на суб'єктний склад і характер спірних правовідносин, справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 №810/2774/18.
Отже, даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, позивачу слід відмовити у відкритті провадження.
Керуючись ст. ст. 4,170, 171 КАС України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом гр. ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Національної служби здоров'я України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лапій С.М.