02 грудня 2025 року Київ справа №320/14519/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на заяву позивача від 28.02.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати відповідача розглянути заяви позивача від 19.01.2024 та 28.02.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та надати відповідь.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції на час виникнення спірних відносин), відповідно до якої не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати. Наголосив, що двічі звертався до відповідача із заявами про надання відстрочки на цій підставі, до яких додавав підтверджуючі документи, однак такі заяви залишені без реагування, відповіді на них не отримав.
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Донцю В.А.
Ухвалою суду від 22.04.2024 (суддя Донець В.А.) відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Скрипку І.М.
Ухвалою суду від 10.03.2025 справу прийнято до провадження суддею Скрипкою І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач відзив на позовну заяву не подавав, витребовуваних судом пояснень не направив.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як видно зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.06.1980, позивач є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_2 є пенсіонеркою та інвалідом ІІ групи (безтерміново), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.04.2023 та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 24.02.2023 №660282.
Крім того, до матеріалів справи додано Форму «Індивідуальна програма реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями» №211 від 28.02.2023 ОСОБА_2
19.01.2024 позивач звернувся до Бучанського ТЦК із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з перебуванням матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є інвалідом ІІ групи з ураженням опорно-рухового апарату зі встановленим строком - безтерміново з 24.02.2023, на повному утриманні позивача та відсутності інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати ОСОБА_2 . До заяви додав копії свого паспорта та паспорта ОСОБА_2 , індивідуального податкового номера, свідоцтва про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00042530496 від 30.11.2023, довідки від ТОВ «ВОГНІ ГЕСТІЇ» № 15/01/2024-1 від 15.01.2024 про працевлаштування ОСОБА_1 , свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 26.03.1984, пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 24.02.2023 №660282, індивідуальної програми реабілітації інваліда № 211 від 28.02.2023
Заяву і документи направлено відповідачу за допомогою Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за трекінгом № 0315080837217.
Згідно роздруківки даних онлайн сервісу відстеження відправок з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошти», відправлення за номером 0315080837217 отримано відповідачем 22.01.2024.
28.02.2024, як стверджує позивач, не отримавши відповіді на названу заяву, повторно звернувся із заявою до відповідача з проханням оформити відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати відповідний документ. До заяви додав завірені копії вищевказаних документів згідно переліку.
Повторну заяву і документи направлено відповідачу за допомогою Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за трекінгом № 0315081065358.
Як видно із роздруківки даних онлайн сервісу відстеження відправок з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошти», відправлення за номером 0315081065358 було отримано відповідачем 04.03.2024.
Як стверджує позивач, що не заперечується Бучанським ТЦК, відповіді на такі заяви надано не було, рішення за результатами їх розгляду - не прийняті.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За положеннями статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон №2232-XII).
Як закріплено у статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За визначенням у частині першій статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За змістом частини шостої цієї ж статті передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на час розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон №3543-XII) визначені правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Як закріплено у статті 1 Закону №3543-XII, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації закріплені у статті 23 Закону №3543-XII.
За змістом абзацу одинадцятого частини першої статті 23 №3543-XII (у редакції на час звернення позивача із відповідними заявами) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
За правилами частини сьомої цієї ж статті перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
За нормами пункту 11 частини першої статті 23 Закону №3543-XII у редакції, яка чинна на час розгляду справи, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
За визначенням у пункті 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
За нормами пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
У відповідності до пункту 11 Положення №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
За приписами частини п'ятої статті 22 Закону №3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Згідно з вимогами абзацу другого пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (Порядок №1487), персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За правилами пункту 19 Порядку №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд звертає увагу, що у подальшому (після звернення позивача до відповідача із відповідними заявами) Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 16.05.2024 №560, якою затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок №560).
За нормами пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
На підставі з'ясованих у справі обставин і наведених правових норм, суд приходить до таких висновків.
Суд наголошує, що саме до повноважень районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки належить обов'язок прийняття рішення про відстрочку від призову (позитивне або відмова).
У спірному випадку відповідач на заяви позивача від 19.01.2024 та 28.02.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів, відповіді по суті не надав, відповідного рішення за результатами розгляду позивачу не було надано.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. Разом із тим, фактично у цій ситуації ІНФОРМАЦІЯ_6 саме утримався від прийняття рішення, не надав доказів розгляду заяв позивача про надання відстрочки із прийняттям рішення по суті.
У той же час, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При цьому, прийнятий у подальшому порядок розгляду відповідних заяв саме комісією при ТЦК та СП, головою якої є начальник такого ТЦК та СП, не звільняє відповідача від виконання відповідного обов'язку по розгляду.
Також суд зазначає, що Порядок №1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів. При цьому, обов'язок «особисто повідомити» та «особисто прибути» не є тотожнім у спірних відносинах.
За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного суду України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Однак поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає перерахованим вище критеріям та порушує право позивача на розгляд заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняття відповідачем рішення по суті заяви.
За правилами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У зв'язку із цим, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог і констатує необхідність визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяв позивача від 19.01.2024 та 28.02.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також зобов'язання відповідача розглянути заяви від 19.01.2024 та 28.02.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу і прийняти рішення за результатами їх розгляду.
Суд звертає увагу, що відповідні заяви повинні бути розглянуті у відповідності до чинного на час їх подання законодавства.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
За нормами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211, 20 грн, тож із урахуванням задоволення позовних вимог, зазначена сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 від 19.01.2024 та 28.02.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути заяви ОСОБА_1 від 19.01.2024 та 28.02.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації і прийняти рішення за результатами їх розгляду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.