28 листопада 2025 року м. Київ справа №640/12298/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського Андрія Миколайовича щодо розгляду скарги стягувача у виконавчому провадженні № 60966743 ОСОБА_1 від 14 квітня 2021 року, зареєстрованої в автоматизованій системі виконавчого провадження 14 квітня 2021 року за вхідним реєстраційним номером 10698;
зобов'язати начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянути скаргу стягувача у виконавчому провадженні № 60966743 ОСОБА_1 від 14 квітня 2021 року, зареєстрованої в автоматизованій системі виконавчого провадження 14 квітня 2021 року за вхідним реєстраційним номером 10698, у порядку, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5;
визнати протиправною бездіяльність начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського Андрія Миколайовича, який в порушення положень частини 4 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 4 розділу ІХ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року № 2432/5, не виготовив за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження № 60966743 за скаргою ОСОБА_1 від 14 квітня 2021 року, зареєстрованої в автоматизованій системі виконавчого провадження 14 квітня 2021 року за вхідним реєстраційним номером 10698;
зобов'язати начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виготовити за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження постанову про результати законності виконавчого провадження № 60966743 за скаргою ОСОБА_1 від 14 квітня 2021 року, зареєстрованої в автоматизованій системі виконавчого провадження 14.04.2021 року за вхідним реєстраційним номером 10698.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2021 позовну заяву прийнято до провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Відповідно до положень абзаців другого - четвертого пункту 2 розділу II Закону N 2825-IX, в редакції Закону № 3863-IX від 16.07.2024, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України Про судоустрій і статус суддів, Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року N 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок N 399), відповідно до пункту 4 якого на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями.
Згідно з розміщеним на офіційному вебпорталі "Судової влади України" (www.court.gov.ua) Переліком нерозглянутих справ ОАСК, що підлягають передачі, справу №640/12298/21 розподілено Запорізькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 справу за підсудністю передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 справу прийнято до провадження та ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача у виконавчому провадженні № 60966743.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №60966743, відкрите з виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 24.02.2017 у справі №826/9758/16, яким зобов'язано Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» повторно розглянути запит про інформацію ОСОБА_1 від 23.12.2015, що передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Позивачем 14.04.2021 на електронну адресу відповідача направлено скаргу у ВП №60966743 на рішення старшого державного виконавця Кашицької А.Ю. від 02.04.2021 про закінчення виконавчого провадження, а також на дії та бездіяльність.
Позивач стверджує, що відповідачем отримано подану скаргу та зареєстровано її за вх. №10698, однак станом на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом (05.05.2021) подана ним скарга відповідачем не розглянута.
Позивач, вважаючи оскаржувану бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі Закон №1404).
Так, ст. 1 даного Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 3 Закону завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Статтею 4 цього Закону визначено принципи діяльності органів державної виконавчої служби. Частиною другої зазначеної статті передбачено, що державний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
Згідно частини другої статті 7 Закону державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом. Державні виконавці органів державної виконавчої служби є державними службовцями.
Статтею 8 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов'язаний забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки.
Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Так, частина третя даної статті передбачає, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 14.04.2021 на електронну адресу відповідача направив скаргу у ВП №60966743 на рішення старшого державного виконавця Кашицької А.Ю. від 02.04.2021 про закінчення виконавчого провадження, а також на дії та бездіяльність, яка була зареєстрована відповідачем за вх. №10698.
Разом з тим, Чернишовим С.В. до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) була подана скарга від 01.04.2021 в якій скаржник просить надати доручення начальнику Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевському А.М. провести дії щодо відновлення виконавчого провадження №60966743 відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою №15 від 02.04.2021 про витребування матеріалів виконавчого провадження постановлено здійснити перевірку законності матеріалів виконавчого провадження ВП №60966743.
Постановою №15 від 15.04.2021 про результати перевірки законності виконавчого провадження, винесеної заступником начальника Центрального міжрегіонального управління - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Сувало М.С., визнано дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кашицької А.Ю. при виконанні виконавчого провадження №60966743 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва №8269758/16 від 24.02.2017 про зобов'язання комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 23.12.2015, що передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації», такими, що вчинені з порушенням вимог статті 41 Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто, ОСОБА_1 були подані скарги до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та до відділу з аналогічними вимогами, а саме: зобов'язання відновити виконавче провадження ВП №60966743.
За результатами розгляду скарги від 14.04.2021, оскільки дії старшого державного виконавця Кашицької А.Ю. були визнані такими, що здійснені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», при перевірці законності матеріалів виконавчого провадження Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві на адресу ОСОБА_1 за вихідним номером 36510 від 23.04.2021 була направлена відповідь.
Перевірка законності матеріалів виконавчого провадження ВП №60966743 проводилась Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві у період з 05.04.2021 по 15.04.2021.
Таким чином, при подачі скарги до відділу 14.04.2021 ОСОБА_1 було відомо про те, що скарга з аналогічними вимогами вже розглядається.
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено термін розгляду скарги, а саме - звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Таким чином, при розгляді скарги від 14.04.2021 начальником відділу Василевським А.М. було встановлено, що питання про порушення ОСОБА_2 вимог Закону України «Про виконавче провадження» вже вирішено та додаткового розгляду не потребує, про що скаржника було повідомлено у відповіді на скаргу вих. №36510 від 23.04.2021.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.