02 грудня 2025 року № 320/40657/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Київської Митрополії Української Православної Церкви до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті про визнання протиправними та скасування наказів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Київська Митрополія Української Православної Церкви з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 16.06.2025 № Н-70/11 «Про проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості Київської Митрополії Української Православної Церкви з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 08.07.2025 № Н-101/11 «Про виявлення ознак афілійованості Київської Митрополії Української Православної Церкви».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2025, залишеною без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025, відмовлено у задоволенні заяви представника Київської Митрополії Української Православної Церкви про забезпечення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні.
До суду надійшло від представника позивача клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у Державної служби України з етнополітики та свободи совісті:
- результати розгляду клопотання про відвід посадової особи адміністративного органу Войналовича Віктора Анатолійовича (вих. № 2025/06/27-1 від 27.06.2025);
- результати розгляду клопотання про відвід посадової особи адміністративного органу Горшкова Вячеслава Вікторовича (вих. № 2025/07/01-1 від 01.07.2025);
- результати розгляду клопотання про відвід посадової особи адміністративного органу Єленського Віктора Євгеновича (вих. № 2025/07/02-1 від 02.07.2025);
- результати розгляду запиту на ознайомлення із матеріалами адміністративного провадження (вих. №2025/07/02-1 від 02.07.2025);
- результати розгляду запиту на отримання роз'яснень щодо порядку здійснення адміністративного провадження, а також щодо змісту свої прав та обов'язків у межах адміністративного провадження (вих. № 2025/07/01-2 від 01.07.2025);
- результати розгляду заяви про зупинення адміністративного провадження (вих. № 2025/07/02-3 від 02.07.2025);
- докази інформування заявника про результати розгляду заяв та клопотань.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.
Необхідність витребування доказів мотивована повним та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Так, за приписами ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Частиною 4 ст. 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
У відповідності до ч. 1-3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Питання щодо витребування у Державної служби України з етнополітики та свободи совісті було ініційоване позивачем вже після звернення до суду, а саме 27.10.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Разом з клопотанням про витребування доказів представником позивача подано клопотання про поновлення процесуального строку на звернення з таким клопотанням.
Як слідує з матеріалів клопотання, причиною неможливості своєчасно подати клопотання про витребування доказів судом став лист ДЕСС № 6397/04-99/25 від 02.10.2025, яким повідомлено, що листом ДЕСС № 4424/04-01-99/25 від 15.07.2025 надано вичерпну відповідь.
Оскільки матеріали справи містять докази отримання листа-відповіді ДЕСС № 4424/04-01-99/25 від 15.07.2025 на адвокатський запит вих. № 2025/07/09-1 від 09.07.2025 щодо витребування зазначених документів, тому суд не не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.
Суд зазначає, процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява N 19164/04, п. 47).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
З огляду на те, що клопотання про витребування доказів подана представником позивача поза межами встановленого строку, що не відповідає вимогам частини другої статті 79 КАС України, таке клопотання підлягає поверненню заявнику без розгляду.
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про зміну підстав позову.
Розглянувши заяву про зміну підстав позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною восьмою статті 47 КАС України встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною другою цієї статті встановлено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною третьою цієї статті підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, право позивача на подання заяви про зміну підстав позову у цій справі обмежено 30 днями з моменту відкриття провадження у справі.
Відповідно до положень статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як зазначено вище, провадження у справі відкрито 18.08.2025, внаслідок чого позивач мав право на подання заяви про зміну підстав позову у період з 18.08.2025 по 19.09.2025 включно.
У той же час, заява про зміну підстав позову була подана представником позивачем до суду 19.11.2025, тобто з пропуском 30-денного строку.
Відповідно до частини другої статті 204 КАС України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Враховуючи подання позивачем заяви про зміну підстав позову з порушенням процесуальних строків, така заява має бути залишена без розгляду.
Представник позивача звернувся до суду з клопотаннями про зупинення провадження в даній адміністративній справі до набрання законної сили рішеннями Київського окружного адміністративного суду у справах № 320/31780/25, № 320/26027/23, № 320/31071/23 та рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду № 990/338/23.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що до Київського окружного адміністративного суду звернулася Київська митрополія Української Православної Церкви із позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить суд визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 09.05.2025 №543 "Про затвердження Порядку проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена" (справа № 320/31780/25).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Так, оскаржувані накази Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 16.06.2025 № Н-70/11 та від 08.07.2025 № Н-101/11 видано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.05.2025 №543 "Про затвердження Порядку проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена".
Як слідує із даних автоматизованої системи КП «Діловодство спеціалізованого суду», до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява До Київського окружного адміністративного суду звернулась Київська Митрополія Української Православної Церкви з позовом до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Міністерства культури України Єленського Віктора Євгеновича, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті по нерозгляду та невідображенню у Висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв'язку з Московським патріархатом заявленого уповноваженим представником Київської Митрополії Української Православної Церкви відводу експертам Експертної групи із забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви викладеного у заяві від 10.01.2023 №0029 та зобов'язати розглянути зазначений відвід;
- визнати нечинним Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв'язку з Московським патріархатом, затверджений Наказом від 27.01.2023 №Н-8/11;
- визнати протиправними дії голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктора Єленського 27.01.2023 по затвердженню висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв'язку з Московським патріархатом;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27.01.2023 №Н-8/11 (адміністративна справа 320/26027/23).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 відкрито апеляційне провадження.
Крім того, з наявних у автоматизованій системі КП «Діловодство спеціалізованого суду» даних, надійшла позовна заява Свято-Успенського Києво-Печерської Лаври (чоловічого монастиря) Української Православної Церкви з позовом до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 23.12.2022 №Н-39/11 “Про забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27.01.2023 №Н-8/11 “Про затвердження Висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв'язку з Московським патріархатом».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 повернуто позовну заяву позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник позивача зазначає, що встановлені у справах № 320/26027/23 та № 320/31071/23 обставини матимуть вирішальне для розгляду даної адміністративної справи значення, оскільки під час проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості Київської митрополії Української Православної Церкви з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена, Дослідницька група поклала в основу своїх результатів Висновок релігієзнавчої експертизи Статут про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв'язку з московським патріархатом.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 24.06.2024 у справі № 990/338/23 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (чоловічий монастир) Української Православної Церкви до Президента України Зеленського В.О. про визнання протиправним і нечинним Указу Президента України від 01.12.2022 року № 820/2022 в частині.
Позовна заява у справі № 990/338/23 обґрунтовується тим, що Указ Президента України прийнятий із перевищенням повноважень Президента України всупереч Конституції та законам України.
Як слідує з матеріалів заяви, у випадку задоволення позовних вимог у справі № 990/338/23 встановлені обставини матимуть вирішальне значення для справи № 320/40657/25.
З викладеного слідує, що адміністративні справи № 320/40657/25 та № 320/31780/25, № 320/26027/23, № 320/31071/23, № 990/338/23 пов'язані між собою.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
З урахуванням того, що результати розгляду справи № 320/31780/25, № 320/26027/23, № 320/31071/23, № 990/338/23 матимуть вагоме значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі № 320/40657/25, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 320/31780/25, № 320/26027/23, № 320/31071/23, № 990/338/23.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 79, 80, 173, 183, 194, 241, 243, 236, 243, 248 КАС України, суд,
Залишити без розгляду заяви представника позивача про зміну підстав позову та про витребування доказів.
Заяву представника позивача про зупинення провадження задовольнити.
Провадження в адміністративній справі № 320/40657/25 зупинити до постановлення у справах № 320/31780/25, № 320/26027/23, № 320/31071/23, № 990/338/23 остаточних рішень та набрання ними законної сили.
Зобов'язати осіб, які беруть участь у розгляді справи, повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лапій С.М.