про залишення позову без розгляду
01 грудня 2025 року Справа № 320/3508/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОТЕК» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОТЕК» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН від 27.12.1022 № 7952857/41180744, від 27.12.1022 № 7952856/41180744, від 27.12.1022 № 7952855/41180744, від 27.12.1022 № 7952854/41180744, від 27.12.1022 № 7952859/41180744, від 27.12.1022 № 7952860/41180744, від 27.12.1022 № 7952853/41180744;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 02.11.2022 № 123, від 10.11.2022 № 981, від 15.11.2022 № 982, від 15.11.2022 № 983, від 18.11.2022 № 1265, від 18.11.2022 № 1266, від 29.11.2022 № 1838 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним були подані до контролюючого органу спірні податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак контролюючим органом безпідставно зупинено їх реєстрацію та запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податкових накладних. Товариство направило до контролюючого органу пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію зазначену у спірних податкових накладних, проте, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Позивач вважає вказані рішення протиправними, оскільки надав усі первинні документи, що стосуються господарських операцій, проте такі безпідставно не взято до уваги контролюючим органом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі № 320/3508/23 відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Приписами ч. 4 ст. 79 КАС України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
За положеннями ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Під час дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що у справі відсутні копії доказів, а саме, квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних від 02.11.2022 № 123, від 10.11.2022 № 981, від 15.11.2022 № 982, від 15.11.2022 № 983, від 18.11.2022 № 1265, від 18.11.2022 № 1266, від 29.11.2022 № 1838, без яких неможливо розглянути цей спір.
Водночас, позивачем не повідомлено про неможливість подання вищезазначених доказів та клопотання про їх витребування не подано.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно із ч. 4 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У зв'язку із зазначеним, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 320/3508/23 витребувано від позивача належним чином засвідчені копії вказаних доказів та встановлено строк для надання таких до суду протягом п'яти днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 07.10.2025, копію зазначеної ухвали доставлено ТОВ «ПРОМЕНЕРГОТЕК» до його електронного кабінету 07.10.2025 об 02:24.
Тобто, останнім днем для надання доказів на виконання ухвали суду було 13.10.2025.
Однак, витребуваних судом доказів позивач до суду не надав ні у встановлений строк, ні станом на момент винесення цієї ухвали.
У відповідності до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 241 КАС України, судовими рішеннями є, серед іншого, ухвали.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) (ч. 2 ст. 256 КАС України).
Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічна норма міститься у ч. 2 ст. 14 КАС України.
Також, частиною третьою статті 14 КАС України передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Однак, всупереч вищенаведеним положенням КАС України, ТОВ «ПРОМЕНЕРГОТЕК» не повідомлено суд про неможливість подання витребуваних доказів та не виконано судове рішення.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 КАС України).
Крім того, частиною дев'ятою статті 80 КАС України встановлено, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
З огляду на зазначене, системне тлумачення пункту 9 частини першої статті 240 КАС України свідчить, що його необхідно застосовувати у взаємозв'язку із положеннями частин восьмої та дев'ятої статті 80 КАС України.
Так, положення статті 80 КАС України містять альтернативні варіанти дій суду першої інстанції в разі ухилення від виконання Позивачем вимог щодо надання доказів. Поряд з залишенням позову без розгляду, суд залежно від того, яке витребувані докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними у ній доказами.
Тобто, залишення позову без розгляду у випадку неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин неподання доказів може бути застосовано у випадку, якщо за результатами з'ясування питання щодо того, яке значення мають витребувані докази, суд дійде висновку про неможливості здійснення судом розгляду справи та вирішення її по суті за відсутності таких доказів.
Відтак, необхідною передумовою для залишення позову без розгляду у випадку неподання позивачем з неповажних причин або без повідомлення причин неподання доказів є з'ясування судом питання щодо того, яким чином неподання позивачем витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності витребуваних документів.
Аналогічний правовий підхід продемонстровано Верховним Судом в постановах від 10.09.2025 у справі № 420/37141/24, від 10.01.2024 у справі № 753/16924/20, від 29.05.2023 у справі № 523/20414/21, від 05.02.2020 у справі № 761/17393/19 щодо застосування положень пункту 9 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України та в постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 24.04.2025 у справі № 907/769/19, від 21.04.2025 у справі № 902/383/24(902/871/23) - пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, які містять положення, аналогічні до положень пункту 9 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, суд зазначає, що без відсутніх доказів, які витребовувалися судом неможливо розглянути цей спір, зокрема з тих підстав, що судом неможливо встановити з яких підстав зупинено реєстрацію спірних податкових накладних та які документи прохалося надати контролюючим органом, що має значення для вирішення цієї справи.
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи, що позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору та не повідомив про неможливість подання таких, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 80, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОТЕК» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І. І.