про повернення позовної заяви
01 грудня 2025 року м. Київ № 320/57744/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., перевіривши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та
Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграціної служби у м.Києві та Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління Державної міграціної служби у м.Києві та Київської області в оформленні та видачі мені, ОСОБА_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграціної служби у м.Києві та Київській області оформити та видати мені, ОСОБА_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених статті 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 4 та частини 2 статті 46 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 46 КАС України).
Частиною 2 статті 43 КАС України встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Отже, неповнолітні особи мають право на звернення до суду у спорах з приводу публічно-правових відносин, проте самостійно лише у тих правовідносинах, у яких вони можуть брати участь відповідно до законодавства.
Варто зауважити, що перелік публічно-правових відносин, у яких неповнолітня особа може брати участь самостійно, окремим законодавчим актом не визначено. Відтак при вирішенні вказаного питання варто у кожному окремому випадку виходити із суті публічно-правового спору, який вирішується судом. При цьому необхідно враховувати норми права, які регулюють такі публічно-правові відносини.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 19.02.2025 у справі № 380/7492/23.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно частини 6 статті 56 КАС України законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді
Згідно частини 1 наведеної статті Кодексу, крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:
1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку);
5) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.
При цьому, необхідно враховувати норми частини 2 статті 32 ЦК України про те, що неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
У цій справі предметом спору є відмова Центрального міжрегіонального управління Державної міграціної служби у м.Києві та Київській області в оформленні та видачі ОСОБА_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Проте, навіть за наявності згоди батьків на вчинення правочинів, неповнолітній ОСОБА_1 не може самостійно представляти свої інтереси у адміністративному суді з огляду на приписи частини 2 статті 43 КАС України, а його права, свободи та інтереси у суді мають захищати законні представники в порядку статті 56 цього Кодексу.
Відтак, не маючи адміністративної процесуальної дієздатності у публічно-правовому спорі, неповнолітній, відповідно, не може самостійно представляти свої інтереси у адміністративному суді. Такими повноваженнями наділені лише його законні представники.
Встановивши під час відкриття провадження у справі, що неповнолітній ОСОБА_1 не може самостійно представляти свої інтереси у адміністративному суді з огляду на приписи частини 2 статті 43 КАС України, а його права, свободи та інтереси у суді мають захищати законні представники в порядку статті 56 цього Кодексу, суд приходить до переконання про наявність встановлених пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України підстав для повернення позовної заяви позивачеві. Такими підставами є подання позовної заяви особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 160, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київської області - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Колеснікова І.С.