28 листопада 2025 року м. Київ справа №640/20987/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 05.01.2021 року з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідок виданих Головним управлінням Національної поліції в Київській області від 15.01.2021 року № 14 та від 28.01.2021 року №36;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 05.01.2021 року з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідок виданих Головним управлінням Національної поліції в Київській області від 15.01.2021 року № 14 та від 28.01.2021 року №36;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювати виплату пенсії позивачу з 05.01.2021 року з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідок виданих Головним управлінням Національної поліції в Київській області від 15.01.2021 року № 14 та від 28.01.2021 року № 36 на постійній основі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2021р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження.
Законом України від 13.12.2022р. №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна вказана справа, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 прийнято адміністративну справу №640/20987/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не проведено перерахунок та виплату позивачу пенсії з 05.01.2021, з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок, виданих Головним управлінням Національної поліції в Київській області від 15.01.2021 року № 14 та від 28.01.2021 №36, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачем подано відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та йому призначено пенсію до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 05.01.2021.
Відповідачем ГУ ПФУ в м. Києві не проведено перерахунок та виплату позивачу пенсії з 05.01.2021 року, з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок, виданих Головним управлінням Національної поліції в Київській області від 15.01.2021 року № 14 та від 28.01.2021 №36, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
27.04.2021 року представник позивача Мозолевська В.В., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ України в м. Києві з заявою про включення доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час до складу грошового забезпечення та перерахунок розміру пенсії, до заяви були долучені відповідні довідки.
Листом від 24.05.2021 року №2600-0202-8/83640 ГУ ПФУ України в м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав у здійсненні такого перерахунку.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не перерахунку пенсії на підставі довідок про грошове забезпечення, до якої включено додаткові види грошового забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 КонституціїУкраїни, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб'' пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 ''Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей'' (далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
У свою чергу, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' (далі Закон № 2011-XII).
Так, військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (частина 2 статті 1-2 Закону № 2011-XII).
Відповідно до частин першої-третьої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Водночас, Законом № 2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частини 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425).
Так, розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги (підпункт 3.7.4. пункту 3.7. розділу ІІІ Інструкції № 425).
Крім того, статтею 66 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові питання, одноразові премії, надбавки, нараховані позивачу протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі № 21-70а15 (щодо матеріальних допомог), постанові Верховного Суду України від 20.10.2015 у справі №559/3342/14-а (щодо щомісячної додаткової грошової винагороди), в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.10.2017 у справі №344/9291/17 та постанові Верховного Суду від 23.01.2018 №495/6612/16-а.
Отже, вищевказані види допомог є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які, відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XII, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
З системного аналізу вищевказаних норм матеріального права вбачається, що одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 (справа № К/9901/1366/18 К/9901/1368/18 2а-5232/11/2670).
У відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожній фізичній або юридичній особі забезпечується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У свою чергу, як встановлено судом, позивач мав обґрунтовані та розумні сподівання на перерахунок пенсії за вислугу років у правильному розмірі.
При цьому, ухиляючись від здійснення перерахунку пенсії позивачу, відповідач невиправдано втручається у право позивача на мирне володіння належними йому грошовими коштами.
Такі дії свідчать про порушення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Як встановлено судом вище, одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Так, з довідок Головного управління національної поліції в Київській області від 15.01.2021 року № 14 та від 28.01.2021 №36 вбачається, що на всі виплати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини другої статті 2 та частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення в цій частині позову.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язати відповідача здійснювати виплату пенсії ОСОБА_2 з 05.01.2021 року з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідок виданих Головним управлінням Національної поліції в Київській області від 15.01.2021 року № 14 та від 28.01.2021 №36 на постійні основі, суд зазначає таке.
Питання щодо зобов'язання відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу з 05.01.2021 року з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідок виданих Головним управлінням Національної поліції в Київській області від 15.01.2021 року № 14 та від 28.01.2021 №36 на постійні основі, є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Оскільки відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії за з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідок виданих Головним управлінням Національної поліції в Київській області на виконання цього рішення суду, тому відсутні підстави вважати, що права позивача у цій частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Так як, судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позовні вимоги в частині Зобов?язати відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу з 05.01.2021 року з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідок виданих Головним управлінням Національної поліції в Київській області від 15.01.2021 року № 14 та від 28.01.2021 №36 на постійні основі, є передчасними та необґрунтованими.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місця проживання: АДРЕСА_1 ) в проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 05.01.2021 року з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідок виданих Головним управлінням Національної поліції в Київській області від 15.01.2021 року № 14 та від 28.01.2021 року №36.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місця проживання: АДРЕСА_1 ) з 05.01.2021 року з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за роботу в нічний час, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідок виданих Головним управлінням Національної поліції в Київській області від 15.01.2021 року № 14 та від 28.01.2021 року №36.
4. У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.