27 листопада 2025 року м. Київ справа №320/39458/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 непридатним до військової служби та про виключенням його з військового обліку, відповідно до відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 28.02.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що військово-лікарською комісією позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 67а графи ІІ Розкладу хвороб. Однак, у подальшому після можливості формування електронного військово-облікового документа, який формується за рахунок відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, позивачем було встановлено відсутність згаданих відомостей про виключення його з військового обліку.
Позивач звертався до відповідача із заявою про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Однак дане питання по суті вирішено не було.
Таку бездіяльність відповідача щодо не внесення даних про непридатність до військової служби до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вважає протиправною, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки Голосіївського військово-лікарської комісії м. Києва від 27.02.2023 №1170 позивач на підставі статті 67а графи II Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
27.02.2023 року за результатами проходження ВЛК, позивач визнаний непридатний з виключенням з військового обліку, згідно пп.3 п.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», про що було поставлено 27.02.2023 року відмітку ІНФОРМАЦІЯ_5 у ВОД про виключення позивача з військового обліку, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , виданого 28.02.2023.
03 червня 2025 року позивач встановив застосунок «Резерв +» та сформував ВОД, де виявив помилку, а саме: те, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 03.06.2025 року, в якій просив внести актуальні дані щодо позивача згідно військового облікового документу до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів, а також направив адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Проте, відповідачем не надано відповіді на вказану заяву та адвокатський запит.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно частини 1 статті 27 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення №154 від 23.02.2022 року).
Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідачів здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.
Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку.
Так, згідно пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Відповідно до п. 2 Положення №154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Виключення з військового обліку військовозобов'язаного має чітко визначений алгоритм дій для здійснення якого Порядком №1487 (до 05.01.2023 Порядком №921) передбачена обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного у РТЦК та СП, та не обмежена лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного).
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень ст. 2 ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Статтею 16 вказаного Закону, внесено зміни в ЗУ “Про військовий обов'язок та військову службу», а саме частину першу статті 34 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., № 38, ст. 324; 2015 p., № 22, ст. 151) викладено в такій редакції: “ 1.Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає, що основними засадами ведення Реєстру є обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частина 2 статті 3 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» встановлює, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:
- уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру;
- оперативні командування;
- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
- Центральне управління Служби безпеки України;
- відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України;
- відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.
Частина 6 статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає що органи адміністрування Реєстру:
1) здійснюють аналітичну обробку даних;
2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру;
3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Тобто, сам Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає та покладає певні права та обов'язки на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
До того ж, як і Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» так і Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений Наказом Міністерства оборони України 28 березня 2022 року № 94 покладає обов'язок на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачених Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Так, відповідно до пункту 4 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів зазначено, що основними засадами ведення Реєстру є обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
У той же час, відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач пройшов медичний огляд 27.02.2023 року та на підставі довідки за результатами проходження ВЛК №1170, позивач визнаний непридатний з виключенням з військового обліку згідно статті 67а графи II Розкладу хвороб.
Крім того, непридатність позивача підтверджується наступними доказами: тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 ; довідкою від 27.02.2023 №1170, виданою ІНФОРМАЦІЯ_8 про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на ім'я ОСОБА_1 .
Таким чином, позивач вже підтвердив факт визнання його непридатним до військової служби за станом здоров'я та не повинен, на думку суду, цей факт знову підтверджувати. Відповідач не спростував факт подання позивачем цих медичних документів.
Суд також враховує наявність оригіналу тимчасового посвідчення військово-зобов'язаного №4/476, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому зазначено, що 28.02.2023 ВЛКУ ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.67-А гр. II наказу МО України №402-2008 р. та не підлягає повторному медичному огляду.
Суд також зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_10 не спростував в судовому порядку свою бездіяльність, яка полягає у невнесенні актуальної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 8 ст. 1 Закону № 2232 положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі Положення № 154).
Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно з п. 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Пунктом 3 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне Командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.
Відповідно до абз. 1 п. 4 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з'єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об'єднаннями (організаціями).
Пунктом 7 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, […].
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. […]
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Завдання та функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені п. 8 Положення № 154.
Відповідно до п. 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік […], військовозобов'язаних […]; оформлюють та видають військово-облікові документи […], військовозобов'язаним […].
Таким чином, саме ІНФОРМАЦІЯ_10 зобов'язаний був внести відомості про позивача, а саме про те, що останній, виключений з військового обліку у зв'язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою “виключено» в Реєстр.
Обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, може створювати негативні наслідки для позивача у майбутньому.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_10 , всупереч приписам закону, своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме щодо невнесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, що не узгоджується і порушує вищенаведені норми законодавства.
Суд зазначає, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
Так, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010) від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.
Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме не внесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, тобто не належне (електронне, документальне) оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача внести відомості про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непридатним до військової служби та виключенням з військового обліку, відповідно до відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного №4/476 від 28.02.2023 року.
Частиною 1 статті 2 КАС України, у відповідності до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень частини першої, третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до копій квитанцій позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2425,00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 2425,00 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 ) непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 ) непридатним до військової служби та про виключенням з військового обліку, відповідно до відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 28.02.2023 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 2425 (дві тисячі чотириста двадцять п'ять) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.