про повернення позовної заяви в частині заявлених позовних вимог
01 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/24516/25
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивачка просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення з 01 січня 2025 року нарахування та виплату доплати як непрацюючій пенсіонерці, яка постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік";
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату доплати як непрацюючій пенсіонерці, яка постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік", що дорівнює 2361 грн щомісячно.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачці десятиденного строку для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині заявлених вимог за період з 01 січня 2025 року по 21 квітня 2025 року, у якій вказати підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин пропуску цього строку, або уточнення позовних вимог у межах строку звернення до суду з цим позовом.
26 листопада 2025 року до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, у якій поважними причинами пропуску строку звернення до суду позивачка вказує звернення до Коростенського центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) задля отримання витягу з Єдиного демографічного реєстру на підтвердження проживання у зоні радіоактивного забруднення для звернення до пенсійного органу з метою, як зазначає позивачка, внесення у списки отримання доплати до пенсії. Через перевантаженість черги очікування 27 лютого 2025 року позивачка реалізувала право звірки даних у державного реєстратора 12 травня 2025 року та 26 травня 2025 року (у зв'язку з потребою додаткових документів). У зв'язку з неотриманням спірної доплати упродовж 2-3 місяців очікування (за усними запевненнями, як вказує позивачка, з боку відповідача), позивачка звернулась 12 вересня 2025 року до відповідача з письмовою заявою, й з відмовою у виплаті звернулась до суду з цим позовом. Також у своїх доводах покликається на складні життєві обставини зі смертю близької людини (тітки) та звернення до закладу охорони здоров'я (Науковий центр радіаційної медицини, м. Київ) для діагностування хвороби (підозри), на підтвердження чого надає копію свідоцтва про смерть та витяг з медичної карти стаціонарного хворого за період з 14 по 24 квітня 2025 року (заключний діагноз: стенокардія напруження, ФК І, кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії.).
Проаналізувавши доводи позивачки у поданій заяві та дослідивши додані до заяви матеріали суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватись лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Як встановлено у частині другій статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Вирішуючи питання дотримання строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01 січня 2025 року по 21 квітня 2025 року суд застосовує правові висновки, що були викладені у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У цій же постанові судова палата Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду відступила від висновків у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18).
Усталеною є позиція Верховного Суду у тому, що, враховуючи періодичність та системність пенсійної виплати (щомісячно), з першого дня наступного місяця після виплати пенсії, зокрема, у зменшеному розмірі, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починає перебіг відповідний строк звернення до суду. Так, у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 520/29247/23 Верховний Суд вказав на те, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
Виходячи з цього, отримавши у січні 2025 року пенсію без доплати за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, тобто у меншому розмірі, отримувачка пенсії з 01 лютого 2025 року вважається обізнаною щодо відповідного порушення її права на пенсійну виплату.
Натомість ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом 22 жовтня 2025 року (здано на пошту; 23 жовтня 2025 року отримано та зареєстровано судом). При цьому суд бере до уваги повідомлені позивачкою обставини щодо пропущення строку та враховує, що позивачкою вчинялись (у лютому та травні 2025 року) періодичні дії щодо реалізації права на спірну доплату (звернення до ЦНАП), з якими, однак, процесуальний закон не пов'язує відлік процесуального строку на звернення до суду, на противагу обізнаності щодо порушеного права; тому вчинення певних дій задля реалізації права на спірну виплату суд не розцінює поважними причинами пропуску строку звернення до суду із заявленими вимогами в частині періоду з 01 січня по 21 квітня 2025 року.
У таких висновках суд враховує, що у згаданій постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 Верховний Суд зауважив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Тому в цьому аспекті, оцінюючи доводи позивачки щодо усних переконань відповідача у проведенні спірних виплат, та подальшому зверненні з письмовою заявою до пенсійного органу лише 12 вересня 2025 року, суд зазначає, що помилкове уявлення про відсутність порушення прав протягом тривалого періоду (очікування виплати) не може виправдовувати процесуальної бездіяльності позивачки упродовж встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду в частині заявлених вимог за період з 01 січня по 21 квітня 2025 року.
При цьому позивачкою не наведено обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від її волевиявлення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного, упродовж шести місяців, звернення до суду з означеними вимогами (оскільки підтверджений період пербування на лікуванні складає лише 10 днів: з 14 по 24 квітня 2025 року).
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позивачкою не подано жодних належних доказів на підтвердження обставин, які б утворювали поважні причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду у розумінні процесуального закону з позовними вимогами за період з 01 січня 2025 року по 21 квітня 2025 року, позовну заяву у цій частині, застосовуючи процесуальні наслідки згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України у взаємозв'язку з положеннями частини другої статті 123 КАС України, слід повернути позивачці без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд,
ухвалив:
Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, викладені у заяві від 21 листопада 2025 року, та повернути ОСОБА_1 позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині заявлених позовних вимог за період з 01 січня 2025 року по 21 квітня 2025 року.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Приходько