02 грудня 2025 року м. Житомир справа № 640/33103/20
категорія 112010100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язати вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії;
- зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України 30.08.2017 № 704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення у 2019 році звернувся до відповідача з проханням виготовити та направити до ГУ ПФУ в м. Києві довідку про грошове забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії, станом на 05.03.2019, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Однак отримав відмову, мотивовану тим, що після прийняття Постанови №988 Урядом не прийнято жодної іншої постанови, яка б визначала умови, порядок та розміри перерахунку пенсій. Вважаючи таку відмову безпідставною та незаконною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Житомирським окружним адміністративним судом за належністю та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Черноліхову С.В.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити, оскільки позивачу 17.12.2024 за № 755 вже було видано довідку про розмір грошового забезпечення станом на березень 2019 року.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
03.11.2020 позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про видачу довідки станом на 05.03.2019.
На вказане звернення 30.11.2020 відповідач надав відповідь, в якій повідомив про відсутність правових підстав для такої видачі.
Позивач, вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір його грошового забезпечення за березень 2019 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.
Відповідачем до суду надано копію довідки від 17.12.2024 № 755 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за березень 2019 року згідно з Постановою КМ України від 30.08.2017 № 704. Про отримання вказаної довідки позивачем особисто свідчить його підпис на листі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), яке на даний час уповноважене на видачу спірної довідки.
Видача довідки 27.12.2024, про яку просить у даній справі позивач, свідчать про відсутність публічно-правового спору між сторонами і порушеного права позивача на таку видачу. Крім того, чинним законодавством повторна видача довідок не передбачена, навіть після переходу повноважень щодо їх видачі до інших уповноважених органів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032268) про зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
02.12.25