02 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/16542/25
категорія 102090000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 21 червня 2022 року про скасування рішення Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 29.04.2020 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що позивач народився в України, позивач ще до запровадження воєнного стану в Україні здійснив усі належні дії для припинення громадянства РФ. Зокрема, він подав відповідну заяву через офіційний сайт Посольства РФ, яка була зареєстрована, проте жодної відповіді на вказане звернення надано не було. Крім того, позивач неодноразово звертався на гарячу лінію Посольства РФ, однак отримати належну інформацію та правовий результат не зміг. Водночас, після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України та у зв'язку з введенням воєнного стану Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, дипломатичні відносини між Україною та РФ були розірвані, що підтверджується листом МЗС України від 13.10.2022 №72/11-612/1-81401. Внаслідок цього, усі дипломатичні та консульські установи РФ в Україні припинили свою діяльність, а здійснення особистих контактів з ними стало фізично неможливим.
Ухвалою від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що після закінчення 29.04.2022 дворічного строку, наданого для виконання зобов'язання, і не поданням ОСОБА_1 документа про припинення іноземного громадянства, виданим уповноваженим на те органом іноземної держави, 24.05.2022 територіальним підрозділом підготовлено та направлено для розгляду до УДМС у Житомирській області і прийняття відповідного рішення Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно ОСОБА_1 з матеріалами, що стосуються скасування рішення про оформлення набуття громадянства України серед яких в т.ч. довідка (форма 42) про наявність підстав для скасування рішення про оформлення, а саме, що ОСОБА_1 не виконав подане відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про громадянство України» зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом 2 років з моменту набуття громадянства України, а незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства немає.
Позивач відповіді на відзив не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2020 громадянином РФ ОСОБА_1 подано до УДМС у Житомирській області заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України". Додано підписане власноруч позивачем зобов'язання, що протягом двох років з моменту набуття громадянства України ним буде припинено громадянство Російської Федерації і подано до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства РФ, виданого уповноваженим на те органом цієї держави.
Відповідачем прийнято рішення про оформлення заявником набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України".
04.08.2020 оформлено довідку №204 про реєстрацію особи громадянином України на ім'я ОСОБА_1 , яка була надана особою при оформленні тимчасового посвідчення громадянина України.
На ім'я позивача було оформлено тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 від 01.10.2020 строком дії до 29.04.2022.
Відповідачем складено довідку про наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням за формою 42, затверджене наказом МВС України 16.08.2012 № 715.
В.о. начальника Попільнянського відділу УДМС Житомирської області 24.05.2022 підготовлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
21.06.2022 УДМС в Житомирській області прийнято рішення про скасування рішення УДМС в Житомирській області від 21.06.2022 про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" у зв'язку з тим, що не виконано подане зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 17.06.2025 у справі № 288/871/25, визнано протиправним та скасовано рішення Попільнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства №1829130100013951 від 30.09.2023 року стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року №2235-III.
Відповідно до визначень, які містить частина 1 статті 1 Закону України "Про громадянство України", громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Статтею 6 Закону України "Про громадянство України" встановлено підстави набуття громадянства України, зокрема, згідно з пунктом 2 частини 1 вказаної статті громадянство України набувається за територіальним походженням.
Відповідно частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України" особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Згідно частини 5 статті 8 Закону України "Про громадянство України" іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
При цьому, зобов'язання припинити іноземне громадянство - це письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (частина 1 статті 1 Закону України "Про громадянство України").
Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав.
Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави.
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Відповідно до абзацу 12 статті 1 Закону №2235, зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.
Згідно пунктів 117, 119 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 зазначено наступне.
У разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України. Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.
Особам, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі № 288/871/25 судом встановлено:
" 29.04.2020 оформлено набуття громадянства України за територіальним походженням та 04.08.2020 видано довідку про реєстрацію особи громадянином України.
Оскільки протягом двох років з моменту набуття громадянства України не припинив іноземного громадянства, 21.06.2022 УДМС у Житомирській обл. прийняте рішення про скасування рішення від 29.04.2020 про оформлення громадянства України.
Колегія суддів враховує, що із початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, а саме із 24.02.2022 припинилися будь які дипломатичні стосунки між обома країнами та припинити громадянство рф у позивача не має можливості.
Колегія суддів погоджується з доводами представника відповідача про те, що позивач перевищив термін перебування в Україні та із заявою про продовження строку перебування в Україні не звертався. Доказів протилежного позивач суду не надав.
Однак приймаючи рішення про примусове повернення позивача до країни походження, відповідач не врахував, що ОСОБА_1 постійно проживає в Україні з родиною, не має фактів вчинення неправомірних дій та впродовж всього часу реалізовує всі можливі заходи для подачі документів та отримання права перебування в Україні, але через введення воєнного стану в Україні не мав змоги належно реалізувати своє право, оскільки органи Державної міграційної служби не працювали певний період часу.
Із 24.02.2022 року по 10.05.2022 року ОСОБА_1 добровільно був в територіальній обороні с.Макарівка (проводилось цілодобове чергування по вулицях населеного пункту та на блок-посту при в'їзді в село). Крім того, в соціальних мережах позивач засуджує агресію російської федерації та підтримує український супротив.
Після розпочатої військової агресії російської федерації позивач відкрито засуджує дії росії та російських військових, а зважаючи на стан здоров'я та відсутність засобів до існування в недружній країні, зумовлює невизначеність його існування в цілому.
Колегія суддів вважає, що повернення ОСОБА_1 до російської федерації з тоталітарним режимом, навіть як громадянина російської федерації, призведе до загрози його життя та свободи за ознаками належності до певної соціальної групи або політичних переконань, більше того, позиція позивача може бути розцінена російською владою як кримінальний злочин.
Окрім того, строк дії закордонного паспорту громадянина російської федерації ОСОБА_1 закінчився 25.04.2023 року, а інших документів для виїзду закордон позивач немає, що також унеможливлює виїзд ОСОБА_1 закордон легально.
За таких умов, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення про примусове повернення позивача до країни походження, винесене на формальних підставах, однак ці формальні підстави вирішують подальшу долю людини. Рішення суду повинно бути не лише законним, але й справедливим, відповідати критеріям людяності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що рішення Попільнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про примусове повернення позивача до країни походження слід визнати протиправним та скасувати."
Враховуючи вище зазначені обставини, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до останнього вимог ст. 21 Закону України "Про громадянство".
З 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час, крім того всі дипломатичні відносини з РФ розірвано.
Суд враховує, що консульські установи країни агресора, що розміщені на території України, станом на сьогодні закриті та не функціонують, що унеможливлюють отримання документа про припинення громадянства.
У той же час, зміни у зв'язку з військовою агресією РФ до законодавства щодо неотримання документа при припинення громадянства РФ з незалежних причин не вносилися, що ставить позивача у невизначене становище.
У справі Рисовський проти України (п.70-71) Європейський Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). У справі Рисовський проти України також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування". ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі". Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії".
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Враховуючи вищевикладене, а також обставини того, що позивач майже усе життя постійно проживає на території України, має двох дітей - громадян України, вчинення дій направлених на вихід з громадянства РФ та факт визнання РФ державою-терористом відповідно до ст. 2 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну», що може негативно відобразитися на позивачеві у випадку його видворення до країни походження, суд вважає наявними підстави для визнання протиправним та скасування рішення УДМС в Житомирській області від 21.06.2022 про скасування рішення УДМС в Житомирській області від 29.04.2020 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" від ОСОБА_1 , у зв'язку з чим суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на правомірність оскаржуваного рішення УДМС України в Житомирській області суд вважає необґрунтованими з урахуванням вище зазначеного.
Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Чуднівська, 105, м. Житомир, 10005, код 37808497) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 21 червня 2022 року про скасування рішення Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 29.04.2020 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк