Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
02 грудня 2025 року Справа №200/8035/25
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ про:
- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центра надання адміністративних послуг м. Покровськ № 80009401 від 22 липня 2025 року про відмову в проведенні реєстраційних дій;
- зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Центра надання адміністративних послуг м. Покровськ здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року вказаний позов був залишений без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху була надіслана ОСОБА_1 електронну пошту, яка зазначена в позовній заяві - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що позивач був повідомлений в телефонному режимі за номером мобільного зазначеного в позовній заяві - НОМЕР_1 .
Крім того, резолютивна частина ухвали про залишення позовної заяви без руху була розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України Донецького окружного адміністративного суду, оскільки остання відома адреса місця проживання (перебування) ОСОБА_1 (яка зазначена в позовній заяві) знаходиться в районі проведення бойових дій.
Суд уважає, що позивач належними та можливими способами повідомлений про прийняття судом ухвали про залишення позовної заяви без руху, а тому вважається таким, що належним чином повідомлений про постановлення ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії без руху.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховний Суд зазначає, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 вересня 2022 року, постановленій у справі № 9901/462/21, звертала увагу скаржника на те, що одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Зокрема, у цьому судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, будучи обізнаним про передбачені законодавством строки постановлення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду судового рішення за результатами розгляду питання щодо можливості відкриття провадження у справі за його адміністративним позовом та про строки його надсилання, позивач повинен був вчиняти активні дії, спрямовані на його отримання у відділенні поштового зв'язку, то після подання адміністративного позову та спливу передбачених КАС України строків для ухвалення відповідного судового рішення, він повинен був вчиняти активні дії з метою з'ясування, чи надходила йому відповідна кореспонденція за вказаною в позовній заяві адресою, та/або ж шляхом ознайомлення з рішенням після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того, чи було вручено це поштове відправлення належній чи неналежній особі, позивач мав можливість ознайомитись з оскаржуваним судовим рішенням з моменту його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Натомість жодних запитів стосовно надання інформації про стан розгляду справи, заяв щодо ознайомлення з її матеріалами, надсилання копії оскаржуваного судового рішення, зокрема, на офіційну електронну адресу позивача або щодо обставин, які об'єктивно перешкоджали отримати копію цього рішення в паперовій формі, надісланих відповідно до вимог КАС України.
Таким чином, процесуальна поведінка скаржника не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку (Постанова ВП ВС у справі №9901/462/21 від 20.10.2022).
У постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 сформульована правова позиція про те, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно проти діяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Ухвала суду про залишення заяви без руху постановлена судом 22 жовтня 2025 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не цікавиться ходом руху своєї позовної заяви, недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунув.
Станом на 02 грудня 2025 року недоліки позовної заяви у строк і спосіб, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не усунені.
Як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, заявник, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом встановлено, що у визначений судом термін десять днів з дня отримання копії ухвали, недоліки, вказані в ухвалі суду від 22 жовтня 2025 року, позивачем не були усунуті, а строк, наданий судом для усунення недоліків позовної заяви сплинув.
При цьому, будь-яких запитів щодо руху справи, повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 22 жовтня 2025 року у строки, встановлені судом, від позивача також не надходило.
За вищенаведених обставин, позовну заяву слід повернути заявнику, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною позовною заявою до суду.
Таким чином, позивачем не усунуто недоліки згідно наданого судом строку.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного суду України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
З урахуванням викладеного, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії разом з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Повний текст ухвали складено та підписано 02 грудня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Л.Б. Голубова