Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 листопада 2025 року Справа№200/5998/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, про скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою (із врахуванням уточненої позовної заяви) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - 1-й відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - 2-й відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - 3-й відповідач) та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - 4-й відповідач), у якій просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непоновлення виплати пенсії, припиненої з 01.04.2022 року громадянину України ОСОБА_1 , з 10.12.2024 року - протиправною;
- скасувати рішення про відмову в поновленні виплати пенсії громадянину ОСОБА_1 : Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.02.2025 року; Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2025 року та від 21.03.2025 року; Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.03.2025 року; Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.04.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком і виплатити заборгованість з 01.04.2022 року, з урахуванням щорічного перерахунку з 01 березня.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 24.12.2011 року позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області і отримував пенсію за віком до квітня 2022 року через АТ «Укрпошта».
Вказує, що через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України позивач неодноразово звертався із заявою про поновлення пенсії і виплату та надавав реквізити для зарахування через установу банку (заява від 10.12.2024 року, від 11.02.2025 року), але отримував постійно відмову з різних територіальних органів Пенсійного фонду України у формі листів та рішень про відмову у поновленні пенсійних виплат та їх перерахунок на рахунок банку АТ «ПУМБ».
Посилається на те, що згідно інформації зазначеної в електронній пенсійній справі № 914220117607 пенсію позивачу поновлено з 14.02.2025 року, але до теперішнього часу так ним і не отримується, що підтверджує довідка про доходи № 2443 9044 4546 2998, яка сформована засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 06.08.2025 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, про скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії (з урахуванням уточненої позовної заяви) та відкрито провадження у справі № 200/5998/25.
Від 2-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказував, що позивач 14.03.2025 року звернувся до нього з заявою щодо допризначення пенсії з наданими додатковими документами (поновлення виплати пенсії). В ході аналізу поданих документів та матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що виплату пенсії позивачу призупинено з 01.04.2022 року з ознакою «до з'ясування», тому прийнято рішення відмовити позивачу у допризначенні пенсії з наданими додатковими документами (відновленні виплати пенсії) до особистого звернення за поновленням виплати пенсії до органів Пенсійного фонду України.
Від 1-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначав, що за період з 01.04.2022 року по 30.09.2022 року нарахування пенсійних коштів ОСОБА_1 проводилось шляхом включення до сформованої відомості через поштове відділення 85020 с. Святогорівка Добропільського району Донецької області, які передавались для виплати до виплатних об'єктів АТ «Укрпошта», але кошти не були отримані пенсіонером.
З 01.04.2022 виплата пенсії ОСОБА_1 автоматично припинена у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки ОСОБА_1 на даний час перебуває за кордоном (як зазначено у позовній заяві) чинним законодавством України передбачені певні дії органів Пенсійного фонду України та пенсіонера щодо поновлення пенсії особам, що знаходяться за кордоном.
Станом на час розгляду даної справи заява на поновлення пенсії від ОСОБА_1 відповідно до вимог Порядку № 22-1 та Порядку № 299 до територіальних органів Пенсійного фонду України не надавалась. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, про скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.
Від 4- го відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилався, що 09.04.2025 за принципом екстериторіальності 4-им відповідачем розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення № 914220117607 про відмову в поновленні виплати пенсії за віком.
Вказував, що згідно з пунктом 2.9 Порядку № 22-1 особи, які тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), надсилають копії вищезазначених документів, засвідчені в порядку, визначеному пунктом 2.23 цього розділу, та документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою.
Відповідно до пункту 2.23 Порядку № 22-1 до заяви про призначення (поновлення) пенсії особи, які тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), додають копії документів, в тому числі документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію їх місця тимчасового проживання / перебування за кордоном (з перекладом), засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально.
Станом на час розгляду даної справи заява на поновлення пенсії від позивача відповідно до вимог Порядку № 22-1 та Порядку № 299 до територіальних органів Пенсійного фонду України не надавалась, а тому, на думку 4-го відповідача, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.
3-ій відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
З 24.11.2011 позивач перебував на обліку у 1- го відповідача і отримував пенсію за віком через АТ «Укрпошта», що не заперечується сторонами.
Відповідно до пояснень 1- го відповідача, викладених у відзиві, за період з 01.04.2022 року по 30.09.2022 року нарахування пенсійних коштів позивача проводилось шляхом включення до сформованої відомості через поштове відділення 85020, с. Святогорівка Добропільського району Донецької області, які передавались для виплати до виплатних об'єктів АТ «Укрпошта», але кошти не були отримані пенсіонером.
З 01.10.2022 року виплата пенсії позивачу автоматично припинена у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених у позовній заяві, позивач неодноразово звертався через вебпортал ПФУ із заявами з метою поновлення пенсійних виплат, які розглядалися в порядку екстериторіальності.
07.02.2025 року 1 - им відповідачем прийнято рішення про відмову у переведенні виплати пенсії гр. ОСОБА_1 на банк АТ «ПУМБ».
За змістом вказаного рішення позивач звернувся через вебпортал із заявою від 22.01.2025 № 576 про виплату пенсії або грошової допомоги для проведення виплати пенсії через банк АТ «ПУМБ».
Зазначено, що у зв'язку з відсутністю особистого звернення пенсіонера до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про поновлення пенсії відповідно до вимог абзацу 1 пункту 1.1 Порядку № 22-1, підстави для переведення виплати пенсії ОСОБА_1 на банк АТ «ПУМБ» відсутні.
06.03.2025 року рішенням 2- го відповідача від 06.03.2025 № 914220117607, яким відмовлено в поновленні пенсії позивача.
Відповідно до вказано рішення 2 - ий відповідач, розглянувши заяву позивача від 27.02.2025 року, надану через вебпортал та зареєстровану 27.02.2025 р. № 1877 щодо поновлення виплати пенсії, підстави в поновленні виплати пенсії позивачу відсутні, оскільки відсутня інформація про отримання чи неотримання пенсії від Російської Федерації.
21.03.2025 року за наслідками розгляду заяви № 2372 від 14.03.2025 щодо допризначення пенсії з наданими додатковими документами (поновлення виплати пенсії) 2-им відповідачем прийнято рішення № 914220117607, яким відмовлено позивачу у допризначенні пенсії з наданими додатковими документами (відновленні виплати пенсії) до особистого звернення за поновленням виплати пенсії до органів Пенсійного фонду України.
28.03.2025 року 3 - ім відповідачем, за результатом розгляду заяви позивача № 2621 від 21.03.2025, поданої через вебпортал, щодо допризначення пенсії з наданими додатковими документами (поновлення виплати пенсії), прийнято рішення № 914220117607, яким відмовлено у допризначенні пенсії з наданими додатковими документами (відновленні виплати пенсії), оскільки до поданої заяви не долучені копії документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, реєстрацію їх місця тимчасового проживання, перебування за кордоном (з перекладом).
09.04.2025 року 4 - им відповідачем прийнято рішення № 914220117607 від 09.04.2025 про відмову в поновленні виплати пенсії позивачу на підставі його заяви від 03.04.2025 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до змісту вказаного рішення звернення на поновлення виплати пенсії створено на підставі звернення № 575937, Перерахунок пенсії, “Поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам», “Відеоконференцзв'язок». В ЕПС № 914220117607 міститься системне повідомлення про те, що звернення створено автоматично на підставі звернення типу “Заявка на ідентифікацію особи за допомогою відеоконференцзв'язку» з видом “на проведення фізичної ідентифікації» від 22.01.2025, ІПН НОМЕР_1 .
Зазначено, що згідно з пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок 22-1), заява про поновлення виплати пенсії подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Заява про призначення (поновлення) пенсії особам, які у зв'язку з агресією Російської Федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця та необхідні документи, для призначення (поновлення) пенсії, можуть надсилатися поштою. Для поновлення виплати пенсії до заяви додаються:- копія документу/документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, реєстрацію їх місця тимчасового проживання/перебування за кордоном (з перекладом); - оригінал документу про посвідчення факту, що фізична особа є живою (з перекладом); - копія паспорта громадянина України.
Форма заяви про призначення (поновлення) пенсії наведена в додатку до Порядку 22-1. Додані до заяви про призначення (поновлення) пенсії копії документів повинні бути засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально. У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому буде його припинено чи скасовано, заява про призначення (поновлення) пенсії та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, особами, які у зв'язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця (далі - особи, які тимчасово проживають за кордоном), можуть надсилатись поштою.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 806 “Про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 162» особам, які проживають на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, і виплату пенсії яким було припинено в період з 1 серпня 2022 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону, виплата пенсії може бути відновлена за поданими документами з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія. Підпис» (“Дія.ГО»), створеного за допомогою мобільного додатку Єдиного державного Веб-порталу електронних послуг, заявами про виплату на поточні рахунки в уповноважених банках або за заявами про поновлення виплати пенсії, що надійшли через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи пенсіонера у режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу.
Враховуючи вищевказане, вирішено відмовити позивачу у поновленні виплати пенсії з 01.04.2022 року.
Позивач, вважаючи, що вищевказані рішення порушують його право на соціальний захист, звернувся до суду з цим позовом.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 4 Закону № 1058 визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України Про недержавне пенсійне забезпечення, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 09.07.2003р. № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 2 статті 45 Закону № 1058, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Питання виплати пенсій врегульовані нормами статті 47 зазначеного Закону, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Відносини з приводу припинення та поновлення виплати пенсії унормовані приписами статті 27 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та статті 49 Закону № 1058.
Так, згідно з статті 27 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.
З положень наведеної норми права слідує відсутність такої підстави для припинення грошових виплат з соціального страхування як неотримання одержувачем грошових платежів понад певний проміжок часу.
Між тим, за змістом статтею 49 Закону № 1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 49 Закону № 1058 поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Суд відмічає, що відповідно до 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно зі статтею 51 Закону № 1058, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058 щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058 втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до статті 24 Конституції України, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Отже, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Тому суд звертає увагу, що позивач, незалежно від його проживання вправі користуватися всіма своїми конституційними правами, в тому числі і на пенсійне забезпечення.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 20.04.2023 № 21-1 (набрала чинності 31.05.2023 року) було внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/11846.
Зокрема, внесені зміни стосуються осіб, які у зв'язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця.
Зазначені особи у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заяву про призначення (поновлення) та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, можуть надсилати засобами поштового зв'язку.
Пунктом 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1; далі за текстом - Порядок № 22-1) передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання; заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії або поновлення виплати раніше призначеної пенсії, визначений у розділі II Порядку № 22-1.
Відповідно до п. 2.8, п. 2.9 Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Відповідно до пункту 2.9 Порядку № 22-1 під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України). Особи, які тимчасово проживають за кордоном, надсилають копії вищезазначених документів, засвідчені в порядку, визначеному пунктом 2.23 цього розділу, та документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою.
У заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.
Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 2.22 Порядку № 21-1 для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Згідно приписів пункту 2.23 Порядку № 21-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
До заяви про призначення (поновлення) пенсії особи, які тимчасово проживають за кордоном, додають копії документів, в тому числі документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію їх місця тимчасового проживання / перебування за кордоном (з перекладом), засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально.
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Приєднані до справи докази засвідчують, що позивачем було подано пенсійному органу довідку про отримання тимчасового захисту з 23.04.2022 року, свідоцтво 24.10.2024 року Посольства України в Чеській Республіці, відповідно до якого позивач є живим і тимчасово проживає у Чеській Республіці.
Належної оцінки цим документам 1, 2, 4 відповідачі як суб'єкти владних повноважень у межах спірних правовідносин не надали.
Натомість, суд зазначає, що з поданих до суду доказів видно, що до заяви позивач надав документи, що дозволяють ідентифікувати його особу (паспорт, документи про місце проживання), а також документи, що засвідчують факт тимчасового проживання за кордоном та отримання тимчасового захисту, зокрема, у період дії воєнного стану в Україні.
Отже, заявник виконав усі умови, встановлені Порядком № 22-1, та надав до пенсійного органу всі необхідні документи.
Суд зауважує, що відмова у поновленні пенсії з підстав того, що заява не оформлена згідно з додатком 1 Порядку № 22-1, є надмірним формалізмом, який обмежує конституційне право заявника на пенсійне забезпечення та встановлені процедурні вимоги не повинні перешкоджати реалізації права на отримання законних виплат.
Приписи абзацу 1 пункту 1.1 Порядку № 22-1 встановлюють для позивача обов'язок надати відповідну заяву про поновлення виплати пенсії до територіального органу ПФУ, при цьому спосіб подання такої заяви вказаною нормою не визначений, що свідчить про те, що така заява може бути подана пенсіонером у будь-який визначений законом спосіб: особисто, через представника, засобами поштового зв'язку, вебпортал, засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
Відсутність у переліку заяв, визначених абзацом 2 пункту 1.1 Порядку № 22-1 заяви про поновлення виплати пенсії жодним чином не виключає можливість її подання через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, оскільки така можливість закріплена в пункті 1.8 Порядку № 22-1.
Щодо посилання 2 - го відповідача у рішенні від 06.03.2025 № 914220117607 на відсутність підстав для поновлення виплати пенсії позивачу, оскільки відсутня інформація про отримання чи не отримання пенсії від Російської Федерації, суд зазначає про таке.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1.8 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб портал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб порталу або засобами Порталу Дія).
Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Водночас, доказів повідомлення пенсійним органом, в тому числі 2 -им відповідачем позивача у визначений Порядком № 22-1 спосіб про необхідність подання додаткових документів, в тому числі особистого повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, матеріали справи не містять.
З огляду на вказане пенсійний орган припустився порушення пункту 1.8 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» та пункту 4.2 розділу ІV розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку 22-1, не повідомивши позивача про необхідність надання повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Суд зауважує, що жодне із положень Порядку № 22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатися особисто із заявою про виплату йому пенсії шляхом її зарахування на поточний рахунок пенсіонера у тому чи іншому банку.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.02.2025 року, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2025 року № 914220117607 та від 21.03.2025 року № 914220117607, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.03.2025 року № 914220117607, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.04.2025 року № 914220117607, прийняті відповідачами не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України.
Судом враховано, що позивачем помилково зазначено дату оскаржуваного рішення 23.03.2025 року замість 28.03.2025 року.
Суд зауважує, що право позивача на пенсію відповідачами не заперечується, однак піддано обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України.
Відповідно до частини 2 статті 49 вказаного Закону, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Як свідчить аналіз положень Закону № 1058 припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.
Разом з тим, матеріали справи не містять рішення 1-го відповідача (на обліку якого перебуває позивач) про припинення виплати пенсії позивачу з підстав передбачених Законом № 1058.
У преамбулі до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, Порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому суд зауважує, що у позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непоновлення виплати пенсії, припиненої з 01.04.2022 року громадянину України ОСОБА_1 , з 10.12.2024 року.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зауважує, що бездіяльність - це пасивна поведінка, тобто невиконання будь-яких активних дій в конкретних умовах, а дія - це активна поведінка, під час якої приймаються певні рішення, вчиняються певні активні дії, які змінюють існуюче (статичне) положення.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області вчинено дії, а саме прийнято протиправне рішення, яке судом визнано протиправним та скасовано.
Обираючи належний спосіб захисту, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком та виплатити заборгованість з пенсії, починаючи з 01.04.2022 року.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 4844,80 грн.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, при задоволенні позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з кожного з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю.
Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Суд враховує, що предметом цього спору були правовідносини щодо перерахунку пенсії позивача, а тому здійснення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі є обов'язковим.
Відповідно до частини п'ятої статті 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У силу частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Визначення строку для подання звіту про виконання судового рішення є дискреційним повноваженням суду та вирішується з урахуванням фактичних обставин справи.
За таких обставин, суд, у порядку здійснення судового контролю за виконанням суб'єктом владних повноважень рішення в адміністративній справі, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у цій справі протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили.
Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61022, Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під'їзд 3, поверх 2, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд 10, код ЄДРПОУ 22933548) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження: 25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7а, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправною бездіяльності, про скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.02.2025 року про відмову у переведенні виплати пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2025 року № 914220117607 та від 21.03.2025 року № 914220117607.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.03.2025 року № 914220117607.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.04.2025 року № 914220117607 від 09.04.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком та виплатити заборгованість з пенсії, починаючи з 01.04.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі № 200/5998/25 упродовж трьох місяців днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 23 листопада 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч