Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 листопада 2025 року Справа№640/2037/19
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом за позовом Головного управління ДПС у м. Києві
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті"
про надання дозволу на реалізацію майна ТОВ "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті", яка перебуває у податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника,-
Позивач, Головне управління ДПС у м. Києві, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті" про надання дозволу на реалізацію майна ТОВ "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті", яка перебуває у податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 1514405,29 грн, з яких:
- з податку на додану вартість - 715162,00 грн, який виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 29.08.2013 № 0000262204, від 07.10.2014 № 0026371501, від 07.11.2014 № 0027461501, від 26.12.2014 № 0038631501, від 28.05.2015 № 0019871501, № 0019861501, від 28.10.2015 № 0038631501;
- з податку на прибуток - 799243,29 грн, який виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 29.04.2014 № 0005231502, від 21.07.2014 № 0008301502, від 10.08.2013 № 0000272204 та самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань згідно податкових декларацій з податку на прибуток, а також нарахованої пені.
26.11.2013 контролюючим органом складено податкову вимогу № 328-22 та направлено її відповідачу.
На підставі рішення від 26.11.2013 № 328-22 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» контролюючим органом складено акт опису майна у податкову заставу від 17.07.2018 № 144/26-15-17-02-17.
Вказує на недостатність коштів на рахунках відповідача, у зв'язку із чим просить суд надати дозвіл на реалізацію майна позивача, яке перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2019 року відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На підставі п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2025 року справу передано на розгляд судді Олішевській В.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року замінено позивача у справі.
Ухвалою суду від 29 травня 2025 року витребувано докази у позивача.
Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року витребувано докази у позивача.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року витребувано докази у позивача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвал поштою за адресою місцезнаходження.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Головне управління ДПС у м. Києві, код ЄДРПОУ ВП: 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті", код ЄДРОПУ: 34290059, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-слобідська, буд. 2.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2015 року у справі № 826/17698/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» (код ЄДРПОУ 34290059) до Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 700081 (сімсот тисяч вісімдесят одна) грн.00 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» (код ЄДРПОУ 34290059) до Державного бюджету України заборгованість з податку на прибуток у розмірі 620 (шістсот двадцять) грн. 14 коп.
Як встановлено судом у вказаній постанові: «Заборгованість відповідача виникла:
1. З податку на додану вартість на підставі винесених позивачем податкових повідомлень-рішень:
- № 0000262204 від 29.08.2013 на суму 748264,00 грн. (постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2014 №826/2133/14 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262204 від 29.08.2013; ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 клопотання ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» задоволено, вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано та позовну заяву залишено без розгляду);
- № 0021901501 від 12.09.2014 на суму 170,00 грн. (направлено на адресу ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» поштою, проте відправлення повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою пошти від 26.09.2014 «Не значиться»).
2. З податку на прибуток підприємств на підставі податкового повідомлення-рішення №0008301502 від 21.07.2014 на суму 773,80 грн. (направлено на адресу ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» поштою, проте відправлення повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою пошти від 26.07.2014 «Не значиться»).»
Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013 № 0000262204, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 498843,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 249421,00 грн.
Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013 № 0000272204, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств в сумі 523785,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 261892,00 грн.
Правомірність податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013 № 0000272204 була предметом розгляду у справі № 826/2136/14.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2014 року у справі № 826/2136/14 в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» відмовлено повністю.
Відповідно до наданої відповідачем інтегрованої картки платника податків відповідача, як станом на час надання позову до суду, так і станом на час розгляду справи по суті за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток у розмірі 799243,29 грн.
Відповідно до наданої відповідачем інтегрованої картки платника податків відповідача, як станом на час надання позову до суду, так і станом на час розгляду справи по суті за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 715162,00 грн.
Рішенням заступника начальника ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26.11.2013 № 328/22 визначено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ ТРК «МЕГА-СІТІ» код ЄДРПОУ 34290059 у податкову заставу.
Посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено опис майна відповідача у податкову заставу, про що складено відповідний акт від 17 липня 2018 року № 144/26-15-17-02-17.
Згідно вказаного акту за відповідачем обліковується 27 об'єктів нерухомого майна.
03 жовтня 2018 року контролюючий орган звернувся до АТ "ПIРЕУС БАНК МКБ" з інкасовим дорученням № 6723/26-15-17-02-31 про стягнення з рахунку відповідача № 26021056100589 податкового боргу, який виник за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2015 року у справі № 826/17698/14 у розмірі 620,14 грн.
Вказане інкасове доручення повернуто банком у зв'язку із недостатністю коштів на банківському рахунку.
03 жовтня 2018 року контролюючий орган звернувся до АТ "ПIРЕУС БАНК МКБ" з інкасовим дорученням № 6724/26-15-17-02-31 про стягнення з рахунку відповідача № 26021056100589 податкового боргу, який виник за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2015 року у справі № 826/17698/14 у розмірі 700081,00 грн.
Вказане інкасове доручення повернуто банком у зв'язку із недостатністю коштів на банківському рахунку.
03 жовтня 2018 року контролюючий орган звернувся до АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" У М. КИЄВI з інкасовим дорученням № 6725/26-15-17-02-31 про стягнення з рахунку відповідача № 2600652851 податкового боргу, який виник за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2015 року у справі № 826/17698/14 у розмірі 620,14 грн.
Вказане інкасове доручення повернуто банком у зв'язку із недостатністю коштів на банківському рахунку.
28 лютого 2019 року контролюючий орган звернувся до філії «КИЇВСІТІ» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з інкасовим дорученням № 247/26-15-17-06-43 про стягнення з рахунку відповідача № 26021056100589 податкового боргу, який виник за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2015 року у справі № 826/17698/14 у розмірі 700081,00 грн.
30 липня 2025 року контролюючий орган звернувся до АТ "ПIРЕУС БАНК МКБ" з інкасовим дорученням № 11968/26-15-13-05-37 про стягнення з рахунку відповідача № A473006580000026008041100059 податкового боргу, який виник за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2015 року у справі № 826/17698/14 у розмірі 700081,00 грн.
Відповідачем до контролюючого органу подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, якою останній самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 72612,00 грн та встановив авансовий внесок у розмірі 6051,00 грн.
Відповідачем до контролюючого органу подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, якою останній самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 3869,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Стаття 67 Конституції України визначає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (тут і далі- в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконанням податкового обов'язку, згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За змістом пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до підпунктів 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
За змістом пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно з пунктами 89.1, 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 цієї ж статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.3 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України, у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.12.2022 у справі №813/4632/16 (№К/9901/41317/18), яка враховується судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Щодо розміру та структури податкового боргу відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до пояснень позивача від 06.06.2025 станом на 06.05.2025 загальна сума податкового боргу складає 1514405,29 грн, таким чином, сума податкового боргу - актуальна.
У позовній заяві позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 1514405,29 грн, з яких:
- з податку на додану вартість - 715162,00 грн, який виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 29.08.2013 № 0000262204, від 07.10.2014 № 0026371501, від 07.11.2014 № 0027461501, від 26.12.2014 № 0038631501, від 28.05.2015 № 0019871501, № 0019861501, від 28.10.2015 № 0038631501;
- з податку на прибуток - 799243,29 грн, який виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 29.04.2014 № 0005231502, від 21.07.2014 № 0008301502, від 10.08.2013 № 0000272204 та самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань згідно податкових декларацій з податку на прибуток, а також нарахованої пені.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2015 року у справі № 826/17698/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» (код ЄДРПОУ 34290059) до Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 700081 (сімсот тисяч вісімдесят одна) грн.00 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» (код ЄДРПОУ 34290059) до Державного бюджету України заборгованість з податку на прибуток у розмірі 620 (шістсот двадцять) грн.14 коп.
Саме в таких сумах податковим органом направлялись інкасові доручення.
Відповідно до п. 95.5 статті 95 ПК України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
Відповідних рішень керівника контролюючого органу матеріали справи не містять.
Відповідачем до контролюючого органу подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 31.12.2012 р., якою останній самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 72612,00 грн та встановив авансовий внесок у розмірі 6051,00 грн.
Відповідачем до контролюючого органу подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 02.03.2014 р., якою останній самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 3869,00 грн.
Разом з тим, як встановлено судом з ІКП відповідача за 2014 рік, станом на 31.12.2014 за позивачем обліковувалась недоїмка зі сплати податку на прибуток приватних підприємств становила 620,14 грн.
Таким чином визначені відповідачем суми податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств за 2012-2013 роки не входять до складу заявленого позивачем податкового боргу.
Судом витребовувались декларації відповідача з податку на прибуток, та податкові повідомлення-рішення, на які посилається позивач у позовній заяві.
Разом з тим, будь-яких інших декларацій/ податкових повідомлень-рішень чи доказів, які б давали суду змогу визначити обсяг самостійно визначених відповідачем/узгоджених у встановленому законом порядку податкових зобов'язань з податку на прибуток позивачем до суду не надано.
Як встановлено судом, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи приватних підприємств у розмірі 523785,00 грн та з штрафних санкцій у розмірі 261892,00 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 29.08.2013 № 0000272204.
Правомірність вказаного рішення підтверджена у судовому порядку у справі № 826/2136/14.
Разом з тим, матеріали справи не містять, а судом не встановлено доказів звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на доходи приватних підприємств у розмірі 785677,00 грн.
Таким чином, в цій частині позивачем не дотримано процедуру звернення до суду із позовною заявою про погашення податкового боргу за рахунок продажу майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
В частині боргу з податку на доходи приватних підприємств у розмірі 12946,15 грн (799243,29 грн (загальна сума до стягнення) - 785677,00 грн (сума за узгодженим податковим повідомлення - рішенням від 29.08.2013 № 0000272204) - 620,14 грн (присуджена до стягнення сума боргу у справі № 826/17698/14) матеріали справи не містять доказів виникнення боргу в цій сумі а саме податкових повідомлень - рішень на які посилається позивач у позовній заяві, відомостей щодо узгодження податкових зобов'язань в цій сумі та звернення позивача до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача податкового боргу та/або відомостей про прийняття контролюючим органом рішення в порядку п. 95. ст. 95 ПК України.
Щодо вимог в частині податку на додану вартість, суд зазначає наступне.
Матеріали справи не містять відомостей щодо узгодження податкових зобов'язань та звернення позивача до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача податкового боргу та/або відомостей про прийняття контролюючим органом рішення в порядку п. 95. ст. 95 ПК України в частині позовних вимог у розмірі заборгованості з ПДВ на суму 15081,00 грн (715162,00 грн (загальна сума, заявлена позивачем) - 700081,00 грн (стягнута сума податкового боргу за рішенням суду). Також позивачем не надано суду доказів виникнення суми боргу в цій сумі а саме податкових повідомлень - рішень на які посилається позивач у позовній заяві.
Викладена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 11.06.2019 по справі №825/1815/15-а, у постанові від 21.10.2019 у по справі №808/4269/15, у постанові від 25.02.2020 по справі №821/1907/14, у постанові від 01.09.2020 по справі №620/3553/19.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі №1340/5767/18 сформулював такий правовий висновок: «Положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 КАС України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.».
Так, механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року № 844/24376 (далі - Порядок № 577).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Порядку № 577 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
Пунктом 4.2. Порядку № 577 встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.
Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
При цьому, вищенаведеними нормами податкового законодавства встановлено обов'язок органу доходів і зборів прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу у разі виникнення такого.
Таким чином, зі змісту вищенаведених норм Порядку № 577 вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку № 577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 813/4430/16.
Спірні у цій справі зобов'язання виникли до 31.12.2015, про що свідчать надані позивачем інтегровані картки платника податків відповідача.
З позовною заявою позивач звернувся до суду у березні 2019 року, тобто, з пропущенням встановленого 1095-денного строку.
Суд зазначає, процедура погашення податкового боргу за рахунок продажу майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі дотримана лише на суму податкового боргу в розмірі 700701,14 грн., яка була стягнута за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2015 року у справі № 826/17698/14.
Судом встановлено, що на адресу відповідача контролюючим органом виставлено податкову вимогу №328-22 від 26.11.2013 на суму 1499717,95 грн.
Вказана вимога направлена поштою 04.01.2014 та вручена представнику відповідача 27.01.2014.
Доказів оскарження чи відкликання зазначеної вимоги матеріали справи не містять.
Наданими позивачем копіями інкасових доручень у повній мірі підтверджено відсутність на рахунках у банку, що належать відповідачу, необхідних коштів у розмірі, достатньому для погашення податкового боргу.
Рішенням заступника начальника ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26.11.2013 № 328/22 визначено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ ТРК «МЕГА-СІТІ» код ЄДРПОУ 34290059 у податкову заставу.
12 липня 2018 року посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено опис майна відповідача у податкову заставу, про що складено відповідний акт від 17 липня 2018 року № 144/26-15-17-02-17.
Згідно вказаного акта за відповідачем обліковується 27 об'єктів нерухомого майна (нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19.
Копію вказаного акта було надіслано відповідачу, проте поштове відправлення повернуто контролюючому органу із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Наданими позивачем витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна у повній мірі підтверджено наявність у відповідача зазначених у вказаному вище акті нежитлових приміщень на праві власності та їх перебування у податковій заставі.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач належним чином здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на суму податкового боргу у розмірі 700701,14 грн (700081,00 грн (ПДВ) + 620,14 грн (податок на прибуток приватних підприємств), який є узгодженим.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті", що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна від 17 липня 2018 року № 144/26-15-17-02-17 з метою погашення податкового боргу у розмірі 700701,14 грн.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті" про надання дозволу на реалізацію майна ТОВ "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті", яка перебуває у податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника- задовольнити частково.
Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті" (код ЄДРОПУ: 34290059, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-слобідська, буд.2), що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна від 17 липня 2018 року № 144/26-15-17-02-17 з метою погашення податкового боргу у розмірі 700701 (сімсот тисяч сімсот одна) грн 14 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 12 листопада 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська