28 листопада 2025 рокуСправа №160/20429/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
14.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) Міністерства оборони України (далі-відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) Міністерства оборони України, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про взяття 15 січня 2025 року на військовий облік ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) Міністерства оборони України, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку з непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 15 серпня 2019 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) Міністерства оборони України внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку з 15 серпня 2019 року на підставі п. 3 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу» згідно інформації наявної у військово-обліковому документі № 1563/1 від 16 серпня 2019 року та довідки військово-лікарської комісії №1554 1 від 15 серпня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.08.2019 р. Військово-лікарською комісією при Близнюківському РВК Харківської позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою II ст. 64а) розкладу хвороб, затвердженого наказом МОУ № 402 від 14 серпня 2008 року, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 15.08.2019 року № 1554/1. Відомості про це були занесені до тимчасово посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 . Позивачем було виявлено, що за даними з «Резерв+», він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) Міністерства оборони України, та щодо нього внесені відомості про взяття його на військовий облік 15 січня 2025 року, при тому, що одночасно в мобільному додатку Резерв+ наявна інформація про постанову ВЛК від 15.08.2019 року про визнання його непридатним до військової служби. Адвокат в інтересах позивача звернулась з заявою до відповідача, як до органу ведення реєстру, з проханням виправити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів недостовірні відомості про перебування позивача на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) Міністерства оборони України, та внести інформацію про те, що він визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку. Листом від 01.04.2025 року за вих.№ 2379 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (Близнюки) Ковбаси Олександра надійшла відповідь на адвокатський запит, де зазначено, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовому обліку, і будь-яких документів у ІНФОРМАЦІЯ_3 , які б підтверджували факт проходження ним медичного огляду та видачі довідки ВЛК не виявлено. Відтак, позивач вважає, що оскільки він був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби згідно висновку ВЛК, відповідач мав обов'язок внести відповідну інформацію в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, але протиправно не зробив цього. У зв'язку з вищезазначеним звернувся з позовом до суду для захисту свого порушеного права.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/20429/25, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.
15.08.2019 р. ОСОБА_1 був виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції, чинній станом на 07.11.2006 р., та визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою II ст. 64а) розкладу хвороб, затвердженого наказом МОУ № 402 від 14 серпня 2008 року, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 15.08.2019 року № 1554/1.
Виключення ОСОБА_1 з військового обліку підтверджується відміткою у його тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , виданому 16.08.2019 року військовим комісаром ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, де у застосунку «Резерв+» у графі «Постанова ВЛК» є наявний запис - «Непридатний з виключенням з військового обліку» «Дата ВЛК» - « 15.08.2019».
У березні 2025 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про виключення його з військового обліку, з внесенням відповідних відомостей до електронного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів «Оберіг», посилаючись на те, що інформація про виключення його з військового обліку була раніше внесена до електронного реєстру, про що у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 зроблено відповідний запис та внесений спеціальний VIN-код.
24.03.2025 року представник позивача - адвокат Дубова О.Л. звернулася до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила повідомити підстави повторного включення 15 січня 2025 року ОСОБА_1 до електронного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів із внесенням відомостей про це до вказаного вище реєстру.
01.04.2025 року за вих .№ 2379 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (Близнюки) Ковбаси Олександра надійшла відповідь на адвокатський запит, де зазначено, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовому обліку, і будь-яких документів у ІНФОРМАЦІЯ_3 , які б підтверджували факт проходження ним медичного огляду та видачі довідки ВЛК не виявлено. Також повідомлено, що решта запитуємої інформації належить до матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню та розголошенню не підлягає.
В березні 2025 року та повторно в травні 2025 року позивач звернувся на гарячу лінію Міністерства оборони України, після чого отримав відповідь від 06.06.2025 року, вих.№195/2365, від начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (за зареєстрованим місцем проживання позивача), в якому повідомлялося, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 , на момент надання відповіді виключений з військового обліку за станом здоров'я у 2- му відділ ІНФОРМАЦІЯ_6 . У цій відповіді також зазначено, що за всіма питаннями щодо військового обліку, внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 необхідно звертатися до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
18 червня 2025 року представником позивача, в порядку досудового врегулювання спору, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) знову направлений адвокатський запит, в якому з посиланням на відповідь начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 06.06.2025 року, заявлено прохання про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , а саме: у графі «Дата взяття на облік» виключити відомості про взяття його на облік 15.01.2025 року. До вказаного запиту наданий необхідний перелік документів.
На день звернення позивача до суду з цим позовом відповіді відповідач не надав.
Позивач вважає, що відповідач допустив протиправні бездіяльність під час розгляду заяви, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей (даних) щодо виключення його з військового обліку військовозобов'язаних, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 65 Конституції України установлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі за текстом - Закон №2232-ХІІ) урегульовані правовідносини щодо взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно із пунктом 1 частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
При цьому, частина 13 статті 2 Закону №2232-XII передбачає, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 14 Закону №2232-XII приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Для проведення приписки громадян України у районах (містах) утворюються призовні дільниці.
Для приписки до призовної дільниці громадяни України зобов'язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строк, зазначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.
Частиною 3 статті 37 Закону №2232-XII передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.
Згідно із частиною 1 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 2 частини 1статті 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України;
Відповідно до пункту 2 частини 5статті 37 Закону №2232-ХІІ зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до пункту 3 частини 6статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У зв'язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII(далі - Закон №3543-ХІІ).
У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (частина 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 №2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі Положення №402).
Пунктом 1.1 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (пункт 2.1 розділу І Положення № 402).
Пункт 1.1 розділу ІІ Положення № 402 визначає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться військово лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно із пунктом 1.2 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Питання медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402, відповідно до пункту 3.3 якої військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов'язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 15.08.2015 року проходив Військово-лікарську комісію при Близнюківському РВК Харківської та був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою II ст. 64а) розкладу хвороб, затвердженого наказом МОУ № 402 від 14 серпня 2008 року, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 15.08.2019 року №1554/1.
Із наданого тимчасового посвідчення №1563/1 позивача підтверджується факт видання ОСОБА_1 на заміну військового квитка та вбачається відмітка про непридатність позивача до військової служби від 15.08.2019 року.
У березні 2025 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про виключення його з військового обліку, з внесенням відповідних відомостей до електронного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів «Оберіг», посилаючись на те, що інформація про виключення його з військового обліку була раніше внесена до електронного реєстру, про що у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 зроблено відповідний запис та внесений спеціальний VIN-код.
24.03.2025 року представник позивача - адвокат Дубова О.Л. звернулася до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила повідомити підстави повторного включення 15 січня 2025 року ОСОБА_1 до електронного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів із внесенням відомостей про це до вказаного вище реєстру.
01.04.2025 року за вих .№ 2379 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (Близнюки) Ковбаси Олександра надійшла відповідь на адвокатський запит, де зазначено, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовому обліку, і будь-яких документів у ІНФОРМАЦІЯ_3 , які б підтверджували факт проходження ним медичного огляду та видачі довідки ВЛК не виявлено. Також повідомлено, що решта запитуємої інформації належить до матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню та розголошенню не підлягає.
За таких обставин, суд уважає, що відповідач мав інформацію про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, проте не взяв до уваги та допустив протиправні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про взяття 15 січня 2025 року на військовий облік ОСОБА_1 , що призвело до порушення прав позивача.
Доводи відповідача про не надання позивач відповідно висновку ВЛК, яким позивача було визнано непридатним судом не беруться до уваги з огляду на наявність у тимчасовому посвідченні № 1563/1 відповідної відмітки про непридатність позивача.
Позиція відповідача щодо відсутності будь-яких документів у ІНФОРМАЦІЯ_3 , які б підтверджували факт проходження позивачем медичного огляду і висновку ВЛК не спростовує визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
З огляду на вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача є обґрунтованими та документально підтвердженими, а отже, підлягають задоволенню.
Преамбулою Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Закон №1951-VIII) визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
За змістом статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частинами п'ятою, восьмою, дев'ятою статті 5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Пунктами 1, 2 частини першої, частиною другою статті 9 Закону №1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі за текстом - Порядок №1487), для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За приписами пункту 20 Порядку №1487 для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно із абзацом другим пункту 23 Порядку №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Пунктом 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі за текстом - Порядок №559), передбачено, що відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).
Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через:
електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що військовозобов'язаний має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Вказані дії вчиняються особисто військовозобов'язаним, та законодавством не передбачено виправлення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, на підставі звернення представників військовозобов'язаних.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача виключити із військового обліку ОСОБА_1 , то суд враховує наступне.
При вирішенні даної справи, суд враховує, що бездіяльність - це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку право позивача порушено саме протиправними діями відповідача, а саме, внесенням інформації щодо взяття на військовий облік від 15.01.2025 громадянина ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З огляду на вищенаведене, суд, з урахуванням вимог частини 2 статті 9 КАС України, дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправні дії щодо взяття на військовий облік від 15.01.2025 громадянина ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Також суд, враховуючи норми ч. 8 та 9 ст. 5 Закону №1951-VIII, звертає увагу суб'єкта владних повноважень на покладений Законом обов'язок забезпечити ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
При цьому слід зауважити, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів це єдина інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України, тому відповідач, як повноважний орган ведення Реєстру, не може уникати вчинення дій щодо внесення актуальних даних особи відповідно її облікових даних, зокрема і за заявою такої особи.
У спірному випадку позивач має обліковуватись у такому Реєстрі, як особа непридатна до військової служби, з виключенням з військового обліку, що відповідачем не спростовано під час розгляду цієї справи.
Отже, визнаючи дії відповідача протиправними, суд повинен в силу закону застосувати такий спосіб захисту порушеного права, який спонукає відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.
Конституційний Суд України у своїх рішенням неодноразово висловлював правовий висновок про те, що гарантування ефективного поновлення в правах забезпечується, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, яке за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та здійснюється на основі принципу верховенства права; держава має запровадити таку процедуру перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки.
Водночас, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено звернення позивача до відповідача із письмовою заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку з 15 серпня 2019 року на підставі п.3 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно інформації наявної у військово-обліковому документі №1563/1 від 16 серпня 2019 року та довідки військово-лікарської комісії №1554/1 від 15 серпня 2019 року.
Листом від 01.04.2025 року за вих. №2379 позивачем було фактично отримано відмову.
З огляду на викладене, вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності задоволенню не підлягають, оскільки, дана вимога є взаємовиключною із вимогою про визнання протиправними дій відповідача, яка судом була задоволена.
Отже, порушене право позивача було відновлено шляхом задоволення інших позовних вимог.
Відтак, з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про взяття 15 січня 2025 року на військовий облік ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключеного з військового обліку позивача, який на підставі відомостей, вказаних у його військово-обліковому документі, визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у спірній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача, як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, за правовими висновками Верховного Суду у постанові від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18 до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на п.3.13 глави 3 розділу II Положення №402.
В контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає за необхідне вказати, що у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура ("fair procedure" - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тоді як взяття на військовий облік та призов на військову службу під час мобілізації позивача, визнаного непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку, непов'язане з жодною передбаченою Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", подією.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями частин 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на всі встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., що підтверджується платіжною квитанцією №3949-7568-4028-3417 від 14.07.2025 року, наявною в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладені норми, часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії-задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) Міністерства оборони України щодо внесення інформації щодо взяття на військовий облік від 15.01.2025 громадянина ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) Міністерства оборони України внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та виключити громадянина ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п.3 ч.6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції, яка діяла станом на 28.01.2014 року згідно із записами тимчасового посвідчення №1563/1 від 16.08.2019 року, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки) Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна