24 листопада 2025 року Справа №160/26632/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/26632/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ ТАЙГЕР» (49032, м. Дніпро, вул. Аеродром, буд. 32А, код ЄДРПОУ: 3107171) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, -
17 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ ТАЙГЕР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0358390709 від 25.06.2025р., прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акту від №2424/04-36-07-09/31017171 від 28.05.2025р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІТАЛ ТАЙГЕР» (код ЄДРПОУ 31017171) (НОМЕР ТЕЛЕФОНУ: +380562395655, +380562395657) з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 27.02.2023 №27/02/2023 за період з 27.02.2023 по 15.05.2025».
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача, яке є предметом оскарження. Позивач зазначає, що відповідач невірно визначив тривалість днів затримки у розрахунках, невірно визначив курс валюти, а також в цілому пропустив строк застосування заходу впливу до позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/26632/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26632/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
08 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що кількість днів затримки у розрахунках визначена належним чином. Щодо курсу валют зазначає, що визначив його станом на ту ж дату, про яку зазначає і позивач. Щодо строку застосування заходу впливу зазначає, що нарахування пені має особливий характер, а тому відповідним строком не обмежується.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, електронний доказ, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
28 травня 2025 року відповідачем складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 27.02.2023 року №2424/04-36-07-09/31017170 за період з 27.02.2023 року по 15.05.2025 року (далі - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII) при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 27.02.2023 року №27/02/2023 за період з 27.02.2023 року по 15.05.2025 року, за що у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
Згідно додатків до Акту перевірки граничним строком надходження товарів було 12.09.2023 року, фактична дата - 14.09.2023 року. Пеня нарахована за 2 дні на суму 77338,73 грн по курсу 39,19060 грн за долар США відносно суми простроченої заборгованості 12889788,34 грн (328900,00 доларів США) та по ставці 0,3%.
На Акт перевірки позивач подавав заперечення від 09.06.2025 року, які листом відповідача від 23.06.2025 року №59669/6/04-36-07-09-11 залишені без задоволення.
25 червня 2025 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0358390709, яким позивачу визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 77338,73 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 05.09.2025 року №25901/6/99-00-06-01-03-06 скаргу залишено без задоволення.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне
Згідно з пп. 14.1.157, 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
За п. 86.3. ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон №2473-VIII.
Згідно ч. 1-5 ст. 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов'язки для суб'єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили.
У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.
Відповідно до ч. 1-8 ст. 13 Закону № 2473-VIII національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Згідно п. 14-2 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 року №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Суд почергово оцінює кожне зі спірних питань в даній справі.
Щодо періоду затримки розрахунків.
Сторони не спорили щодо фактів в цій частині: що граничним строком для розрахунків було 12.09.2023 року, а фактично розрахунок проведено 14.09.2023 року, щодо обставин зовнішньоекономічного контракту та його виконання і тд.
В межах цього аргументу спір стосується лише тези позивача про те, що дата фактичного здійснення розрахунку (14.09.2023 року) не повинна входити в період прострочення. Відповідно, прострочення мало б складали лише 13.09.2023 року (1 день).
Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів затверджена постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7 (далі - Постанова №7).
Відповідно до пп. 4 п. 3 Постанови №7 день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків
Згідно п. 7 Постанови №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 “Експорт», ЕК-11 “Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
За пп. 2 п. 9 Постанови №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (включаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або від банку-гаранта (нерезидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов'язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, або від банку-гаранта (резидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов'язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, за умови попереднього отримання банком-гарантом (резидентом) коштів в іноземній валюті від банку-контргаранта (нерезидента) проти вимоги за такою контргарантією, або в порядку, визначеному в пункті 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
Виходячи з вищевказаного суд констатує, що датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків є дата зарахування коштів на рахунки позивача в уповноваженому банку.
Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 22.10.2025 року у справі №160/971/25.
Як наслідок, суд констатує, що дата повернення коштів позивачу входить до періоду порушення строків зовнішньоекономічних розрахунків.
Також суд зауважує, що фактичне правозастосування, за змістом якого правомірним є нарахування пені в т.ч. за день повернення коштів міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду у постанові від 18.03.2025 року у справі №160/24908/23 (кошти повернуто 27.10.2022 року, пеня розрахована по 27.10.2022 року включно).
Отже, суд відхиляє цей аргумент позивача.
Щодо визначення курсу валют.
Аргументом позивача була теза про те, що відповідач застосував курс валюти за 14.09.2023 року (39,26740 грн за долар США), а мав застосувати курс станом на 13.09.2023 року (39.1906 грн за долар США).
Розрахунок пені міститься в додатку 2 до Акту перевірки. В ньому вказано, що пеня розрахована по курсу 39,1906 грн за долар США.
Ця ж величина виходить і при діленні суми в гривнях на суму у валюті.
Отже, суд відхиляє цей аргумент позивача.
Щодо граничного строку для застосування заходів впливу.
Позивач посилався на положення ч. 2 ст. 15 Закону №2473-VIII, згідно якого заходи впливу можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення порушення є день складення Національним банком України документа, в якому зафіксовано виявлене ним порушення валютного законодавства.
Суд зауважує, що згідно ч. 1 цієї ж статті порядок застосування заходів впливу, передбачених статтею 14 цього Закону, у тому числі розмір штрафних санкцій, встановлюється:
до уповноважених установ - Національним банком України;
до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу в ч. 1 ст. 14 Закону №2473-VIII передбачено, що за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані:
1) до банків - заходи впливу згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність";
2) до уповноважених установ (крім банків) - такі заходи впливу:
а) письмове застереження;
б) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій;
в) штрафні санкції;
г) зупинення або відкликання ліцензії на здійснення валютних операцій;
3) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;
4) до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Отже, ст. 14 та ст. 15 Закону №2473-VIII врегульовують застосування певних заходів впливу.
Водночас, спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено пеню, яка врегульована статтею 13 Закону №2473-VIII, а тому не є «заходом впливу» в розумінні приписів ст. 14 та ст. 15 Закону №2473-VIII, оскільки є окремою юридичною процедурою.
Тобто заходи впливу, строк застосування згідно з частиною другою статті 15 Закону №2473-VIII, становить шість місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення, застосовуються за порушенням вимог валютного законодавства, крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону.
В спірному випадку до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді пені за порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону, тому строк, установлений частиною другою статті 15 Закону №2473-VIII, не розповсюджується на застосування таких штрафних санкцій.
Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 08.05.2025 року у справі №160/28754/24 та постанові від 29.04.2025 року у справі №160/17936/24.
Отже, суд відхиляє цей аргумент позивача.
Інших доводів позивачем не заявлено.
Суд з власної ініціативи здійснив повну та всебічну перевірку усіх обставин прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та констатує відсутність інших підстав для визнання його протиправним.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛ ТАЙГЕР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко