02 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9996/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними щодо повторного взяття позивача на військовий облік та зобов'язання відповідача привести наявні відомості щодо позивача у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» у відповідність до даних тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 щодо виключення з військового обліку військовозобов'язаних шляхом внесення таких відомостей до реєстру.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.05.2024 позивача було виключено з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ), про що в його тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 відповідачем була поставлена відповідна відмітка. Поряд з тим, через систему «Резерв +» позивач дізнався, що він є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . З урахуванням цього позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про виключення його з військового обліку, додавши вирок суду, що підтверджує факт його засудження за тяжкий злочин, а саме за статтею 114-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України) - перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, однак у задоволенні такої заяви відповідач фактично відмовив.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та зазначає, що він засуджений за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України, який відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, а тому на нього поширюються виключення, наведені у частині 2 статті 4 Закону №2232-ХІІ та в пункті 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560). Законодавством встановлено, що особи, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, а отже на таких осіб не покладається військовий обов'язок. З урахуванням цього вважає, що відповідачем протиправно поновлено його на військовому обліку та відмовлено у приведенні наявних відомостей щодо нього у Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» у відповідність до даних тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 щодо виключення з військового обліку військовозобов'язаних, шляхом внесення таких відомостей до реєстру.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У поясненнях щодо позову відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування такої позиції зазначив, що частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ в чинній редакції визначено вичерпний перелік підстав, за якими особи підлягають виключенню з військового обліку, та у такому переліку норма про судимих громадян взагалі відсутня. Також зважаючи на норми абзаців 2, 3 пункту 4 Порядку №560 громадяни, які раніше були виключені з військового обліку за вчинення тяжких/особливо тяжких злочинів підлягають поновленню на військовому обліку, з метою подальшого комплектування вказаною категорією військовозобов'язаних відповідних підрозділів Збройних Сил України. З урахуванням цього вважає дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.04.2023 у справі №161/5242/23 позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, і призначено йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.
17.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 у тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 внесено запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ.
25.07.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, в якій просив привести наявні відомості щодо нього у Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» у відповідність до даних тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 щодо виключення з військового обліку військовозобов'язаних, шляхом внесення таких відомостей до реєстру.
Листом від 17.08.2025 №6490 відповідач повідомив позивача, що з урахуванням норм частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (в чинній редакції) та абзаців 2, 3 пункту 4 Порядку №560 громадяни, які раніше були виключені з військового обліку за вчинення тяжких/особливо тяжких злочинів підлягають поновленню на військовому обліку, з метою подальшого комплектування вказаною категорією військовозобов'язаних відповідних підрозділів Збройних Сил України. Тому для внесення відповідних змін у військово-обліковому документі позивачу необхідно з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 з документом, що посвідчує особу (паспорт, ІПН) та військово-обліковим документом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні» введений воєнний стан. У подальшому воєнний стан було неодноразово продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон №2232-ХІІ.
Згідно частини першої та другої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно із частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону №2232-ХІІ).
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Згідно з пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Абзацом третім пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов'язаних з військового обліку.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Абзацом п'ятим частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно з абзацами сьомим і дев'ятим пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України:
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.
З вищевикладеного слідує, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають усі військовозобов'язані громадяни України, які досягли 25-річного віку. Водночас Закон № 2232-ХІІ не містить обмежень щодо кількості раз, взяття на військовий облік у випадку, якщо особа раніше перебувала на військовому обліку.
Тобто громадянин України, який раніше перебував на військовому обліку, і був виключений з військового обліку військовозобов'язаних, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у разі, якщо підстави, за якими він був виключений, відпали.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач 17.05.2024 був виключений з обліку військовозобов'язаних на підставі підпункту 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII (засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину).
Суд зазначає, що статтею 37 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент виключення позивача військового обліку, було визначено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Разом з цим, 18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (далі - Закон №3633-ІХ), яким внесено зміни в Закон №2232-XII, та нова редакція статті 37 вже не містить такої підстави для виключення з військової служби, як виключення громадян України раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Так відповідно до частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ у редакції, чинній з 18.05.2024, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Також 18.05.2024 набрав чинності Порядок №560.
Пунктом 4 розділу "Загальні питання" Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
З наведеного слідує, що з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку військовозобов'язаних та були виключені з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.
Отже, з набранням чинності змін до Закону №2232-XII підстави для виключення позивача з військового обліку як раніше засудженого до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину у розумінні приписів частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ, Порядку №1487 та Порядку №560 відсутні.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно поновлено позивача на військовому обліку, як наслідок відсутні підстави для зобов'язання відповідача внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних.
Щодо покликань позивача на те, що, з урахуванням норм частини другої статті 4 Закону №2232-ХІІ та пункту 4 Порядку № 560, особи, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації як на підставу для задоволення позовних вимог, то суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є виключно дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо повторного взяття позивача на військовий облік та наявність правових підстав для внесення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних, а не дії відповідача щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації. При цьому, варто зауважити, що військовий обов'язок включає не лише призов на військову службу та проходження військової служби, а й дотримання правил військового обліку та інше.
З урахуванням встановлених обставин та проведеного аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ).
Суддя О.О. Андрусенко