02 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8029/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №03250006285 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а саме: з 25.11.1988 по 02.10.1992, з 03.11.1992 по 22.09.1995 та з 22.09.1995 по 15.03.1997 ОСОБА_1 .
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» (від 09.07.2003 №1058-IV) з дати звернення, а саме: 22 квітня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 квітня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
28 квітня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішенням №032150006285 відмовило в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що а поданими документами до страхового стажу позивача не було враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 25.111988 по 02.10.1992, з 03.11.1992 по 22.09.1995 та з 22.09.1995 по 15.03.1997, оскільки відповідно до ч.2 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарств, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Крім того, згідно п.«г» п.2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Мінпраці України №58 від 29.07.1993 зареєстрованим Мінюстом України 17.08.1993 №110 до трудових книжок за місцем роботи вноситься окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів записи про роботу як членів колгоспу та посвідчується печаткою установи. Довідку від 29.01.2025 №01-15/12 до уваги не взято, оскільки по батькові особи зазначено не повністю, що не дає можливості встановити приналежність заявнику.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо не зарахування вищевказаних періодів роботи до страхового стажу протиправними, оскільки за правильність оформлення трудової книжки відповідає відділ кадрів підприємства, установи, організації, крім того відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, так як визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представники відповідачів у відзивах на позовну заяву позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що оскільки за результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі, оскільки відсутня інформація про встановлений та вироблений мінімуму трудової участі у колгоспі, а тому якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Також, не взято до уваги довідку від 29.01.2025 №01-15/12, оскільки по-батькові особи зазначено не повністю, що не дає можливості встановити приналежність заявнику.
Таким чином, ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято обгрунтоване та законне рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком.
У зв'язку із чим, просили відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №032150006285 від 28 квітня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що за поданими документами до страхового стажу позивача не було враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 25.111988 по 02.10.1992, з 03.11.1992 по 22.09.1995 та з 22.09.1995 по 15.03.1997, оскільки відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарств, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Крім того, згідно п.«г» п.2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Мінпраці України №58 від 29.07.1993 зареєстрованим Мінюстом України 17.08.1993 №110 до трудових книжок за місцем роботи вноситься окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів записи про роботу як членів колгоспу та посвідчується печаткою установи.
Довідку від 29.01.2025 №01-15/12 до уваги не взято, оскільки по-батькові особи зазначено не повністю, що не дає можливості встановити приналежність заявнику.
Вважаючи дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 25.111988 по 02.10.1992, з 03.11.1992 по 22.09.1995 та з 22.09.1995 по 15.03.1997 протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно із преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 (далі - Закон №1058-IV), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.
Так, приписами статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином, основним документом, який підтверджує наявний стаж роботи є трудова книжка, а інші документи приймаються до уваги виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів.
Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з відмовою Пенсійного органу у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 25.11.1988 по 02.10.1992, з 03.11.1992 по 22.09.1995 та з 22.09.1995 по 15.03.1997, оскільки відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарств, враховується час роботи за фактичною тривалістю, а також не взято до уваги довідку від 29.01.2025 №01-15/12, оскільки по-батькові особи зазначено не повністю, що не дає можливості встановити приналежність заявнику, на що суд зазначає наступне.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310 (далі - Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень, всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Отож, виходячи з наведеного можна дійти висновку про те, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або у разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. У разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.
Водночас, за приписами Постанови №310 відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Зазначена правова позиція також узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 у справі №548/2056/16-а.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Суд приймає до уваги ту обставину, що а ні позивачем, а ні представником позивача до матеріалів справи не долучено копії відповідних сторінок трудової книжки ОСОБА_1 . Серії НОМЕР_1 чи трудової книжки колгоспника, що містять записи про періоди трудової діяльності позивача з 25.11.1988 по 02.10.1992, з 03.11.1992 по 22.09.1995 та з 22.09.1995 по 15.03.1997, які є предметом даного спору.
В свою чергу, наявна в матеріалах справи архівна довідка №01-15/132 від 29.01.2025 також не містить відомостей про період трудової діяльності позивача з 25.11.1988 по 02.10.1992, з 03.11.1992 по 22.09.1995 та з 22.09.1995 по 15.03.1997.
Дані, наявні в трудовій книжці ОСОБА_1 . Серії НОМЕР_1 та архівній довідці №01-15/132 від 29.01.2025 починаються з періоду роботи позивача - 1997 року, проте з даних документів не можливо точно ідентифікувати якого саме періоду 1997 року вони стосуються, а тому, в даному випадку, не можуть слугувати підставою для зарахування до страхового стажу позивача періодів з 25.11.1988 по 02.10.1992, з 03.11.1992 по 22.09.1995 та з 22.09.1995 по 15.03.1997, тим більше спірний період закінчується 15.03.1997 роком.
З огляду на що, обставини на яких грунтуються позовні вимоги, не підтвердженні належними доказами.
Таким чином, оскільки до матеріалів справи не долучено доказів, зокрема, копій усіх сторінок трудової книжки ОСОБА_1 . Серії НОМЕР_1 , які б містили усі необхідні записи про роботу ОСОБА_1 у спірні періоди, а тому, на даний момент, у суду відсутні підстави для зарахування періодів роботи позивача з 25.11.1988 по 02.10.1992, з 03.11.1992 по 22.09.1995 та з 22.09.1995 по 15.03.1997 до його страхового стажу.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №03250006285 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та як наслідок зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а саме: з 25.11.1988 по 02.10.1992, з 03.11.1992 по 22.09.1995 та з 22.09.1995 по 15.03.1997 та призначення і виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» (від 09.07.2003 №1058-IV) з дати звернення, а саме: 22 квітня 2025 року.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Сорока